Ухвала суду № 14627432, 22.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3576/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Сорочко Є.О.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрансавтострой»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрансавтострой»про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2009 року позивач Чернігівська міжрайонна державна податкова інспекція звернулися в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрансавто»про стягнення податкового боргу за рахунок активів.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні вимог позивача відмовити.

Сторони в судове засідання не зявились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Інтрансавтострой»(ідентифікаційний код 24835301) зареєстроване Чернігівською районною державною адміністрацією Чернігівської області 11.04.2006 року, місцезнаходження відповідача станом на 30.08.2010 року є вул. Шевченка, 2-б, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівської області, та перебуває на податковому обліку в Чернігівській МДПІ з 11.04.2006 року за № 497.

Відповідно до ст. 4, п. 2.3. ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»субєкти підприємницької діяльності зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни. Згідно ст. 11, вищевказаного Закону, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів та додержання законів про оподаткування несуть платники податків відповідно до законів України.

Згідно ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підприємство відповідача, всупереч вимог п.п 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вищевказаного Закону податки та збори сплачує несвоєчасно.

Згідно п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення податкового законодавства на платника податків накладаються штрафні санкції у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Крім того, у відповідності ст. 16 вказаного Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно розрахунку позивача відповідач станом на 30.08.2010 року має податковий борг у розмірі30231,18 грн..

Відповідно до вимоги ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога № 1/7 та друга податкова вимога № 2/44, які отримані відповідачем, однак борг не сплачено.

Податкові вимоги та повідомлення-рішення, відповідачем в межах подальшої процедури апеляційного оскарження чи в судовому порядку не оскаржені, а податковий борг не сплачено.

У відповідності до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

У відповідності до п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Твердження апелянта, як обґрунтування вимог апеляційної скарги, не відповідають обставинам справи. Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення за рахунок активів з відповідача податкового боргу у звязку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апелянта не ґрунтуються на належній доказовій базі та правильному трактуванні норм права.

Суд першої інстанції вірно застосував норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрансавтострой» - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 28.03.2011 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

Суддя: Бистрик Г.М.