Рішення № 14624321, 21.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/7121.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокліма Україна» до Відкритого акціонерного товариства «Київський санітарно-технічний завод» про стягнення заборгованості в розмірі 137624, 66 грн.

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Желудков В.В. (довіреність від 29.11.2010р.);

від відповідача: не з’явились

В судовому засіданні 21.03.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврокліма Україна»(надалі ТОВ «Єврокліма Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Київський санітарно-технічний завод»(надалі ВАТ «Київський санітарно-технічний завод», відповідач) боргу за відвантажений товар у розмірі 137624, 66 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо оплати поставленої продукції згідно видаткових накладних які додані до позовної заяви. Претензію позивача про виконання зобовязання по оплаті переданого товару відповідач не виконав, грошових коштів на повну суму поставленого товару не сплатив. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача в сумі 137624, 66 грн., з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Довідка про знаходження відповідача в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.03.2011р. залучена до матеріалів справи, про отримання відповідачем ухвали суду про порушення провадження у справі –21.02.2011р. свідчить поштове повідомлення про вручення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 17.02.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей ТОВ «Єврокліма Україна»на користь ВАТ «Київський санітарно-технічний завод»здійснено поставку приводу BLF230-Т, BF230-Т зі зворотною пружиною зусиллям 4,6 і 18 Нм з термоелектричними перебивачами, що підтверджується видатковими та податковими накладними, які в копіях залучені до матеріалів справи.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Надані до матеріалів справи видаткові накладні № 4203 від 17.06.2008р. на суму 106048, 80 грн., № 4150 від 17.06.2008р. на суму 13906, 20 грн., № 01488/1 від 19.03.2010р. на суму 51653, 38 грн., № 01488 від 28.03.2010р. на суму 48729, 60 грн., № 01488/2 від 31.03.2010р. на суму 26232, 77 грн., № 02627 від 06.05.2010р. на суму 47975, 83 грн., податкові накладні, а також довіреності на підставі яких отримувалась продукція підтверджують поставку товару, свідчать про виникнення між сторонами відносин, врегулювання яких передбачено параграфом 3 глави 54 розділу 3 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України.

Виставлені на оплату рахунки-фактури № 4150 від 06.06.2008р., № 4203 від 09.06.2008р., № 01488 від 16.03.2010р., № 02627 від 05.05.2010р. оплачені відповідачем не у повному обсязі, розрахунок за отриманий товар на суму 137624, 66 грн. станом на час вирішення спору не здійснений, вказана сума складає заборгованість товариства та підтверджена складеним між сторонами актом звірки, доказів на спростування вказаної суми боргу суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поставка товарів на користь відповідача, прийняття товару останнім свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з неотриманням коштів за поставлений товар, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. 01-12/01 від 01.12.2010р. у якій просив сплатити заборгованість що виникла в сумі 137624, 66 грн.. Докази направлення зазначеної претензії наявні у матеріалах справи (поштовий чек № 1412 від 03.12.2010р., опис-вкладення до цінного листа). Строк виконання зобов’язань по оплаті поставленого товару є таким, що настав 10.12.2010р., розрахунок по вказаній у претензії заборгованості не проведений, доказів зворотнього суду не представлено.

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 137624, 66 грн. свідчить, зокрема: акт звірки взаєморозрахунків складений станом на 30.10.2010р., який підписаний обома сторонами, скріплений печатками та залучений до матеріалів справи у належним чином засвідченій копії. Дані акту звірки підтверджені наданими до справи виписками по рахунку, доказів здійснення розрахунків за товар після підписання вказаного акту звірки відповідачем суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Довідкою з банку за вих. № 881/14-1 від 11.03.2011р. (ПАТ «Банк Національні інвестиції») підтверджено відсутність здійснення проплат на користь позивача в періоді з 01.12.2010р. по 01.02.2011р., у зв’язку з чим, сума заборгованості відповідача за поставлену продукцію складає 137624, 66 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 1376, 25 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Документів, які б підтверджували понесення підприємством витрат на оплату послуг адвоката суду не представлено, у зв’язку з чим сума в розмірі 5500 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський санітарно-технічний завод»(03148, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних 7, р/р 26000501539101 в Борщагівській філії АТ «КБ «Експобанк»м. Київ, МФО 320467, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 01412450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокліма Україна»(01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного 28-А, р/р 26000201301221 в АБ «Національні інвестиції»МФО 300498, ідент. код 30488998) 137624, 66 грн. (сто тридцять сім тисяч шістсот двадцять чотири гривні 66 копійок) основного боргу, 1376, 25 грн. (одну тисячу триста сімдесят шість гривень 25 копійок) державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 24.03.2011р.