Ухвала суду № 14627331, 24.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-11150/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Аліменко В.О. та Глущенко Я.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м.Києва від 25.05.2010 року № 0003511702/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 жовтня 2010 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 25.03.2010 року ОСОБА_2 подав декларацію про доходи за 2009 р., в якій, зокрема, було зазначено доходи, отримані у вигляді страхового відшкодування в сумі 52 443,04 грн. (а.с.42-43).

05.05.2010 Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва було винесене податкове повідомлення № 0003511702/0, яким визначено податкові зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 7866,46 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 18.10.2008р. № 1063/26/54/23/30407788, на підставі висновків якого, відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 07.11.2008 року на суму 5 440 грн.

Проте, 01.09.2010 року позивачем було подано уточнення до задекларованих доходів, за змістом яких було внесено зміни до розділу 1.2 Декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року.

Зокрема, у відповідності до поданого позивачем розрахунку суму отриманого доходу визначено у розмірі 0,0 грн. (а.с.37-38).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що позивач, фактично не отримував доходу, оскільки суми страхової виплати було перераховано до банку, до того ж відповідачем неправомірно було визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, оскільки без проведення перевірки у податкових органів такі повноваження відсутні.

Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Стаття 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи) (п.17.1), особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент (підпункт «а»пункту 17.2) для іноземних доходів та тих, чиє джерело виплати знаходиться в осіб, звільнених від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету, - платник податку, отримувач таких доходів (підпункт «б») для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами, - такий платник податку (підпункт «в»пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).

Тобто, вищезазначеними нормами статті 17 визначено перелік осіб, відповідальних за нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, серед даного переліку органи державної податкової служби відсутні.

Натомість, п.18.3 статті 18 вищезазначеного Закону передбачено, що платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати податковому органу декларацію не пізніше закінчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду. Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої декларації визначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур.

Інші випадки можливості самостійного визначення податковим органом податкового зобовязання у статті 18 відсутні.

Отже, норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачають обовязок контролюючого органу визначити податкове зобовязання платника податку тільки в одному випадку подання декларації платником податку, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, ОСОБА_2 подавав щорічну податкову декларацію, а отже самостійне визначення відповідачем позивачу податкових зобовязань на підставах, визначених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є неправомірними.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розгляд правомірності подання позивачем уточнюючого розрахунку є неможливим, оскільки відповідачем, всупереч нормам чинного законодавства податкове зобовязання визначено самостійно, а не на підставі підпунктів «б»чи «в»підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», тобто з проведенням камеральної чи документальної перевірки.

Окрім цього, судом встановлено, що суми отриманого доходу страхового відшкодування за автомобіль, пошкоджений в результаті ДТП були виплачені не позивачу, а перераховані до банку, про що свідчить лист страхової компанії «Інго Україна»від 04.10.2010р. № 3199.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 жовтня 2010 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді В.О. Аліменко

Я.Б. Глущенко