Рішення № 14624496, 21.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/13421.03.11 За позовом Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві

до Комунального підприємства "Дніпро - парксервіс" Дніпровської районної у м. Києві ради

про відшкодування шкоди в розмірі 81 770,79 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від прокуратуриЛядецька Л.В.(пом. прок. Дніпровського р-ну м. Києва, посв. № 211)

Від позивача Дацько Я.О.(дов. від 11.01.2011)

Від відповідача Лавріненко Т.М.(дов. від 16.02.2011)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві до Комунального підприємства "Дніпро - парксервіс" Дніпровської районної у м. Києві ради про відшкодування шкоди в розмірі 81 770,79 грн. за самовільне використання відповідачем земельної ділянки площею 0,18 га по вул. Туманяна 2 у Дніпровському районі м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.02.2011 порушено провадження у справі № 50/134 та призначено її до розгляду на 14.03.2011.

В судовому засіданні 14.03.2011 було оголошено перерву на 21.03.2011 для подання додаткових доказів по справі.

21.03.2011 в судове засідання прибули представники прокуратури, позивача та відповідача, дали пояснення по справі і подали докази.

Представник прокуратури подав суду додаткові письмові обґрунтування заявлених позовних вимог та просив позов задовольнити в повному обсязі. Представник позивача також просив позовні вимоги прокуратури задовольнити.

Представник відповідача подав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” прокурор звертається з позовом до суду від імені держави та в її інтересах у разі наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій фізичних або юридичних осіб.

У відповідності з п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство на підставі якого подається позов в чому саме полягають порушення інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність її захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 37 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури.

При здійсненні нагляду органи прокуратури, згідно частини 2 ст. 37 вказаного Закону, застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Преамбулою Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначено, що охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоровя населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних обєктів, повязаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно ст.ст. 4, 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки, а державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" основними принципами охорони навколишнього природного середовища, зокрема, є гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей. Відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України. Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях згідно зі статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" належить, зокрема, право звертатися до суду із позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до “Положення про Державну екологічну інспекцію” затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17.11.2001 № 1520 Державна екологічна інспекція є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.

Основними завданнями Держекоінспекції є: участь у межах своєї компетенції у реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та, в межах компетенції, радіаційної безпеки, заповідної справи; здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами (п. 3 Положення).

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 №548 Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.

Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Згідно з п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі інспекція має право уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Прокуратурою Дніпровського району м. Києва з залученням представників Державної екологічної інспекції в місті Києві проведено перевірку дотримання вимог земельного та природоохоронного законодавства України при облаштуванні автомобільної стоянки та знищенні зелених насаджень по вул. Туманяна, 2 у Дніпровському районі м. Києва.

В ході перевірки встановлено, що на земельній ділянці по вул. Туманяна, 2 у Дніпровському районі м. Києва розміщена автомобільна стоянка згідно двостороннього договору № 10-2 від 08.10.2010 між Комунальним підприємством «Дніпро-парксервіс»Дніпровської районної в м. Києві ради (далі - КП «Дніпро-парксервіс») та ФОП Олешко В.П., відповідно до вказаного договору ФОП Олешко В.П. отримав в експлуатацію паркувальний майданчик за вищевказаною адресою.

Згідно п. 2.1.2 вищезазначеного договору оператор, тобто КП «Дніпро-парксервіс», забезпечує отримання необхідної для розміщення паркувального майданчику документації.

Судом встановлено, що на момент перевірки за вищевказаною адресою встановлено факт огородження самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,18 га сітчастим забором, розміщено вагончик охорони, наявні всі ознаки використання майданчика для паркування автомобілів, без отримання документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою.

Крім того, встановлено, що в результаті облаштування автостоянки частина території автомобільної стоянки площею 70 кв.м. покрита відсівом для організації паркувальних місць, чим самовільно пошкоджено до ступеня припинення росту газон звичайний (трав'яний покрив) без належним чином оформленої дозвільної документації (ордеру на видалення зелених насаджень), що є порушенням вимог ст. ст. 40, 68, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 5, 40 Закону України «Про рослинний світ»та п. 4 «Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах»затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.06 № 1045 зі змінами від 07.02 10 №135.

За результатами перевірки державним інспектором Державної екологічної інспекції у м. Києві складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25.10.2010 та проведено розрахунки завданої шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного знищення газону звичайного при облаштуванні автостоянки КП «Дніпро-парксервіс»по вул. Туманяна, 2 у Дніпровському районі м. Києва на загальну суму 81 770, 79 грн.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 3 Земельного Кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовим актами.

Розпорядження землями територіальної громади м. Києва, передача земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради (ст. 9, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України).

У відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності здійснюється за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 125 Земельного Кодексу України право власності, а також право постійного користування та оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформлюється договором оренди, який реєструється відповідно до закону що зазначено ст. 126 Земельного Кодексу України.

Таким чином, законодавство України забороняє використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою або укладання договору оренди та їх державної реєстрації.

Документи, що підтверджують право власності, користування або оренди земельної ділянки у КП «Дніпро-парксервіс», відсутні, що є порушенням вимог ст. ст. 9, 116, 125, 126 Земельного кодексу України.

В статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»визначено поняття «самовільне зайняття земельної ділянки», як будь - які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, земельна ділянка по вул. Туманяна, 2 у Дніпровському районі м. Києва КП «Дніпро-парксервіс», зайнята самовільно, всупереч вимог Земельного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в м. Києві Державної екологічної інспекції м. Києва складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 08/87А від 25.10.2010, в якому зафіксовано факт зайняття КП «Дніпро-парксервіс»земельної ділянки площею 0,18 га під влаштування автомобільної стоянки по вул. Туманяна, 2 у Дніпровському районі м. Києва.

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, шкода за самовільне зайняття КП «Дніпро-парксервіс»земельної ділянки по вул. Туманяна, 2 у Дніпровському районі становить 80 580,79 грн.

Крім того суд зазначає, що автостоянка по вул. Туманяна, 2 влаштована у безпосередній близькості до будівлі ліцею № 208 впритул до паркану стадіону, який використовується для проведення занять з фізичної культури ліцеєм та СЗШ № 125, що заборонено п. 23 «Положення про устаткування, утримання середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організації навчально-виховного процесу», затвердженого Постановою Першого заступника Головного державного санітарного лікаря України від 30.12.1998 № 8 та погоджено Листом Міністра освіти України від 15.02.1999 № 1/12-347.

Крім того, згідно ст.ст. 4, 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки, а державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Стаття 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»передбачає, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.06 № 1045, затверджено «Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», у п. 3 якого зазначається, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордеру.

Державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів (таким органом відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»є Державна екологічна інспекція та її територіальні органи).

Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 548 від 19.12.2006, Державна екологічна інспекція в м. Києві є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції. В межах своїх повноважень екологічна інспекція забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Згідно з п. 5 Положення інспекція має право складати акти перевірок, вживати у встановленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування витрат і збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25.10.10 № 08/87А Державною екологічною інспекцією в місті Києві при облаштування автомобільної стоянки КП «Дніпро-парксервіс»виявлено та зафіксовано факт відсипки земельної ділянки відсівом, що призвело до самовільного знищення газону звичайного площею 70 кв. м., без оформлення відповідних дозвільних документів, на земельній ділянці по вул. Туманяна, 2 у Дніпровському районі м. Києва.

Таким чином, відповідачем порушено встановлений державою порядок утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, а також територій (об'єктів) природно-заповідного фонду, чим державі завдано матеріальні збитки (шкоду).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999 (зі змінами, внесеними згідно постанови КМУ №1789 від 28.12.01), розмір шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, обчислюється за таксами, що затверджені цією постановою, працівниками Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, його органів на місцях та інших спеціально уповноважених органів виконавчої влади, яким надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Згідно розрахунку розміру збитків, проведеного Державною екологічною інспекцією в місті Києві відповідно до «Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», зазначеними діями КП «Дніпро-парксервіс»заподіяно державі матеріальні збитки на 1 190,00 грн.

Згідно ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. На час пред'явлення позову, вказані суми збитків не сплачені.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода завдана внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища погіршення якості природних ресурсів.

Державним органом, який здійснює державні функції з регулювання в сфері охорони навколишнього природного середовища в місті Києві, є Державна екологічна інспекція в місті Києві.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства "Дніпро - парксервіс" Дніпровської районної у м. Києві ради шкоди в розмірі 80 580,79 грн. заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,18 га по вул. Туманяна 2 у Дніпровському районі м. Києва та 1190,00 грн. шкоди заподіяної зеленим насадженням на вказаній земельній ділянці визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Все вищенаведене спростовує доводи відповідача викладені ним у відзиві на позовну заяву. Відповідач жодними належними доказами не довів відсутність у нього обовязку відшкодувати шкоду, завдану внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,18 га по вул. Туманяна 2 у Дніпровському районі м. Києва та шкоду, заподіяну зеленим насадженням на вказаній земельній ділянці.

Суд відхиляє доводи відповідача викладені ним у відзиві на позовну заяву щодо того, що Комунальне підприємство "Дніпро - парксервіс" Дніпровської районної у м. Києві ради є єдиним оператором в Дніпровському районі м. Києва з надання платних послуг по відстою та зберіганню транспортних засобів на автостоянках, зокрема і по вул. Туманяна 2, оскільки як вбачається з рішення господарського суду м. Києва від 05.11.2009 по справі № 6/385 за КП "Дніпро - парксервіс" не визнано право на виконання функцій єдиного оператора в Дніпровському районі м. Києва з надання платних послуг по відстою та зберіганню транспортних засобів по вул. Туманяна 2 у Дніпровському районі м. Києва.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач звільнений у встановленому законом порядку, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Земельним Кодексом України та ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з Комунального підприємства "Дніпро - парксервіс" Дніпровської районної у м. Києві ради (02094, м. Київ, бульвар Праці, 1/1, код ЄДРПОУ 32959821) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві (04071, м. Київ, вул. НабережноЛугова, 4; ідентифікаційний код 34481451, одержувач УДК у Дніпровському районі м. Києві, банк ГУДКУ р/р 33112331700005, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077906, код бюджетної кваліфікації 24062100) суму шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,18 га по вул. Туманяна 2 у Дніпровському районі м. Києва в розмірі 80 580 (вісімдесят тисяч пятсот вісімдесят)грн. 79 коп. та суму шкоди заподіяної зеленим насадженням на земельній ділянці площею 0,18 га по вул. Туманяна 2 у Дніпровському районі м. Києва в розмірі 1190(одна тисяча сто девяносто) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Дніпро - парксервіс" Дніпровської районної у м. Києві ради (02094, м. Київ, бульвар Праці, 1/1, код ЄДРПОУ 32959821) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 71 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д

Дата підписання рішення 25.03.2011