Постанова № 14625336, 21.03.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.03.2011 р. справа №18/269пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Волкова Р.В.

суддів

Калантай М.В. , Новікової Р.Г.

за участю представників сторін:

арбітражний керуючий:

від позивача:

Срібний І.В.,

Вересова А.Є., довіреність б/н від 15.03.2011 р.

не з'явився

від відповідача:

не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Закритого акціонерного товариства „Сорокинський торгівельний дім” м. Краснодон Луганської області

на рішення

господарського суду

Луганської області

від

24.01.2011 року

по справі

№18/269пн (суддя Корнієнко В.В.)

за позовом

Закритого акціонерного товариства „Сорокинський торгівельний дім” м. Краснодон Луганської області

до

Закритого акціонерного товариства „Сватівський молочний завод” м. Сватове Луганської області

про

визнання права власності на обласднання

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.01.2011 по справі № 18/269пн відмовлено у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства „Сорочинський торгівельний дім” (далі Позивач) до Закритого акціонерного товариства „Сватівський молочний завод” (далі Відповідач) про визнання права власності на наступне майно: один котел Е1-9 ГН ГОСТ 3619-82 (МЗК-7АГ); два котла Е1-9 ГН ГОСТ 361982 (МЗК-7АР); два компресори П-110.

Позивач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, помилковість висновків суду про відсутність в документах позивача індивідуальних ознак спірного обладнання. Вказує на набуття ним спірного майна відповідно до договору купівлі-продажу від 16.11.2004, укладеному з ПП „Брокерська контора „Гея””.

Відповідач вимоги позивача не визнав, посилаючись на відсутність у позивача правовстановлюючих документів на спірне майно, ненадання договору купівлі-продажу від 16.11.2004 укладеному з ПП „Брокерська контора „Гея””, включення спірного майна до ліквідаційної маси відповідача.

Розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.

Позивач вимагає визнати за ним право власності на наступне майно, яке знаходиться у відповідача: один котел Е1-9 ГН ГОСТ 3619-82 (МЗК-7АГ); два котла Е1-9 ГН ГОСТ 361982 (МЗК-7АР); два компресори П-110.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на отримання права власності на підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2004, укладеному ним з ПП „Брокерська контора „Гея””, здійснення передплати по цьому договору платіжними дорученнями №№ 3505 та 3518, отримання спірного майна за накладною від 17.01.2005.

Уточнюючи свої доводи, позивач надав копії акту на гідравлічне випробування котла, будівельних паспортів внутрішньоцехового газообладнання, актів ревізії та випробування газової арматури котельної, акту перевірки газового обладнання (а.с.89-97) та копії карток кількісного та сумарного обліку ЗАТ „Сорокинський торгівельний дім”, копію акту перевірки наявності, стану та вартості майна (а.с.102- 106).

Також, під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивач повідомив про те, що договір купівлі-продажу від 16.11.2004 в нього відсутній, оскільки не зберігся.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на недоведеність права власності на спірне обладнання.

Розглядаючи справу, місцевий господарський суд цілком вірно дійшов до висновку про те, що спірне обладнання відноситься до речей, що визначені індивідуальними ознаками, виходячи з вимог ч.1 ст.184 Цивільного Кодексу України.

Стаття 392 Цивільного Кодексу України встановлює, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Такий позов може бути заявлений власником індивідуально визначеної речі.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст.32 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Надані позивачем докази не містять індивідуальних ознак, за якими можна було б стверджувати що саме це обладнання позивач придбав у ПП „Брокерська контора „Гея”” та що саме це майно зараз знаходиться у відповідача.

Видаткова накладна № РН-18-11-04-01 від 18.11.2004 (а.с.15), накладна № 1 від 17.01.05 (а.с.16) не містять відомостей, за якими майно можна було б індивідуально виділити з класу аналогічного обладнання. Решта документів, наданих позивачем, взагалі не можуть розглядатися як докази набуття права власності, оскільки з ними діюче законодавство не пов‘язує ані підтвердження, ані зміну правового режиму спірного майна.

Посилання позивача на передбачений діючим законодавством порядок захисту права власності були б доречними, якби він зміг довести, що саме він є власником спірного індивідуально-визначеного майна.

Таким чином, доводи заявника, які викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку що рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства, прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права при повному та всебічному з‘ясуванню обставин справи.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст.184, 392 Цивільного Кодексу України ст.ст. 32, 33, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального Кодексу України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Сорочинський торгівельний дім”, м.Краснодон Луганської області, ЄДРПОУ 20175032 на рішення господарського суду Луганської області від 24.01.2011 по справі № 18/269пн залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 24.01.2011 по справі № 18/269пн залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.

Головуючий Р.В. Волков

Судді: М.В. Калантай

Р.Г. Новікова

Надруковано: 6прим.

1-позивачу

1-відповідачу

1-ліквідатору

1-госп. суду

1- у справу

1- ДАГС

Отжимаем замок и вставляем текст набранный в Wordе