Постанова № 14627324, 24.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-650/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Аліменко В.О. та Глущенко Я.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арлес»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арлес»до Державної інспекції з контролю за цінами у Київській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2009 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Арлес»звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Київській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, в якому просив: скасувати рішення про застосування економічних санкцій № 35 від 17.02.2009 року та зобовязати відповідача надати моніторинг цін на ринку Києва та Київської області мясопродуктів (яловичини) з квітня 2008 року по лютий 2009 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову скасувати та постановити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в частині скасування рішення про застосування економічних санкцій № 35 від 17.02.2009 року, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Арлес»(код 24735031) є юридичною особою та зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 11.04.1997, про що зроблено запис за № 1 334 120 0000 001151, та знаходиться за адресою: Київська область м. Вишгород. проспект Шевченка 1 та здійснює оптову торгівлю м'ясом та м'ясними продуктами.

У період з 26.01.2009 по 17.02.2009 посадовими особами Державної інспекції з контролю за цінами у Київській області, з метою контролю за додержанням позивачем порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, проведено планову перевірку позивача за період з 01.01.2007 по 26.07.2009.

За результатами перевірки складений Акт від 17.02.2009 № 64, в якому встановлені порушення позивачем п. 2 Розпорядження Київської обласної державної адміністрації «Про заходи з регулювання цін на продовольчому ринку Київської області».

Висновок перевіряючих грунтується на тому, що у 2008 році позивач провадив діяльність з реалізації продовольчих товарів за цінами, які були збільшені ним протягом місяця більш як на 1 відсоток та не задекларував зазначене зростання, у результаті чого за період з 26.07.2008 по 17.01.2009 позивачем необгрунтовано отримано суму виручки у розмірі 44800.76 грн. Так, позивач здійснював реалізацію яловичини І категорії охолодженої в четвертинках (бики 95 кг+) за ціною 19,58 грн/кг. яка перевищує задекларовану ним 08.05.2008 у розмірі 18,75 грн/кг. (накладна № 8 від 08.05.2008 ); яловичину І категорії охолоджену в четвертинках (бики 80 кг. - 95 кг.) за ціною 19, 58 грн/кг, яка перевищує задекларовану ним від 08.05.2008 у розмірі 18, 42 грн/кг (накладна № 8 від 08.05.2008 ); м'ясо яловичини вищого ґатунку, жиловане заморожене в блоках за ціною 28. 75 грн/кг, яка перевищує задекларовану ним 11.04.2008 у розмірі 26. 67 грн/кг. (накладна № 5 від 11.04.2008); м'ясо яловичини І гатунку, жиловане заморожене в блоках за ціною 26, 00 грн/кг, яка перевищує задекларовану ним від 31.05.2008 у розмірі 23. 75 грн/кг (накладна № 11 від 31.05.2008), що призвело до порушення пункту 2 Розпорядження Київської обласної державної адміністрація "Про заходи з регулювання цін на продовольчому ринку Київської області".

Поряд з цим, згідно Висновку Державної інспекції з контролю за цінами у Київській області за результатами розгляду матеріалів перевірки ТОВ «Арлес» від 12.02.2009 № 64, погодженого начальником інспекції 17.02.2009, виявлено, що в акті перевірки та розрахунку необгрунтовано отриманої суми виручки інспектором помилково зазначено номер та дату задекларованої ціни по яловичині І категорії охолодженої у четвертинках (бики 80 кг. - 95 кг.) № РН - 8 від 08.05.2008 у зв'язку з чим до уваги необхідно брати накладну № РН - 11 від 31.05.2008.

На підставі Акта перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 17.02.2009 № 35, яким вирішено вилучити у позивача необгрунтовано одержану суму виручки у розмірі 44 800, 76 грн. та стягнути штраф у подвійному розмірі від суми необгрунтовано одержаної виручки, що складає 89 601, 52 грн.

Як вбачається з Акта перевірки та оспорюваного рішення, підставою для застосування економічних санкцій є висновок відповідача про порушення позивачем Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 1222 (надалі - Порядок № 1222), та вимог п.2 Розпорядження Київської обласної державної адміністрації "Про заходи з регулювання цін на продовольчому ринку Київської області", що призвело до отримання необгрунтованої виручки.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що

оскаржуване рішення прийняте відповідачем з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки останній діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, а позивачем не надано обґрунтованих спростувань щодо неправомірності застосування відповідачем до даних правовідносин Порядку № 1222 та Розпорядження Київської облдержадміністрації «Про заходи з регулювання цін на продовольчому ринку Київської області».

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організації контролю за їх дотриманням на території республіки, визначені Законом України від 03.12.1990 №507-ХІІ «Про ціни і ціноутворення»(надалі - Закон України «Про ціни і ціноутворення»).

Ст. 6 Закону України «Про ціни і ціноутворення»встановлено, що у народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до положень статті 7 вказаного Закону України вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Приписами ч. 1, 2 ст.9 Закону України «Про ціни і ціноутворення»передбачено, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Відповідно до вимоги ст. 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення»передбачено, що Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін передбачений Порядком декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 1222 (надалі -Порядок № 1222).

Відповідно до пункту 1 Порядку цей Порядок визначає механізм декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову, передбачене пунктом 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 р. N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)".

Так, вищезазначеною постановою передбачено повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг.

Пунктом 12 відповідної Постанови зазначено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють) граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі не вище 15 відсотків без урахування витрат з їх транспортування у міжміському сполученні.

З правового аналізу вищевказаних норм, можна стверджувати, що кожна з міських, обласних державних адміністрацій встановлюють (регулюють) ціни та тарифи на окремі продукції, товари і послуги для забезпечення стабільності продуктових ринків різних регіонів.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Арлес», зареєстрований за адресою: Київська область, м.Вишгород, проспект Шевченка 1.

Проте свою господарську діяльність товариство здійснює шляхом поставки продовольчої сировини підприємствам переробної промисловості АР Крим (даний факт зазначений в акті перевірки) та підтверджується контрактами (договорами), що містяться у матеріалах справи (а.с.7-12, 98-99, 103-104, 129-130, 145-148).

Враховуючи вищезаначене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем було неправомірно застосовано до ТОВ «Арлес»штрафні санкції за порушення п.2 Розпорядження Київської облдержадміністрації «Про заходи з регулювання на продовольчому ринку Київської області»виходячи з наступного.

Вищезазначене розпорядження було прийнято з метою покращення ситуації на продовольчому ринку Київської області та встановлювало для підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, фізичних осіб - підприємців, які провадять діяльність з виробництва та/або реалізації продовольчих товарів (далі - суб'єкти господарювання) в області: граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) незалежно від кількості перепродажу на: борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі не вище 15 відсотків без урахування витрат з їх транспортування у міжміському сполученні; граничні торговельні надбавки на рівні не вище 10 відсотків конкурсної ціни на м'ясо, реалізоване з державного резерву відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2005 N 266 "Про порядок реалізації м'яса з державного резерву"; граничні рівні рентабельності виробництва.

Як вже було зазначено, позивач здійснює свою діяльність в м.Севастополі, а тому застосування до нього штрафних санкцій за порушення п.2 Розпорядження Київської облдержадміністрації «Про заходи з регулювання на продовольчому ринку Київської області»є неправомірним, оскільки дане Розпорядження розповсюджує свою дію на тих субєктів господарювання, що здійснюють свою господарську діяльність у межах Київської області.

Посилання суду першої інстанції на той факт, що дія цього Розпорядження поширюється й на тих субєктів господарювання, що зареєстровані на даній території не відповідає дійсності, оскільки дане формулювання у тексті Розпорядження Київської облдержадміністрації «Про заходи з регулювання на продовольчому ринку Київської області»відсутнє.

Колегія суддів Київського апеляційного суду вважає також за необхідне зазначити, що висновок суду першої інстанції щодо порушення позивачем Порядку № 1222 не відповідає дійсності виходячи з наступного.

Пунктом 1 даного порядку передбачено, що останній визначає механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, крупи гречані, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне (пастеризоване, фасоване у плівку), сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову.

Згідно з п.2 Порядку № 1222 декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.

Проте, дані вимоги передбачені для субєктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність з виробництва продовольчих товарів та реалізації продовольчих товарів.

В акті перевірки Державної інспекції з контролю за цінами у Київській області було зазначено, що ТОВ «Арлес»здійснює господарську діяльність шляхом поставки продовольчої сировини, а тому застосовування до нього штрафні санкції за порушення Порядку № 1222 є неправомірним.

Даний висновок суду підтверджується також Листом № 662 від 23.06.2010 року Державної інспекції з контролю за цінами в м.Севастополі, в якому зазначено, відповідно до постанови КМУ №1222 від 17.10.2007р. «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари»зі змінами, внесеними постановою КМУ №709 від 06.08.2008р., а також відповідно до Листа Міністерства економіки України №3804-25/122 від 24.02.2009р. в разі постачання виробником (імпортером) товарів, як сировини, підприємствам переробної промисловості (у даному випадку ПП «МПЗ Ковбаси Камо»і СПД ОСОБА_5) та/або підприємствам оптової або роздрібної торгівлі для подальшого використання при виробництві готової продукції - продовольчих товарів, щодо цін на які запроваджено державне регулювання, декларування зміни оптово-відпускних цін на такі товари (сировину) не здійснюється.

Вимога апелянта щодо зобовязання Державної комісії з контролю за цінами в Київській області надати моніторинг цін на ринку Києва та Київської області мясопродуктів (яловичини) з квітня 2008 року по лютий 2009 року є передчасною, оскільки права позивача фактично не порушені в цій частині, а підставою для такого задоволення має бути відмова у вчиненні або вчинення даної дії з порушенням норм чинного законодавства. До того ж, колегія суддів вважає за необхідне зазначити те, що відмова у задоволенні позовних вимог в цій частині не позбавляє позивача права звернутися до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області в порядку визначеного чинним законодавством.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року винесена з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з постановленням нової про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Арлес».

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арлес»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо скасування рішення про застосування економічних санкцій № 35 від 17.02.2009 року скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області від 17.02.2009 року № 35 - скасувати.

В задоволені іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Арлес»- відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді В.О. Аліменко

Я.Б. Глущенко