Ухвала суду № 14629734, 22.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11138/10/12/0170

22.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІлюхіної Г.П.,

суддів Єланської О.Е. , Цикуренка А.С. секретар судового засіданняКондратова О.В.

за участю сторін:

від позивача: Нізяєва Юлія Юріївна, паспорт НОМЕР_1, виданий 2м відділом Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму 07.09.2007, довіреність б/н від 01.03.2011,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 21.09.10 у справі №2а-11138/10/12/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Будінвест" (вул. Морська,1, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання неправомірними дій, скасування рішення та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.09.2010 позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим щодо невизнання податковою звітністю декларацію ТОВ "СТ "Будінвест" з податку на додану вартість за І квартал 2010 року; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим від 09.06.2010 №0001381502/0; стягнено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ "Будінвест" судовий збір у розмірі 3,40 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено (арк.с.33-35).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що подана позивачем податкова звітність декларація з податку на додану вартість за І квартал 2010 року відповідає вимогам підпункту 1.11 статті 1, підпункту 4.1.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та повідомлення відповідача щодо невизнання зазначеної декларації як податкової звітності не відповідає вимогам статті 4 зазначеного Закону, оскільки не містить підстав невизнання наданої декларації як податкової звітності.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція в м.Ялта Автономної Республіки Крим, звернувся з апеляційною скаргою, просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити (арк.с.39-41).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд неповно зясував обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні 22.03.2011 представник позивача наполягав на відмові в задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в запереченні (арк.с.67-68).

В судове засідання, призначене на 01.03.2011, відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с.62), про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не зявився, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Позивач зареєстрований в якості юридичної особи Шевченківською районною в м.Києві державною адміністрацією (арк.с.8).

11.05.2010 Державною податковою інспекцією в м.Ялта Автономної Республіки Крим отримано податкові декларації з податку на додану вартість за І півріччя 2010 року (арк.с.9-13).

Листом №9602/10/15-2 від 13.05.2010 позивача повідомлено, що податкова декларація не визнана податковою звітністю. В повідомленні не вказані підстави невизнання (арк.с.14).

За результатами проведеної камеральної перевірки відповідачем складено Акт №2637/152/33406483 від 01.06.2010 (арк.с.16).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту а) підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” - неподання податкової звітності декларації з податку на додану вартість за І півріччя 2010 року.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0001381502/0 від 09.06.2010, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 170,00 грн. (арк.с.18).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми Конституції України, Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі Закон №2181-ІІІ), Закону України "Про податок на додану вартість", Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 за №250/2054 (далі - Порядок).

Суд першої інстанції здійснив аналіз зазначеного діючого законодавства України і дійшов вірного висновку про повне задоволення позовних вимог.

Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181-ІІІ прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо:

-в ній не зазначено обов'язкових реквізитів,

-її не підписано відповідними посадовими особами,

-не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

- надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

- оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, зазначеним підпунктом встановлено вичерпний перелік підстав невизнання декларації як податкової звітності.

Вказані норми також знаходяться в пунктах 4.2, 4.3 Порядку.

Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларації обмежено вичерпним переліком - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом. Право же привласнювати податковій декларації статус “невизнана як податкова звітність” з підстав інших, ніж встановлено законом, чинним податковим законодавством України не передбачено.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність виходу відповідача за коло передбачених законом підстав при наданні оцінки поданим деклараціям шляхом довільного тлумачення поняття “обовязкові реквізити”, виходячи з того, що безпосередньо самим законом такі реквізити не визначено.

Відповідно, при викладених обставинах, податкове повідомлення рішення №0001381502/0 від 09.06.2010, прийняте за неподання Декларації, правомірно скасовано судом першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу правомірності неприйняття декларації позивача за І півріччя 2010 року.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що судом першої інстанції позовні вимоги задоволені правомірно.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.09.10 у справі №2а-11138/10/12/0170 залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.09.10 у справі №2а-11138/10/12/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписГ.П.Ілюхіна

Судді підпис О.Е.Єланська підпис А.С. Цикуренко З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна