Рішення № 14624361, 21.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/2921.03.11 за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

провідшкодування 18620,80 грн. збитків в порядку регресу.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Самойленко П.М. представник за довіреністю

від відповідача: Подольський А.Ю. представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПрАТ «СК «АХА Україна»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ «СК «Еталон»про відшкодування 18620,80 грн. збитків в порядку регресу.

В судовому засіданні представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 22.02.2011 р. було надано оригінал для огляду та для залучення до матеріалів справи копії довіреності ПрАТ «СК «АХА Україна»від 31.12.2010 р. на імя Демінського С.А., яка була дійсною на день підписання позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги позову.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, наведених у відзиві.

Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні від 21.03.2011 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2007 р. між ЗАТ «СК «Український страховий альянс»(правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 20090028/05АК (далі договір), у відповідності до умов якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Nissan Micra 1.4», державний номер НОМЕР_1

26.10.2007 р. на перехресті вулиць Енгельса-Гоголя в м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Honda Accord», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, та автомобіля марки «Nissan Micra 1.4», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, що підтверджується довідкою ВДАІ УМВС України в Черкаській області.

Згідно постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.12.2007 р. № 3-5-27502/07, ОСОБА_2. за порушення п. 16.11. Правил дорожнього руху було визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 грн.

ОСОБА_1 заявою від 30.10.2007 р. звернулася до позивача із заявою про пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно звіту № 355 від 08.12.2007 р. про оцінку автомобіля Nissan Micra 1.4, держномер НОМЕР_1, вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 25112,28 грн. Відповідно до страхового акту від 26.12.2007 № 12805/05/24 сума страхового відшкодування складає 24493,00 грн.

Згідно платіжного доручення від 03.01.2008 р. № 15 позивач перерахував ОСОБА_1 24493,00 грн. страхового відшкодування згідно договору № 20090028/05АК від 15.10.2007 р.

У відповідності до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19.06.2007 р. № ВА/1425534, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 водія автомобіля марки «Honda Accord», державний номер НОМЕР_2, застрахована в ЗАТ «СК «Еталон»(правонаступником якого є відповідач), ліміт відповідальності встановлений в розмірі 25500,00 грн., франшиза дорівнює 510 грн.

Претензією від 17.09.2010 р. позивач звернувся із регресною вимогою до відповідача про грошове відшкодування шкоди.

В листі від 03.12.2010 № 01-04-1978 відповідач визнав страховий випадок та 02.12.2010 р. здійснив виплату страхового відшкодування позивачу лише у розмірі 6282,20 грн.

У відповідності до ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993, 1191 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно п. 22.1. ст. 22, ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі Закон), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи. У звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

В ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлений порядок виплати страхового відшкодування.

З викладеного вбачається, що до позивача в порядку регресу перейшло право на відшкодування шкоди за рахунок відповідача в сумі 24493,00 грн., що не спростовано належним чином відповідачем.

Оскільки відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 6282,20 грн., стягненню підлягає 18210,80 грн.

При цьому, позивачем безпідставно було включено до суми страхового відшкодування, заявленої до стягнення з відповідача в порядку регресу, 410,00 грн. як оплати за проведення експертизи, що суперечить вимогам ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а відтак позов в цій частині підлягає залишенню без задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 18210,80 грн. збитків в порядку регресу є законними, обґрунтованими та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають задоволенню у вказаному розмірі, в свою чергу позов в частині стягнення 410,00 грн. підлягає залишенню без задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 підїзд, код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 31235110) 18210,80 грн. (вісімнадцять тисяч двісті десять грн. 80 коп.) збитків, 182,90 грн. (сто вісімдесят дві грн. 90 коп.) державного мита, 230,80 грн. (двісті тридцять грн. 80 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 23.03.2011