Ухвала суду № 14630157, 10.02.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2011 року м. КиївК-10970/08-С

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКонюшка К.В.

суддів:Гончар Л.Я.

Сіроша М.В.

Харченка В.В.

Черпіцької Л.Т.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Господарського суду міста Севастополя від 12.03.2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 року

у справі № 20-4/280

за позовомПриватного підприємства «Агропромислова компанія «Рис-холдинг»

доДержавної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору, на стороні відповідача Південна регіональна митниця

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2007 року Приватне підприємство «Агропромислова компанія «Рис-холдинг»звернулось до Господарського суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (з урахуванням уточнених позовних вимог) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000028220/0 від 27.07.2007 року в частині нарахування пені за несвоєчасне повернення валютних коштів у період з 30.06.2007 року по 13.07.2007 року у розмірі 14 860,78 грн.

Постановою Господарського суду міста Севастополя від 12.03.2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя оскаржила їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено позапланову документальну перевірку дотримання позивачем вимог валютного законодавства за період з 10.01.2007 року по 13.07.2007 року, за результатами якої було складено Акт № 3369/10/22-009/30422958 від 18.07.2007 року (далі Акт перевірки).

За висновками Акта перевірки позивачем порушене валютне законодавство при імпорті продукції на підставі контракту № 07 WXLZ001 від 10.01.2007 року, а саме: у порушення статті 2 Закону України від 23.09.1994 року №185/94 ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(далі - Закон України від 23.09.1994 року № 185/94 ВР) підприємством не було забезпечено надходження валютних цінностей протягом законодавчо встановлених строків з моменту здійснення авансового платежу у розмірі 70065,00 доларів США.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000028220/0 від 27.07.2007 року в розмірі 32906,05 грн.

Приватним підприємством «Агропромислова компанія «Рис-холдинг»(покупець) було укладено з компанією «Wuxi Longzhu Machinery & Equipment Co Ltd»контракт № 07 WXLZ001 від 10.01.2007 року про купівлю устаткування зернової сушарки і очищення рису-сирцю на умовах постачання CIF Іллічівськ Україна (Інкотермс 2000).

Відповідно до платіжного доручення № 2 від 14.03.2007 року позивачем було перераховано попередню оплату за вказаним контрактом у розмірі 70065,00 доларів США.

Товар за контрактом № 07 WXLZ001 від 10.01.2007 року надійшов на адресу позивача відповідно до вантажних митних декларацій № 123000001/7/003131, №123000001/7/003121, № 123000001/7/003129 від 13.07.2007 року.

Враховуючи те, що вантажні митні декларації було складено 13.07.2007 року, податковий орган дійшов висновку про порушення підприємством встановленого строку надходження валютних цінностей з моменту здійснення авансового платежу в розмірі 70065,00 доларів США на 31 день.

На думку позивача, прострочення надходження валютних цінностей складає 17 днів (з 13.06. 29.06.2007 року), оскільки імпортований товар надійшов на митну територію України 29.06.2006 року.

Статтею 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94 ВР визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Згідно зі статтею 4 вказаного Закону порушення встановлених термінів тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.04.1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність»моментом здійснення імпорту вважається момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Пунктом 23 статті 1 Митного кодексу України визначено, що переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, повязаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом.

Статтею 6 Митного кодексу України визначено, що митний кордон збігається з державним кордоном України.

Згідно зі статтею 43 вказаного Кодексу товари перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України та закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Отже, час здійснення імпортної операції має визначатися, виходячи з моменту перетинання товаром митного кордону України.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, переміщення товарів через митний кордон України було здійснено 29.06.2007 року.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14860,78 грн. за порушення підприємством встановленого строку надходження валютних цінностей з моменту здійснення авансового платежу у розмірі 70065,00 доларів США.

Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у звязку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя відхилити.

Постанову Господарського суду міста Севастополя від 12.03.2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 2391 КАС України.