Ухвала суду № 14630162, 23.02.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" лютого 2011 р. м. КиївК-23189/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Костенка М.І.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

за участю секретаря: Андрюхіної І.М.

представників:

позивача: Юрків В.В., Ханенків О.М.

відповідача: не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Калуської обєднаної державної податкової інспекції у Івано-Франківській області

на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2007

у справі № А-8/63

за позовом ДП ТВФ «Стиль»ТОВ «Гоба»

до Калуської обєднаної державної податкової інспекції у Івано-Франківській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2007, позов ДП ТВФ «Стиль»ТОВ «Гоба»задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Калуської ОДПІ №0002342301/0 від 05.10.2006, №0002342301/1 від 30.10.2006, №00023423001/2 від 09.01.2007, №00023423001/3 від 16.03.2007.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а саме п.1.4 ст.1, ст.3, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.5 п.7.7 ст.7, п.10.1, 10.2, 10.4 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», Тимчасове положення «Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5, зареєстрованого в МЮ України 02.11.1999 за №745, п.3.1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МЮ України від 15.07.1999 №42/5, зареєстрованого 19.07.1999 за №480/3773.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено акт №828/23-1/22170978 від 26.09.2006.

Перевіркою встановлено, що у серпні 2005 року позивач згідно акта проведення прилюдних торгів від 02.08.2005 придбав у ТОВ «Універсам» приміщення магазину ТОВ «Універсам», розташованого по вул.Мазепи, 183 у м.Коломия вартістю 950000 грн., у т.ч. ПДВ 158333,33 грн., через Івано-Франківську обласну філію ДП МВС України «Спецсервіс».

Розрахунки за придбане майно, проведені позивачем шляхом перерахування коштів на рахунок Івано-Франківської обласної філію ДП МВС України «Спецсервіс»згідно платіжних доручень №1245 від 14.07.2005 46210,00 грн. та №1349 від 29.07.2005 903790,00 грн.

Івано-Франківською обласною філією ДП МВС України «Спецсервіс» виписано позивачу податкову накладну від 01.08.2005 №6 щодо продажу приміщення магазину «Універсам»загальною вартістю 950000 грн., у т.ч. ПДВ 158333,33 грн.

В подальшому Івано-Франківською обласною філією ДП МВС України «Спецсервіс» кошти від реалізації арештованого заставного майна боржника ТОВ «Універсам», що отримані від позивача, за вирахуванням винагороди в розмірі 38000 грн., передбаченої договором, перераховано на рахунок відділу державної виконавчої служби, всього 912000 грн.

Позивачем отримані податкові накладні за якими сума податку на додану вартість складає 158333,33 грн., які включені до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2005 року, а суму сплаченого податку на додану вартість віднесено до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 року.

Оскільки операція з реалізації органами державної виконавчої служби арештованого майна ТОВ «Універсам»через Івано-Франківську обласну філію ДП МВСУ «Спецсервіс»не є обєктом оподаткування податком на додану вартість, у останнього у серпні 2005 року виникли податкові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість лише із суми винагороди, а не з усієї вартості реалізованого майна.

Позивач, будучи обізнаним, що власником реалізованого майна є ТОВ «Універсам», який відповідно до пп.7.2.1, 7.2.3 та 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зобов'язаний був надати покупцю податкову накладну, оформлену належним чином, та у зв'язку з тим, що Івано-Франківською обласною філією ДП МВС України «Спецсервіс» виписано податкову накладну від 01.08.2005 №6 з порушенням зазначених норм, мав право у разі відмови власника у видачі накладної додати до декларації за звітний період заяву зі скаргою на таких постачальників, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Оскільки позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2005 року віднесено ПДВ в сумі 152000 грн. з вартості придбаного приміщення магазину при відсутності податкової накладної виданої власником поставленого майна ТОВ «Універсам»за висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пункт 1.4 статті 1, статтю 3, підпункти 7.2.1, 7.2.3 та 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»що призвело до завищення податкового кредиту, що відображається по рядку 17 (колонка Б) податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 року в сумі 152000 грн. та до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ за серпень 2005 року на 152000 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002342301/0 від 05.10.2006, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 228000 грн., у тому числі основний платіж 152000 грн. та штрафні (фінансові) санкції 76000 грн.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Абзацом другим п.4.7 ст.4 цього Закону передбачено у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Згідно п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг) (пп.6.1.1).

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як передбачено пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, суди попередні інстанцій дійшли вірного висновку про правомірне формування позивачем податного кредиту за операціями з придбання приміщення магазину «Універсам»через Івано-Франківську філію ДП МВС України «Спецсервіс», оскільки в даному випадку має місце примусовий продаж майна, Івано-Франківська філія ДП МВС України «Спецсервіс»є платником податку на додану вартість та мала право видавати податкові накладні, підставою для видачі яких зазначено протокол прилюдних торгів.

Правомірність проведення прилюдних торгів по реалізації приміщення магазину ТОВ «Універсам»підтверджено рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2005 у справі №16/257-15/247, яке набрало законної сили у вставленому законом порядку.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної. Сума податкового кредиту та відповідно сума бюджетного відшкодування позивачем формується правильно, якщо ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцю.

Відповідачем не заперечується той факт, що позивачем сплачено Івано-Франківській філії ДП МВС України «Спецсервіс»податок на додану вартість в сумі 158333,33 грн. в ціні товару.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Калуської обєднаної державної податкової інспекції у Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2007 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2007 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

М.І.Костенко

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров