Рішення № 14624521, 23.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/56723.03.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна»

доТовариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Т.М.М.»

простягнення 1752357 грн. та зобовязання передати предмет лізингу

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача Корнієвський Є.С. (довіреність б/н від 14.03.2011);

від відповідача не зявився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна»(далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Т.М.М.»(далі відповідач) заборгованості за договором фінансового лізингу №L-08-01 від 29.08.2008 (далі Договір) у сумі 1752357 грн. (що становить 166818,07 євро), з яких 131429,27 євро (що становить 1380611,90 грн.) заборгованість за лізинговими платежами, 30476,55 євро (що становить 320143,96 грн.) пені та 4912,25 євро (що становить 51601,22 грн.) 3% річних; а також зобовязання відповідача передати позивачу предмет лізингу 3 тягачі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином сплачував лізингові платежі за передане йому у лізинг майно та на вимогу позивача не повернув обєкт лізингу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2010 порушено провадження у справі № 34/567 та призначено її до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі. Крім того, позивачем надано суду розрахунок позовних вимог з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі ГК України), відповідно до якого заборгованість відповідача, станом на 30.12.2010, складає 151713,70 євро, з яких 131429,27 євро заборгованість за лізинговими платежами, 15078,18 євро пені та 5206,25 євро 3% річних.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві на позов.

Відповідач зазначає, що позивачем невірно розраховано заборгованість відповідача. Так позивачем, при підрахунку заборгованості за лізинговими платежами не враховано сплачені відповідачем 227338,49 грн., перераховані 10.10.2008.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право відмовитись від договору лізингу та вимагати повернення лізингу від лізингоодержувача. Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалась або могла довідатися про таку відмову.

30.09.2009, в порядку встановленому Договором та ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», позивачем направлено відповідачу повідомлення про відмову від Договору та повернення предмету лізингу, яке було отримане останнім 06.10.2009. Як встановлено ст. 653 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) наслідками розірвання договору є припинення зобовязання. Таким чином, з моменту прийняття відповідачем відмови від Договору, у відповідача припинилося зобовязання сплачувати лізингові платежі, а отже вимоги щодо стягнення останніх за період після припинення зобовязань за Договором є безпідставними.

Безпідставним також є нарахування відповідачу штрафних санкцій за період з жовтня 2009 по грудень 2010 років, оскільки договір було припинено внаслідок відмови від нього.

Крім того, відповідачем було надано суду заяву про застосування строків позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, а саме пені за період з листопада 2008 року по лютий 2010 року.

Непогоджуючись з наданим відповідачем відзивом, 10.03.2011 позивачем було подано суду додаткові пояснення та докази.

Так, позивач вказує, що кошти у розмірі 227338,49 грн. є авансовим платежем та платою комісійної винагород, які не впливають на строки сплати та розміри лізингових платежів, передбачені графіком, а також не повинні повертатися відповідачеві. Крім того, відповідач невірно вважає, що після отримання відмови від Договору, у нього припинився обовязок оплати лізингових платежів, оскільки ч. б) пункту 17.3.1 Загальних умов, які є невідємною частиною укладеного сторонами Договору, передбачено що обовязок лізингоодержувача по оплаті лізингових платежів за Договором припиняється починаючи з відповідної дати повернення предмета лізингу.

Таким чином, Договором передбачено, що правовідносини сторін не припиняються після відмови лізингодавця від Договору.

Розгляд справи відкладався неодноразово та за клопотанням сторін судом було продовжено строк розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали наданих документів та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2008 року між позивачем (Лізингодавцем) та відповідачем (Лізингоодержувачем) був укладений договір фінансового лізингу №L-08-01 (далі Договір), відповідно до якого Лізингодавець зобов'язується придбати у Продавця у власність предмет лізингу, зазначений у Додатку №1 до даного Договору, і надати його Лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених у цьому Договорі й Загальних Умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до Лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених Загальними Умовами. Цей Договір укладений відповідно до Загальних Умов, які є невід'ємною частиною цього Договору. При виконанні цього Договору сторони керуються Загальними умовами так, якби положення зазначених Загальних Умов були б включені в текст цього Договору (з врахуванням відповідної їх інтерпретації стосовно цього Договору), у тому числі, при виконанні цього Договору сторони мають обов'язки і права, передбачені Загальними Умовами. У разі наявності протиріч між цим Договором та Загальними Умовами застосовуються/матимуть перевагу положення цього Договору. Під Загальними умовами згідно з п. 1.1 Договору сторони розуміють Загальні умови договорів фінансового лізингу №L-08 від 29.08.2008, підписані представниками сторін. Строк лізингу для цілей цього Договору становить 60 місяців.

Відповідно до розділу 3 Договору предметом лізингу, що передається за Договором є тягачі моделі ТGA 33/430 6х6 BB-WW у кількості 3 штук зазначені в Специфікації, що є Додатком №1 до цього Договору (п. 3.1 Договору). Вартість предмета лізингу становить разом 321600 євро, що за курсом НБУ на день укладення Договору становить 2301852 грн. (п. 3.2. Договору). В якості Продавця предмету лізингу Лізингоодержувачем обрано Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна».

На виконання умов Договору позивачем 29.08.2008 укладено Договір №М/С/34-08 купівлі-продажу Обладнання з Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ", відповідно до якого позивачем було куплено предмет лізингу.

07.11.2008 предмет лізингу (три тягачі) був переданий Лізингоодержувачу, що підтверджується видатковою накладною №102 від 07.11.2008, довіреністю №ТММ 194 на отримання товарно-матеріальних цінностей, а також актом приймання-передачі обладнання №102 від 07.11.2008.

Сторони погодили, що оплата по Договору здійснюється шляхом оплати відшкодування частин вартості предмета лізингу (основного боргу Лізингоодержувача), процентів та комісійної винагороди.

Авансовий лізинговий платіж сплачується Лізингоодержувачем у розмірі 323160 євро в рахунок відшкодування вартості предмета лізингу протягом 10 днів з моменту підписання Договору (п. 4.3 Договору).

Комісійну винагороду за отримання у лізинг предмету лізингу сплачується Лізингоодержувачем у розмірі 1447,20 євро протягом 10 днів з моменту підписання Договору разом із попередньою оплатою (4.4 Договору). У разі припинення Договору незалежно від причин припинення вся сума комісійної винагороди залишається у Лізингодавця (п. 14.3 Загальних умов).

Оплата частини загальної суми лізингових платежів, що залишилася неоплаченою (після Оплати Лізингоодержувачем авансового лізингового платежу і комісійної винагороди) складається з: відшкодування частини вартості Предмета Лізингу (основного боргу Лізингоодержувача) у розмірі 289440 євро та процентів у розмірі 148303 євро всього 437743 євро (п. 4.5 Договору). Відповідно до розділу 4 Договору загальна сума лізингових платежі за Договором становить 437743 євро.

З аналізу вказаних норм Договору вбачається, що під лізинговими платежами сторони погодили платежі, які необхідно здійснити Лізингоодержувачу за Договором після сплати ним авансу і комісійної винагороди та у суму лізингових платежів не входять суми авансу і комісійної винагороди.

Оплата зазначеної частини лізингових платежів сплачується Лізингоодержувачем частинами щоквартально в порядку та розмірах, зазначених в додатку №3 до Договору. Перший із зазначених періодичних Лізингових Платежів повинен бути здійснений: не пізніше першого числа місяця, наступного за місяцем дати передачі Предмета Лізингу Лизингоодержувачу, якщо Дата Передачі - з 1 по 15 число включно; не пізніше першого числа другого місяця, відраховуючи від місяця Дати Передачі, якщо Дата Передачі - після 15 числа місяця. Наступні періодичні Лізингові Платежі будуть здійснюватися не пізніше першого числа місяця, на який припадає строк їхньої сплати (п.4.6. Договору).

07.11.2008 сторонами укладено додаткову Угоду №1 до Договору, відповідно до якої уточнено загальний графік платежів до Договору, за яким Лізингоодержувач зобовязався сплачувати лізингові платежі, загальний розмір яких становить 437743 євро, починаючи з 01.02.2009 відповідно до встановленого графіка. Відповідно до підписаного сторонами графіку платежів термін лізингу складає 20 періодів.

Згідно з п. 4.2 Договору Лізингоодержувач сплачує всі платежі, зазначені у Договорі, за курсом на дату платежу у національній валюті.

По закінченню терміну дії цього Договору Лізингодавець зобов'язаний передати предмет лізингу у власність Лізингоодержувача, а Лізингоодержувач зобов'язаний прийняти предмет лізингу у власність і сплатити викупну ціну у розмірі 100 євро (п. 4.7. Договору).

Пунктом 3.4.3 Загальних умов Лізингоодержувач зобовязався своєчасно сплачувати лізингові платежі.

10.10.2008 відповідачем було перераховано на рахунок позивача суму авансу та комісійної винагороди в розмірі 227338,49 грн. (що на день оплати становило 33607,20 євро).

29.06.2010 та 03.12.2010 відповідачем було сплачено на рахунок позивач кошти у сумах 212439,22 та 227860,27 грн. відповідно. Здійснені відповідачем лізингові платежі були здійснені з порушенням строків.

Пунктами 17.2 та 17.2.1 Загальних умов передбачено, що у разі, якщо Лізингоодержувач не здійснив у строк, установлений у відповідному Договорі, сплату двох лізингових платежів підряд, або здійснив неповну сплату двох лізингових платежів підряд, або прострочив повністю або частково сплату одного лізингового платежу й не погасив заборгованість протягом 30 днів з дня, наступного за днем відповідної оплати, встановленого Договором Лізингодавець вправі відмовитися від виконання будь-якого Договору й розірвати такий Договір в односторонньому позасудовому порядку.

Сторони дійшли згоди, що у випадку відмови Лізингодавця від виконання Договору згідно з пунктом 17.2 Загальних умов, Лізингодавець повідомить про це Лізингоодержувача в письмовій формі. У зазначеному повідомленні Лізингодавець зазначить відповідну підставу розірвання такого Договору з переліку, наведеного в пункті 17.2 Загальних Умов, а також зажадає повернення Предмета Лізингу із вказівкою дати, місця й способу повернення Предмета Лізингу, передбаченого таким Договором (п. 17.3 Загальних умов).

При цьому:

Предмет Лізингу, передбачений Договором, від виконання якого Лізингоодержувач відмовляється згідно пунктом 17.2 Загальних Умов, підлягає поверненню Лізингодавцеві відповідно до правил, визначених в пункті 18 Загальних Умов. У тому числі, крім іншого, Лізингоодержувач буде зобов'язаний забезпечити доступ представників Лізингодавця до фактичного місця перебування предмета лізингу, включаючи службові й виробничі приміщення Лізингоодержувача, з метою вилучення Предмета Лізингу, а також вчинити інші дії, передбачені пунктом 18 Загальних Умов (п. 17.3.1 Загальних умов).

30.09.2009 позивачем, в порядку пунктів 17.2 та 17.3 Загальних умов, було надіслано відповідачу повідомлення про відмову від Договору (вих. №266/09 від 30.09.2009). Як підставу відмови від Договору позивач вказував прострочення відповідачем лізингових платежів за перший, другий та третій квартали 2009 року у загальній сумі 65661,45 євро, строк прострочення за перший квартал 2009 становить більше 8 місяців. Даним повідомлення позивач вимагав повернути предмет лізингу 3 тягачі 16.10.2009, місце поверненння територія Логістичного комплексу «МЛП Чайка», Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайка; спосіб повернення перевірка уповноваженими представниками сторін стану та комплектності предмета лізингу з підписанням акту про повернення із зазначенням ступеня зносу та оціночної вартості предмета лізингу в порядку, передбаченому Загальними умовами. Крім того, позивач просив сплатити суму несплачених лізингових платежів починаючи з лізингового платежу за лютий 2009 року по день поверненння предмету лізингу та суму пені нарахованої станом на 30.09.2009 у розмірі 6016,57 євро.

Пунктом 17.3.2 Загальних умов передбачено, що Лізингоодержувач здійснює сплату Лізингодавцю сум лізингових платежів за Договором у повному обсязі по дату поверненння відповідного предмету лізингу Лізингодавцеві. Обовязок Лізингоодержувача по сплаті іншої частини лізингових платежів за Договором припиняється починаючи з відповідної дати повернення. Сторони погодили, що Договір вважається припиненим з дати, коли Лізингоодержувач виконав всі свої зобовязання, передбачені п. 17.3 Загальних умов.

Станом на час розгляду справи відповідачем в рахунок погашення лізингових платежів (після оплати Лізингоодержувачем авансового лізингового платежу і комісійної винагороди) було сплачено 440299,49 грн., що дорівнює 43667,93 євро.

Відповідно до графіку лізингових платежів згідно з додатковою угодою №1 до Договору, станом на 01.11.2010 відповідач повинен був сплатити 175097,20 євро.

Всупереч договірним умовам відповідачем не було належним чином виконано своїх зобовязань щодо розміру та строків сплати лізингових платежів та заборгованість відповідача становить 131429,27 євро.

Суду не було надано доказів здійснення відповідачем будь-яких додаткових оплат за Договором.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»(далі Закон) передбачає, що за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно зі ст. 3 вказаного Закону відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні) лізингоодержувачеві у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцему продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікації та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 16 Закону встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем не було виконано своїх зобовязань у встановлені Договором строки.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 7 Закону передбачено право Лізингодавця відмовитись від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від Лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізингові платежі частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Пунктом 17.2. Загальних умов передбачено право Лізингодавця відмовитись від Договору у разі, якщо Лізингоодержувач не здійснив у строк, установлений у відповідному Договорі, сплату двох лізингових платежів підряд, або здійснив неповну сплату двох лізингових платежів підряд, або прострочив повністю або частково сплату одного лізингового платежу й не погасив заборгованість протягом 30 днів з дня, наступного за днем відповідної оплати, встановленого Договором.

Враховуючи, що відповідач станом на 30.09.2009 прострочив сплату лізингових платежів за перший, другий та третій квартали 2009 року у загальній сумі 65661,45 євро та прострочення платежу перевищило 30 днів, то позивач правомірно відмовився від Договору та вимагав повернення предмету лізингу.

В той же час, відповідно до пункту 17.3 Загальних умов сторонами було погоджено порядок відмови від Договору та правові наслідки такої відмови Лізингодавця від договору в наслідок невиконання Лізингоодержувачем умов Договору.

Пунктами 3-5 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Таким чином, з аналізу умов пунктів 17.2 та 17.3 вбачається, що в наслідок відмови Лізинговавця від Договору, Договір буде вважається припиненим лише після повернення Лізингоодержувачем предмета лізингу у передбаченому Договором порядку.

Суду не було надано доказів повернення відповідачем предмета лізингу позивачу, а отже Договір є діючим.

Пунктом 17.3.2 Загальних умов передбачено, що Лізингоодержувач здійснює сплату Лізингодавцю сум лізингових платежів за Договором у повному обсязі по дату поверненння відповідного предмету лізингу Лізингодавцеві. Обовязок Лізингоодержувача по сплаті іншої частини лізингових платежів за Договором припиняється починаючи з відповідної дати повернення.

Враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з твердження відповідача щодо відсутності у нього обовязку сплачувати лізингові платежі після відмови Лізингодавця від Договору.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача за лізинговими платежами становить 131429,27 євро та предмет лізингу на час розгляду справи ним не повернутий.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не спростував належними засобами доказування, обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Таким чином, факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 131429,27 євро належним чином доведений, а позовні вимоги щодо їх стягнення та повернення предмету лізингу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенні.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Зазначена норма є диспозитивною, тобто законом або договором може бути встановлений інший порядок, у тому числі і строк для нарахування пені.

Відповідно до п. 14.8 Загальних умов у випадку прострочення сплати будь-якого платежу Лізингоодержувача, Лізингоодержувач буде зобовязаний сплатити Лізингодавцеві пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з дати сплати, визначеної Договором (з урахуванням Загальних умов), і по дату фактичної сплати Лізингоодержувачем простроченої суми у повному обсязі.

У повідомленні про відмову від Договору від 30.09.2009 позивач звертався до відповідача з вимогою щодо сплати пені.

Відповідно до позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 30476,55 євро за період з 01.02.2009 до 06.12.2010.

Судом встановлено, що відповідно до уточненого графіку лізингових платежів (додаткова угода №1 до Договору) відповідачем були прострочені наступні платежі:

№Дата оплатиСума до оплати, з ПДВ на суму основного боргу, євро

1.01.02.200921 887,15

2.01.05.200921 887,15

3.01.08.200921 887,15

4.01.11.200921 887,15

5.01.02.201021 887,15

6.01.05.201021 887,15

7.01.08.201021 887,15

8.01.11.201021 887,15

Під час розгляду справи відповідачем було подано заяву про застосування наслідків пропуску строків позовної давності, в якій останній зазначив, що подавши позовну заяву 30.12.2010 позивач пропустив строк позовної давності щодо частини вимог заявлених у позовній заяві, а саме вимог щодо стягнення з відповідача пені за простроченими лізинговими платежами з листопада 2008 року по лютий 2010 року та просив застосувати наслідки такого пропуску.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). Загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).

В той же час, законодавством встановлено спеціальний строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак, оскільки позивач звернувся за захистом своїх прав до суду 30.12.2010, то суд відмовляє позивачу у позові в частині стягнення з відповідача пені право на нарахування якої виникло в період до 30.12.2010, тобто за простроченими лізинговими платежами з лютого 2009 року по листопад 2009 року

Щодо решти вимог позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01.02.2010 по 06.12.2010, то суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню за наступним розрахунком:

пеня = «розмір заборгованості»* «подвійну ставку НБУ»/365 * «кількість днів прострочення».

Лізинговий період, за яким прострочено оплату Сума простроченої заборгованості (євро)Період нарахування пені

Кількість днів прострочення Подвійна облікова ставка НБУ Сума пері (євро)

З до 521887,1502.02.201007.06.201012620,50%1548,89 21887,1508.06.201007.07.20103019%341,80 21887,1508.07.201009.08.20103317%336,40 21887,1510.08.201006.12.201011915,50%1106,05

621887,1502.04.201007.06.20106720,50%823,62

21887,1508.06.201007.07.20103019%341,80

21887,1508.07.201009.08.20103317%336,40

21887,1510.08.201006.12.201011915,50%1106,05

721887,1502.08.201009.08.2010817%81,55

21887,1510.08.201006.12.201011915,50%1106,05

821887,1502.11.201006.12.20103515,50%325,31

Всього 7453,92 Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 7453,92 євро. Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Користуючись своїм правом, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення виконання зобовязань за Договором у розмірі 4912,25 євро. нарахованих станом на 06.12.2010. Суд не бере до уваги наданий позивачем розрахунок позовних вимоги 23.02.2011 оскільки останнім не було подано заяву про збільшення позовних вимог. Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою: «сума заборгованості»*3%/365 * «Кількість днів прострочення.

Сума простроченої заборгованості (євро)Період нарахування Кількість днів простроченняСума 3% річних (євро)

21887,1502.02.200928.06.2010512,00921,06

34,3229.06.200902.12.2010157,000,44

21887,1502.05.200902.12.2010580,001043,39

106,3703.12.201006.12.20104,000,03

21887,1502.08.200906.12.2010492,00885,08

21887,1502.11.200906.12.2010400,00719,58

21887,1502.02.201006.12.2010308,00554,07

21887,1502.04.201006.12.2010249,00447,94

21887,1502.08.201006.12.2010127,00228,47

21887,1502.11.201006.12.20103562,96

Всього 4863,02

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 4863,02 євро.

Стаття 1 Закону України «Про Національний банк України»встановлює, що офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача за Договором складається з 131429,27 євро заборгованості по лізинговим платежам, 7453,92 євро пені та 4863,02 євро - 3% річних за несвоєчасну сплату лізингових платежів.

Абзацом другим пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 “Про судове рішення у цивільній справі” передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, суд зазначає, що станом на 23.03.2011 заборгованість в сумі 143746,21 євро (у тому числі 131429,27 євро заборгованості по лізинговим платежам, 7453,92 євро пені та 4863,02 євро - 3% річних за несвоєчасну сплату лізингових платежів) за офіційним курсом НБУ (http://www.bank.gov.ua; 1129,4476 грн. за 100 євро) на цю дату складає 1623538,12 грн.

Разом з тим, враховуючи той факт, що заявлена позивачем сума до стягнення розрахована по курсу 1050,46 грн. за 100 євро (в меншому розмірі ніж на дату винесення рішення), суд задовольняє вимоги позивача у сумі в якій він просив, по курсу НБУ 1050,46 станом 29.12.2010.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає заборгованість у сумі 131429 євро 27 центів (що становить 1 380611,90 грн.) заборгованості по лізинговим платежам, 7453 євро 92 центи (що становлять 78300,45 грн.) пені та 4863 євро 02 центи (що становлять 51084,08 грн.) 3% річних за несвоєчасну сплату лізингових платежів.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Т.М.М.»(03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б, ідентифікаційний код 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна»(03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, ідентифікаційний код 35431993) заборгованість за договором фінансового лізингу №L-08-01 від 29.08.2008 у сумі 1509996 (один мільйон пятсот девять тисяч девятсот девяносто шість) грн. 44 коп. (що становить 143746,21 євро по курсу 1050,46 грн. за 100 євро), з яких:

- 131429 євро 27 центів (що становить 1 380611,91 грн. по курсу 1050,46 грн. за 100 євро) заборгованості по лізинговим платежам,

- 7453 євро 92 центи (що становить 78300,45 грн. по курсу 1050,46 грн. за 100 євро) пені,

- 4863 євро 02 центи (що становить 51084,08 грн. по курсу 1050,46 грн. за 100 євро) 3% річних за несвоєчасну сплату лізингових платежів.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю Фірму «Т.М.М.»(03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б, ідентифікаційний код 14073675) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна»(03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, ідентифікаційний код 35431993) предмет лізингу за договором фінансового лізингу №L-08-01 від 29.08.2008 три тягачі моделі ТGA 33/430 6х6 BB-WW, що мають серійні номери: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Т.М.М.»(03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б, ідентифікаційний код 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна»(03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, ідентифікаційний код 35431993) 23 715 (двадцять три тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. витрат по сплаті державного мита та 219 (двісті девятнадцять) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 24.03.2011.