Ухвала суду № 14629580, 22.02.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1306/10/2770

22.02.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Ілюхіної Г.П. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняКисельова А.О.

представник позивача: Крічун Марк Михайлович, довіреність б/н від 07.04.2010, Кудінов Віталій Миколайович, довіреність № 02/03 від 10.01.11,

представник відповідача: Дерябкіна Вікторія Любомирівна, довіреність № 9485/10 від 22.12.11

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Дудкіна Т.М.) від 23.06.2010

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (вул. Героїв Севастополя, 13, місто Севастополь, 99001)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя (вул. 7 Листопада, 3, місто Севастополь, 99042)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23.06.2010 позовні вимоги задоволено: визнані протиправними та скасованіподаткові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя: №0001411503/0 від 24.11.2009, №0001411503/1 від 29.12.2009, №0001411503/2 від 12.02.2010, №0001411503/3 від 16.04.2010 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2 028,56 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, Державна податкова інспекція у Балаклавському районі міста Севастополя подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23.06.2010 скасувати, у позові відмовити.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Приймаючи постанову про задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод», суд першої інстанції виходив з того, що змінюючи призначення платежу на свій розсуд, відповідач діяв з перевищенням своїх повноважень, в ході розгляду спору відповідач не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, тому вимоги позивача про визнання їх протиправними та скасування засновані на законі і підлягають задоволенню повністю.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополя була проведена перевірка Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” з питання повноти і своєчасності внесення до бюджету плати за землю за квітень 2009 року по терміну сплати 01.06.2009, за результатами якої складено акт №245/148/14312370 від 12.11.2009.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001411503/0 від 24.11.2009 про застосування штрафних санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у розмірі 2 028,56 грн.

За результатами апеляційного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001411503/1 від 29.12.2009, №0001411503/2 від 12.02.2010, №0001411503/3 від 16.04.2010, які теж оскаржуються позивачем.

Відповідно до статті 11 Закону Україні "Про систему оподаткування" фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.

Згідно зі пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи, згідно картки особового рахунку платника податків Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод”, з платежу «плата за землю юридичних осіб»сума податку у розмірі 20 000,00 грн., сплачена платіжним дорученням №483 від 27.08.2009, погашений у хронологічному порядку: 1807,13 грн. податковий борг (штрафна санкція) за податковим повідомленням-рішенням №0000011503 від 12.05.2009 по строку сплати 28.05.2009; 8050,05 грн. - податковий борг (штрафна санкція) за податковим повідомленням-рішенням №0000011503 від 12.05.2009 по строку сплати 28.05.2009; 10142,82 грн. податковий борг за розрахунком №493 від 26.01.2009 по строку сплати 01.06.2009.

За несвоєчасну сплату суми податкового зобовязання у розмірі 10142,82 грн. відповідачем до позивача застосовані штрафні санкції на у сумі 2028,56 грн. у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що платіжним дорученням №483 від 27.08.2009 позивачем сплачена сума у розмірі 20000,00 грн., з призначенням платежу «перерахування земельного податку за квітень 2009 року».

Заявником апеляційної скарги не прийнято до уваги, що згідно зі статтею 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституцію і закони України, інші нормативно-правові акти, права і інтереси громадян, що охороняються законом, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і повною мірою використовувати надані їм права.

Серед прав органів державної податкової служби, передбачених статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", не має права самостійно, без згоди на то платника податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу. Орган державної податкової служби має право лише вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія дійшла висновку про те, що платіжні доручення №483, №678 не є підставою для застосування до позивача- платника податків штрафної санкції в розмірі 2028,56грн.

Статтею 8 Закону України "Про власність" встановлено, що цим Законом встановлюються основні положення про власність в Україні.

Відповідно до статті 4 цього Закону власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджується належним йому майном.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач діяв із значним перевищенням повноважень, передбаченим Конституцією України та Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, оскільки не вправі був самостійно, без узгодження з платником податків або відповідного рішення суду, змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних документах, оскільки платник податків є власником своїх коштів, тобто має право вільно, на свій розсуд, володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, у тому числі, й визначати призначення платежів.

Також, встановлена непропорційність дій органів державної податкової служби, зокрема, недотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія, оскільки дії відповідача спричинили штучне збільшення недоїмки зі штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частиною першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23.06.2010 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23.06.2010 у справі №2а-1306/10 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, які передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

виготовлений 28 лютого 2011 р.