Ухвала суду № 14627350, 24.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12408/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Аліменко В.О. та Глущенко Я.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2010 р. у справі за адміністративним позовом Приватного вищого навчального закладу "Київський міжнародний університет" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002241504/0 від 25.02.2010 року, № 0020951504/3 від 18.08.2010 року

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2010 року позивач Приватний вищий навчальний заклад "Київський міжнародний університет" звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002241504/0 від 25.02.2010 року, № 0020951504/3 від 18.08.2010 року, в якому просив: визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.02.2010р. № 0002241504/0 про нарахування суми податкового зобов'язання за платежем щодо орендної плати за землю у розмірі - 37 062,43 грн. та штрафних санкцій у розмірі - 3 706,24грн., а всього 40 768, 67 гривень, прийнятого на підставі Акту перевірки № 99 від 15.07.2010 року; крім того під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач звернувся із заявою від 11.10.2010 року та уточненням до неї від 19.10.2010 року про збільшення позовних вимог, в якій також просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0020951504/3 від 18.08.2010 року, яке прийнято на підставі того ж Акту перевірки № 99 від 15.07.2010 року з урахуванням Рішення ДПА у м. Києві від 14.06.2010 року № 3133/10/25-214 за результатами розгляду повторної скарги позивача на оскаржуване податкове повідомлення рішення № 0002241504/0 від 25 лютого 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 жовтня 2010 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони та їх представники не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 жовтня 2010 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Приватний вищий навчальний заклад «Київський міжнародний університет»(код ЄДРПОУ 21595240), зареєстрований Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 04 березня 2004 року (номер запису 1 072 120 0000 005415), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію Серії А00 № 072070 та знаходиться на обліку як платника податків в ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

15 лютого 2010 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку позивача, за результатами проведення якої складено Акт № 99 від 15.07.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки платника орендної плати за землю»(а.с.14).

Перевіркою встановлено, що в порушення ст. 4 п. 4.3. договорів оренди від 30.06.2009 року, якими передбачено, що у випадку коли договір оренди землі не підписаний орендарем в установленому законодавством порядку протягом п'яти місяців з моменту набуття чинності рішення Київської міської ради, зазначеного у п. 1.1. цього договору, розмір орендної плати (зазначений у п.4.2. договору) на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у п'ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків від грошової оцінки земельної ділянки (Рішення КМР від 18.09.2008 р. № 291/291). Підприємством не донараховано пятикратний розмір орендної плати за лютий червень 2009 року (до укладення 30.06.2009 року договорів оренди) за земельні ділянки за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 49 площею 1213 кв.м., 19 кв.м. Заниження податкового зобовязання з орендної плати за землю склало, за висновком податкового органу, 37062,43 грн.

На підставі Акту перевірки, п/п. «б»п/п. 4.2.2. та п/п. 17.1.3. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон № 2181), відповідачем ухвалено податкове повідомлення рішення від 25.02.2010 року за № 0002241504/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем «орендна плата з юридичних осіб»за основним платежем у розмірі 37062,43 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3 766,24 грн. (а.с.13).

Позивач, відповідно до вимог чинного законодавства скористався своїм правом оскаржити зазначені рішення в адміністративному порядку, тому, 16.03.2010р. позивач подав первинну скаргу № 166 на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 25.02.2010р. №0002241504/0 (а.с.15-17).

За результатами подальшого адміністративного оскарження, ДПА у м. Києві прийняла рішення від 14.06.2010 року № 3133/10/25-214 за результатами розгляду повторної скарги позивача на оскаржуване податкове повідомлення рішення № 0002241504/0 від 25 лютого 2010 року. Цим рішенням збільшено суму податкового зобовязання з орендної плати у розмірі 205,22 гривень основного платежу та штрафних санкцій у розмірі 14927,60 гривень. Рішення мотивовано тим, що відповідач невірно врахував кількість днів у місяці та при розрахунку штрафних санкцій невірно розрахував їх виходячи з розміру не 50%, а 10% від суми донарахування. За наслідками прийняття даного рішення відповідачем ухвалено податкове повідомлення-рішення № 0020951504/3 від 18.08.2010 року , яке також є предметом оскарження у даній справі (а.с.26-28).

У податковому повідомленні-рішенні № 0020951504/3 від 18.08.2010 року у графі «встановлено порушення»«посилання на пункт та статтю податкового законодавства»вказано «Ст. 4 п. 4.3. договорів оренди з КМР від 30.06.2009 р. ».

18.08.2010 року Державною податковою адміністрацією України прийнято рішення № 8188/6/25-0215 про результати розгляду повторної скарги позивача, яким залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002241504/0 від 25 лютого 2010 року, а також рішення відповідача та ДПА у м. Києві за результатами скарг позивача.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог Приватного вищого навчального закладу «Київський міжнародний університет»суд першої інстанції виходив з того, що зазначені суми податкових зобовязань нараховані позивачу за період, коли договір оренди землі не був укладений, а отже у позивача не виникло права користування земельною ділянкою в період за який було нараховані оскаржувані податкові зобовязання, а отже у позивача був відсутній обовязок сплачувати орендну плату в період до укладання договору.

Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, 18.09.2008р. 2 сесією 6 скликання Київської міської ради було прийняте рішення № 291/291 про передачу приватному вищому навчальному закладу «Київський міжнародний університет»земельних ділянок для реконструкції будівлі університету з подальшою її експлуатацією та обслуговуванням на вул. Львівській, 49 у Святошинському районі м. Києва (а.с.38).

Вказаним рішенням був затверджений проект землеустрою щодо відведення позивачу земельних ділянок для реконструкції будівлі університету з подальшою її експлуатацією та обслуговуванням на вул. Львівській, 49 у Святошинському районі м. Києва. Вирішено передати позивачу земельної ділянки площею 0,1234 га, у т.ч. 0,0021 га для реконструкції будівлі університету з подальшими її експлуатацією та обслуговуванням на вул. Львівській, 49 у Святошинському районі м. Києва, з них: 0,1213 га у довгострокову оренду на 10 років, а 0,0021 га у короткострокову оренду на 5 років.

21.10.2008р. копія вказаного рішення надійшла до управління організаційного та документального забезпечення Київської міської ради, а 22.10.2008р копія рішення була отримана Приватним вищим навчальним закладом «Київський міжнародний університет».

Технічна документація із землеустрою зі складання договору оренди землі площею 1213 кв.м. та 19 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Львівська, 49, щодо яких нараховане спірне податкове зобовязання, була прийнята головним управлінням земельних ресурсів 14.01.2009 року.

17 червня 2009 року між Приватним вищим навчальним закладом «Київський міжнародний університет»та Київською міською радою були підписані два договори оренди земельних ділянок: про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,1213 га. (кадастровий номер 8000000000:75:211:0037) та про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,0019 га. (кадастровий номер 8000000000:75:211:0040) (а.с.40-47).

Договори посвідчені нотаріально та зареєстровані 17.06.2009 року в державному реєстрі правочинів відповідно за № 3490504 та за № 3490532.

30 червня 2009 року договори зареєстровані головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно за № 75-6-00452 та за № 75-6-00453.

Відповідно до п. 4.3. вказаних договорів встановлено, що у випадку, якщо договір оренди землі не підписаний Орендарем в встановленому законодавством порядку протягом п'яти місяців з моменту набуття чинності рішення Київської міської ради про передачу відповідної земельної ділянки в оренду, то розмір орендної плати на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у п'ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків від грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати , що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Обєктом плати за землю згідно статті 5 зазначеного закону, є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Так, відповідно до ст.92 та 93 Земельного кодексу України встановлено два види права користування земельними ділянками державної або комунальної форми власності: право постійного користування земельною ділянкою та право оренди земельної ділянки .

Право оренди земельної ділянки, відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним (набирає чинності) з моменту такої реєстрації, яка здійснюється в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 р. № 2073, а отже з дати державної реєстрації вищезгаданих договорів (з 17.06.2009 р.) у позивача виникло право оренди вищевказаними земельними ділянками з урахуванням підписаних Актів приймання-передачі земельних ділянок від 30.06.2010 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що орендна плата сплачується з дня виникнення права користування та за період використання земельної ділянки, який обліковується з дати укладання договору та підписання акту приймання-передачі. Тобто, обовязок сплачувати орендну плату виник у позивача з 30.06.2009 року та на майбутнє і законодавство не передбачає сплати орендної плати (як податку) за минуле, коли земельна ділянка позивачем не використовувалась, тобто в період до набуття права користування .

У даному випадку суд приходить до висновку, що в період до 30.06.2009 року позивач не був землекористувачем стосовно вищезгаданих ділянок та до набуття нормативно визначеного статусу землекористувача орендаря, не набув статусу платника плати за землю за вищевказані земельні ділянки, а умови п. 4.3. зазначених договорів не створюють для позивача будь-яких правових наслідків з точки зору оподаткування.

Щодо несвоєчасності надіслання рішення за результатами розгляду скарг, колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.

Як вже зазначалося, позивач, відповідно до вимог чинного законодавства скористався своїм правом оскаржити зазначені рішення в адміністративному порядку, тому, 16.03.2010р. позивач подав первинну скаргу № 166 на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 25.02.2010р. №0002241504/0.

Відповідно до п.п.5.2.2 п.5.2 статті 5 Закону № 2181 відповідач повинен був прийняти вмотивоване рішення і надіслати його позивачу не пізніше 05.04.2010 року.

У той же час, оскільки 4 квітня 2010 року є неробочим днем - днем релігійного свята - Пасха (Великдень), факт чого визнається судом загальновідомим і в силу ч. 2 ст. 72 КАС України не потребує доказуванню, і цей день є вихідним днем (неділя), то в силу ч. 6 ст. 103 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний чи святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день, у звязку з чим та на підставі п.п. 5.2.2. Закону № 2181 останнім днем надіслання рішення про результати розгляду скарги є 06.04.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення відповідача від 06.04.2010 року № 3601/10/25-033 за результатами скарги позивача було надіслано 06.04.2010 року.

Тобто, відповідачем було дотримано строк надання мотивованої відповіді на скаргу позивача а тому доводи позивача є безпідставними в цій частині.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 жовтня 2010 року без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді В.О. Аліменко

Я.Б. Глущенко