Рішення № 14631374, 31.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.03.11 р. Справа № 1/36

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

м. Донецьк

про стягнення 9 343,11 доларів США (74 217 грн. 00 коп.) та 5 201 грн. 80 коп.

Суддя Азарова З. П.

Представники:

Від позивача: Ахмедзянова М.А. представник, Дубро М.Ю. - представник

Від відповідача: ОСОБА_1

В засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ: У судовому засіданні 15.03.2011р.

було оголошено перерву

Публічне акціонере товариство “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 6 663,80 доларів США (52 933 грн. 90 коп.), за відсотками у сумі 2 679,31 доларів США (21 283 грн. 10 коп.), пені у сумі 1 627 грн. 22 коп., штрафу у сумі 3 574 грн. 58 коп.

В обґрунтування позову позивач надав: договір кредиту № 2 від 11.04.2005р. з додатком № 1 до договору, заяву від 08.04.2005р., розрахунок заборгованості.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, тому у судовому засіданні 15.03.2011р. було оголошено перерву для здійснення сторонами звірення розрахунків, виконання вимог суду та визначення позивачем підстав для нарахування штрафу.

У наступному судовому засіданні позивач надав додаткові докази, а відповідач пояснив, що 21.02.2011р. він погасив заборгованість за кредитом у сумі 300,00 доларів США, а 28.02.2011р. 200,00 доларів США і позивач підтвердив цей факт.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 11.04.2005р. між Відкритим акціонерним товариством “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” (правонаступником якого є позивач) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (позичальником) був укладений договір кредиту № 2, відповідно до якого банк зобовязався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 9000,00 доларів США, зі сплатою 19 процентів річних, кінцевим терміном повернення заборгованості до 10.10.2006р., та щомісячним погашенням суми основної заборгованості згідно графіку на умовах, визначених договором.

Відповідно до графіку погашення заборгованості кредит погашається щомісячно, починаючи з травня 2005 року по жовтень 2006р. у сумі 578,55 доларів США.

Згідно з пунктом 2.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно, за період з останнього дня попереднього місяця (але не раніше дня видачі кредиту) по передостаннє число поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Пунктом 2.5 договору сторони встановили, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, на рахунок в банку, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, а пунктом 2.6 договору визначили, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом виходячи з 360 днів у році по щоденній фактичній заборгованості позичальника, що обліковується на його позичковому рахунку. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Загальні умови виконання зобовязань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить статті 193 Господарського кодексу України, яка передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач виконав свої договірні зобовязання, надав кредит у сумі, яка визначена договором згідно заяви відповідача від 08.04.2005р., що підтверджується банківським витягом. Проте, відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, кредит у встановлений договором строк не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом у сумі 6 663,80 доларів США (52 933 грн. 90 коп.), за відсотками у сумі 2 679,31 доларів США (21 283 грн. 10 коп.).

21.02.2011р. до звернення з позовом відповідач здійснив погашення заборгованості у сумі 300,00 доларів США, а 28.02.2011р. він погасив заборгованість у сумі 200,00 доларів США після звернення з позовом. Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 8 843,11 доларів США, що становить 70 245 грн. 24 коп. з врахуванням часткового погашення боргу.

За несвоєчасну оплату процентів, а також несвоєчасне повернення кредиту позивач нарахував пеню в сумі 1 184 грн. 21 коп. за період з 28.02.2010р. по 21.12.2010р. за прострочення повернення кредиту, а за прострочення сплати відсотків у сумі 443 грн. 01 коп. за період з 20.02.2010р. по 14.02.2011р.

Позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

За приписами пункту 3 статті 549 вказаного Кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що у разі прострочення строків сплати процентів, а також погашення кредиту, позичальник сплачує пеню в розмірі 1%, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період невиконання зобовязань за цим договором.

Згідно з пунктом 2.5 договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти. При чому вони сплачуються до повного погашення кредиту.

Факт несвоєчасної оплати процентів був підтверджений, тому позивач правомірно предявив пеню за прострочення сплати процентів в сумі 443 грн. 01 коп. і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо нарахованої пені за прострочення повернення кредиту, то вона не підлягає задоволенню, оскільки статтею 232 Господарського кодексу України передбачений порядок застосування штрафних санкцій. Так, пунктом 6 вказаної статті визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, початком для нарахування пені за кредитним договором буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкції триває протягом шести місяців, оскільки інший строк договором сторони не передбачили.

Позивачем пеня нарахована помилково за період з 28.02.2010р. по 14.02.2011р., оскільки кінцевий строк повернення кредиту був встановлений 10.10.2006р. і право на нарахування пені виникло з цієї дати. Нарахування пені припиняється 10.04.2007р., в той час як позов предявлений 24.02.2011р.

Щодо предявленого штрафу в сумі 3 574 грн. 58 коп., то позивач нарахував його відповідно до пункту 4.3 кредитного договору за порушення позичальником вимог пунктів 3.3.2-3.3.16 договору у розмірі 5% від суми кредиту за кожний випадок. Позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з наступних підстав.

З огляду на визначені пункти вбачається, що дійсно пунктом 4.3 кредитного договору сторони передбачили відповідальність за порушення позичальником вимог пунктів 3.3.2-3.3.16 договору і позичальник зобовязаний сплатити кредитору штраф у розмірі 5% від суми кредиту, визначеної пунктом 1.1. договору, за кожний випадок.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Отже, зобовязання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 3 кредитного договору сторони передбачили свої права та обовязки, а саме: пунктом 3.3 договору позичальник зобовязався:

3.3.2. забезпечити кредитора всіма необхідним документами для здійснення ним дій передбачених пунктом 3.2.1 договору;

3.3.3. укласти з кредитором договори, визначені п. 1.3 цього договору, на узгоджених з кредитором умовах у день підписання цього договору, або протягом __робочого дня від дати укладення цього договору;

3.3.4. проводити всі свої безготівкові розрахунки через поточні рахунку відкриті у кредитора;

3.3.5. сплачувати кредитору проценти в розмірі, передбаченому п. 1.1 цього договору;

3.3.6. повернути кредитору в повному обсязі суму кредиту в строк, визначений п. 1.1 цього договору;

3.3.7. достроково повернути наявну заборгованість за кредитом та сплатити нараховані проценти, можливі штрафні санкції у випадках, визначених п.п. 2.9.3, 3.2.4, 4.4, 5.4 цього договору;

3.3.8. не здійснювати наступних дій на загальну суму більше як 50 процентів суми кредиту, визначеної п. 1.1 цього договору без попереднього письмового погодження з кредитором, а саме:

-не отримувати кредити в інших банківських установах;

-не здійснювати аваль векселів;

-не надавати поручительств;

-не здійснювати перевід активів в тому числі шляхом створення/вступу до

існуючих/збільшення статутних фондів підприємств, установ та організацій, їх обєднань;

-не обтяжувати своє майно будь-якими зобовязаннями;

3.3.9. протягом трьох робочих днів письмово інформувати про це кредитора у разі проведення будь-якої операції, визначеної в п. 3.3.8 цього договору в сумі, меншій 50 процентів але більше 30 процентів суми кредиту, визначеної п. 1.1 цього договору;

3.3.10. письмово інформувати кредитора протягом пяти робочих днів після внесення змін до умов угод, що повязані з наданим кредитом;

3.3.11. повідомити кредитора про претензії та позови з боку третіх осіб до позичальника, якщо їх сума перевищує 30 процентів суми кредиту, вказаної в п. 1.1 цього договору, з наданням за вимогою кредитора всіх необхідних документів протягом трьох робочих днів, від дати отримання відповідних відомостей;

3.3.12. щоквартально, не пізніше десятого числа першого місяця кварталу наступного за звітним, надавати кредитору належним чином засвідчені декларацію про доходи або звіт субєкта малого підприємництва фізичної особи-платника єдиного податку;

3.3.13. надавати за вимогою кредитора інші документи повязані з підприємницькою діяльністю позичальника не пізніш 10 днів з дня направлення відповідної вимоги;

3.3.14. забезпечити кредитору можливість здійснення ним дій передбачених п. 3.2.2 цього договору;

3.3.15. не здійснювати будь-яких дій щодо зниження вартості засобів забезпечення виконання зобовязань за цим договором, а також не обтяжувати їх іншими зобовязаннями протягом дії цього договору;

3.3.16. протягом одного робочого дня повідомляти кредитора про зміну адреси, місця роботи, номерів телефонів, прізвища та імені, а також інших обставин, що можуть вплинути на виконання зобовязань за цим договором, із наданням відповідних документів, що підтверджують такі зміни.

Отже, договором закріплено 16 пунктів зобовязань позичальника.

Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що за невиконання цих зобовязань нараховується штраф. Позивач нарахував його згідно розрахунку в сумі 3 574 грн. 58 коп. Але, за яке порушення він нарахований, а також скільки сталося порушень (випадків), позивач не довів ані в розрахунку, ані у позовній заяві, ані в судових засіданнях, незважаючи на те, що судом були витребувані від позивача підстави для нарахування штрафу (протокол судового засідання від 15.03.2011р.).

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень. Позивач частково довів позовні вимоги.

В силу статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, тому враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 77, 82-85, 80 п.11 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 у ВАТ “АКБ “Капітал”, МФО 334828, дата реєстрації 23.04.2003р., свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності фізичної особи № НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, ЄДРПОУ 13486837, п/р № 2909298001 у ПАТ “АКБ “Капітал”, код банку 334828) заборгованість у сумі 8 843,11 доларів США (70 245 грн. 24 коп.), пеню у сумі 443 грн. 01 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 722 грн. 77 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 214 грн. 78 коп.

В частині стягнення заборгованості у сумі 200,00 доларів США (1 588 грн. 70 коп.) провадження у справі припинити.

В іншій частині відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 31.03.2011р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Азарова З.П.

Рішення підписано 04.04.2011р.