Ухвала суду № 14627379, 22.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-3658/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Сорочко Є.О.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігівнафтогазгеологія»на постанову на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Ніжинського міжрайонного прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігівнафтогазгеологія»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2010 року позивач Ніжинський міжрайонний прокурор Чернігівської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині звернувся в суд з позовом до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігівнафтогазгеологія»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 22.02.2010 року по 24.06.2010 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року вимоги позивача задоволено частково.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні вимог позивача відмовити.

Сторони в судове засідання не зявились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що Ніжинська нафтогазорозвідувальна експедиція по випробуванню свердловин, що є структурним підрозділом відповідача зареєстрована в УПФУ в м. Ніжні як платних страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування і зобовязана сплачувати такі внески до УПФ відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Судом першої інстанції встановлено, що Ніжинська нафтогазорозвідувальна експедиція по випробуванню свердловин (ідентифікаційний код 01431529) є структурним підрозділом ДП НАК «Надра України»«Чернігівнафтогазгеологія»без права юридичної особи, що підтверджується, наявною в матеріалах справи довідкою № 45 від 11.03.2010 року.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»Ніжинська нафтогазорозвідувальна експедиція по випробуванню свердловин є страхувальником, а згідно частини 1 статті 15 Закону страхувальники є платниками страхових внесків до солідарної системи. Частиною 3 статті 15 Закону зазначено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду. Відповідача зареєстровано в УПФУ в м. Ніжині, як платника страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за № 17, що не заперечується відповідачем.

У відповідності до частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, який для відповідача є календарний місяць. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, відповідно до частини 2 статті 106 Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Згідно п. 8.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 (далі Інструкція) органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Згідно п. 8.3. Інструкції вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників.

УПФУ в м. Ніжині, відповідно до Інструкції сформована та направлена відповідачу вимога про сплату боргу.

Загальна заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків з урахуванням часткової сплати, штрафних санкцій та пені складає 404753 грн.

Відповідно ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Рішеннями УПФУ в м. Ніжині № 322 від 15.02.2010 року та № 81 від 15.04.2010 року до Ніжинської нафтогазорозвідувальної експедиції по випробуванню свердловин на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону застосовано фінансові санкції у розмірі 21683,81 грн. та нарахована пеня на суму 58846,78 грн..

Суд першої інстанції вірно зазначає, що вказані рішення відповідачем не оскаржені та є правомірними, а тому фінансові санкції та пеня підлягає стягненню з ДП НАК «Надра України»«Чернігівнафтогазгеологія»на користь УПФУ в м. Ніжині, з урахування сплати відповідачем страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 322222,41 грн..

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Твердження апелянта, як обґрунтування вимог апеляційної скарги, не відповідають обставинам справи, та не підтверджено належними доказами.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апелянта не ґрунтуються на належній доказовій базі та правильному трактуванні норм права.

Суд першої інстанції вірно застосував норми закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігівнафтогазгеологія» - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 28.03.2011 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Собків Я.М.