Ухвала суду № 14627778, 24.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6860/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого

суддів

при секретарі Хрімлі О.Г.,

Ісаєнко Ю.А.,

Чаку Є.В.,

Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2010 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000792305/0 від 26.02.2009 року, № 0000782305/1 від 03.04.2009 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2010 року у задоволенні адміністративного позову відмолено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач»подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складений акт перевірки № 648/2305/33993753 від 07.02.2009 року.

За результатами перевірки встановлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема підприємством занижено оподатковуваний прибуток 109 212,61 грн., оскільки неправомірно віднесено до складу скоригованих валових витрат, сплату послуг по автоперевезенням всього у сумі 436850,46 грн., у тому числі:

-2 квартал 2007 року в сумі - 62903,08 грн.: - ТОВ «Прім'єр Проекта»- до перевірки надано податкові накладні, акти виконаних робіт № 10 від 30.04.2007 року, № 15 від 31.05.2007 року, № 19 від 30.06.2007 року, на підприємстві відсутні, до перевірки не надано ТТН, крім того, згідно бази АІС ОР ТОВ «Прім'єр Проекта»визнано банкрутом, з 2007 року звітність до ДПІ у Печерському районі м. Києва не надає;

-3 квартал 2007 року в сумі - 96243,76 грн. - ТОВ «Прім'єр Проекта»- до перевірки надано податкові накладні, акти виконаних робіт № 26 від 31.07.2007 року, б/н від 31.08.2007 року, б/н від 31.08.2007 року, на підприємстві відсутні, до перевірки не надано ТТН, крім того, згідно бази АІС ОР ТОВ «Прім'єр Проекта»визнано банкрутом, з 2007 року звітність до ДПІ у Печерському районі м. Києва не надає;

-4 квартал 2007 року в сумі - 43169,60 грн.: - ТОВ «Гранд В»- до перевірки надано податкові накладні, акти виконаних робіт від 28.09.2007 року, від 31.10.2007 року, від 30.11.2007, від 28.12.2007 року на підприємстві відсутні, до перевірки не надано ТТН;

-1 квартал 2008 року в сумі - 88084,03 грн. - ТОВ «Гранд В»- до перевірки надано податкові накладні, акти виконаних робіт від 25.01.2008 року, від 31.01.2008 року, від 08.02.2008 року, від 29.02.2008, 31.03.2008 на підприємстві відсутні, до перевірки не надано ТТН;

-2 квартал 2008 року в сумі - 51950 грн. - ТОВ «Алекон»- до перевірки надано податкові накладні, акти виконаних робіт від 31.05.2008 року, від 30.06.2008 року, на підприємстві відсутні, до перевірки не надано ТТН;

-3 квартал 2008 року в сумі - 94499,99 грн. ТОВ «Алекон»- до перевірки надано податкові накладні, акти виконаних робіт від 31.07.2008 року, від 31.08.2008 року, 30.09.2008 року на підприємстві відсутні, до перевірки не надано товарно-транспортну накладну.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.02.2009 року № 0000792305/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 157483,06 грн., в т.ч. 109212,61 грн. - основного платежу, 48270,45 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Укобудпостач»оскаржило його в адміністративному порядку шляхом подання первинної скарги.

За результатом розгляду скарг, податкове повідомлення-рішення від 26.02.09 року № 0000782305/0 ДПІ у Дарницькому районі м. Києва залишено без змін, скарги - без задоволення та винесене нове податкове повідомлення-рішення № 0000782305/1 від 03.04.2009 року.

Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 11 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 pоку № 128/2568 зі змінами та доповненнями, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не попускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25, 8.26 цих Правил.

У випадку перевантаження вантажу в процесі його перевезення на інший автомобіль складається акт довільної форми, в якому обов'язково зазначаються реквізити: повна назва власника транспорту та його адреса, прізвище, ім'я та по батькові водія, державний номер автомобіля Перевізника, який здав вантаж, і Перевізника, який його прийняв. Акт складається у двох екземплярах, які підписуються представниками (водіями) обох Перевізників (по одному для кожного). Це зазначається в товарно-транспортній накладній.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні переведення на договірних умовах, є:

для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що товарно-транспортна накладна відноситься до транспортної документації, застосування якої для всіх субєктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Статтею 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2.4, 2.7 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону «Про оприбуткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються:

суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду y зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не повязані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З висновків акту перевірки вбачається, що на момент перевірки у підприємства відсутня первинна транспортна документація, що може підтвердити фактичність отриманих послуг, їх обєм, кількість та вид, така документація не була надана і суду на його вимогу. У звязку з цим, підтвердити фактичність наданих позивачу його контрагентами послуг не представляється можливим.

Крім того, зі змісту розділу 1 Договорів про надання послуг, укладених позивачем з ТОВ «Премєр-Проект», ТОВ «Гранд-В»та ТОВ «Алекон»вбачається, що виконавець зобовязується надати замовнику автотранспортні та експедиторські послуги з перевезення будівельних матеріалів за відповідним маршрутом, який, в деяких випадках визначений, а в інших випадках визначатиметься сторонами додатково, в обсязі, на умовах та за плату, визначених цим договором, а замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги.

Однією з умов віднесення підприємством витрат до складу валових витрат, згідно п. 5.1, п.п. 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону «Про оприбуткування прибутку підприємств», є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності .

Документи, які б підтвердили складський рух будівельних матеріалів, накладні на поставку таких матеріалів іншим особам, довіреності на отримання уповноваженою особою поставлених будівельних матеріалів, не надано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податковий орган правомірно визначив ТОВ «Укобудпостач»суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 109212,61 грн.

Порядок застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства визначено ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних санкцій органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року № 110, зареєстрованою в Мінюсті України від 23.03.2001 року № 268/5459.

Відповідно до п. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Таким чином, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»правомірно застосовано до ТОВ «Укобудпостач»штрафну санкцію у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач»- залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.Г. Хрімлі

СуддіЮ.А. Ісаєнко

Є.В. Чаку