Ухвала суду № 14629552, 15.02.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4996/10/6/0170

15.02.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Омельченка В. А. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняКисельова А.О.

сторони не з'явилися,

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 07.06.10 у справі № 2а-4996/10/6/0170

за позовом Виробничо - комерційного підприємства "Укрпромінвест" (пров. Водопровідний, 9, Октябрське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97060)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30, місто Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2010 позов задоволено, визнано противоправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим № 0000262301 від 06.04.10 про застосування до Виробничо-комерційного підприємства "Укрпромінвест" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52672,61грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційного підприємства "Укрпромінвест" судові витрати у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, Джанкойська обєднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулася за апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2010, враховуючи вимоги статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснена заміна відповідача- Державної податкової інспекції в Красно гвардійському районі Автономної Республіки Крим на його правонаступника- Джанкойську обєднану державну податкову інспекцію в Автономній Республіці Крим.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не діяв у спосіб, визначений статтею 19 Конституції України, згідно діючому законодавству України.

Згідно зі статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 06.04.2010 відповідачем прийняте рішення №0000262301 про застосування до Виробничо-комерційного підприємства "Укрпромінвест" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52672,61грн.

Вказане рішення прийняте на підставі акта від 01.04.2010 №313/123-1/30389387, складеного відповідачем за наслідками проведеної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2009.

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на те, що позивачем перевищено законодавчо встановлені строки здійснення розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності за імпортною операцією з нерезидентом - фірмою Dynavolt Power Technology Co, TD" Китай за контрактом № 5-1009-ЕЕА від 13.03.2009, що є порушенням статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що на користь позивача була здійснена поставка в рамках імпортної операції в розумінні Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в межах 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу позивачем на користь фірми "Guangdong Dynavolt Power Technology Co, TD" Китай, що підтверджується супровідним товар документом - міжнародною товарно-транспортною накладною № 209430 та рахунком № DTI090426 від 26.04.09 з відмітками про надходження товарів з 12.06.2009 по 01.07.2009.

Отже твердження в апеляційній скарзі про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та статті 9 Декрету Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" є безпідставними, що свідчить про неправомірність спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначені висновки знайшли своє підтвердження в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.03.09 у справі № К-8145/07.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обовязок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не враховано, що частиною другою статті 43 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Слід зазначити, що посилання відповідача на визначення імпорту, наведеному в Митному кодексі України, є помилковим з урахуванням того, що в Митному кодексі Україні під терміном "імпорт" розуміється один із видів митного режиму.

Судова колегія зазначає, що стаття 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості; загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості недопоставленого товару.

Отже, відповідальність, встановлена Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" застосовується за порушення строків поставки продукції, робіт, послуг (товарів) на митну територію України, а не за неввезення товару в режимі "Імпорт" в строк, передбачений статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.07.2009 у справі № 21-890во09.

Більш того, відповідно до пункту 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574, вантажна митна декларація це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

При цьому, даний нормативно-правовий акт не містить положень про те, що вантажна митна декларація є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що відповідно до пункту 1.8. Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307, моментом перетину митного кордону при перевезенні залізничним транспортом при імпорті вважається початок або здійснення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару.

Виходячи з викладеного та аналізуючи правильність застосування судом першої інстанції норм права, що регулюють спірні правовідносини, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду погоджується із тим, що оформлена вантажна митна декларації не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під контролем неможливо без його фактичного ввозу на територію України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність вантажно-товаросупровідного документа, з відтиском штампу "під митним контролем" з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

Таким чином, наведене спростовує доводи відповідача, про те, що саме з оформлення вантажної митної декларації повязано здійснення імпортної операції.

Зазначені висновки також викладені в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.06.09 № К-8220/06, яка була залишена в силі Постановою Верховного суду України від 22.12.09.

Інші твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки вони ґрунтуються на невірному тлумаченні нормативно-правових актів.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частиною першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2010 у справі №2а-4996/10/6 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис В.А.Омельченко підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

виготовлений 21 лютого 2011 р.