Рішення № 14624289, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/3016.03.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна           фірма"САЛД ЛТД"

До          Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро- Інвест Груп"

Про          стягнення 104 509,20 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

Від позивача          Ткач І.А. - представник (дов. № 52-10 від 15.03.11 р.)

          Крамаренко М.В. - представник (дов. № 51-10 від 15.03.11 р.)

Від відповідача          не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "САЛД ЛТД" (Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро- Інвест Груп" (Відповідач) про стягнення заборгованості за несплачену вартість виконаних підрядних робіт відповідно до договору № 1579/08 від 20.11.2008 р. на виконання робіт з установки та пусконаладки протипожежних робіт в розмірі 104 509,20 грн. (80 139, 20 грн. –основний борг, 4 722, 72 грн. –пеня, 4 821, 52 грн. –3 % річних, 14 825, 75 грн. –збитки від інфляції).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.02.11 р. за зазначеною вище позовною заявою було порушено провадження у справі №59/30 та розгляд справи призначено на 23.02.2011р.

Представник відповідача в судове засідання 23.02.11 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані докази не подав.

Представник позивача в судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2011р.

Ухвалою суду від 23.02.2011р. розгляд справи було відкладено на 16.03.2011р. в зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

В судовому засіданні 16.03.2011р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду від 23.02.2011р. Позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, вимоги ухвал суду від 03.02.2011 р. та від 23.02.2011р. не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 59/30 від 03.02.2011р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (03143, м.Київ, вул. Заболотного,15), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серії АД №671703 від 11.03.2011 р.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 23.02.2011 р. та 16.03.2011р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 16.03.2011 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.11.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВКФ «САЛД ЛТД" (за договором - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ІНВЕСТ ГРУП»(за договором - Замовник) був укладений Договір №1579/08 про виконання робіт з установки та пусконаладки протипожежний систем.

Згідно п.2.1 Договору, Позивач зобов'язався в порядку та на умовах, які встановлені в договорі, на свій ризик, своїми силами і засобами виконати роботу, а Відповідач зобов'язався прийняти і оплатити виконану роботу на умовах, встановлених в цьому договорі, та додаткових угод, укладених між сторонами.

Загальна вартість робіт, відповідно до п.3.1.Договору становить 103 939,20 грн.

Відповідно до п.3.2, кінцева вартість робіт буде визначена виходячи із фактично виконаних об'ємів робіт, на підставі підписаних актів прийому-передачі підрядних робіт форми КБ-2в і довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3.

Відповідно до довідки про вартість виконаних робіт за грудень 2008 року та актів прийому - передачі №1 та №2, підписаних представниками сторін 31.12.2008р., загальна вартість виконаних робіт становить 103 939,20 грн.

Згідно п. 4.2 Договору, оплата вартості фактично виконаних робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3) та актів виконаних робіт (КБ-2в).

Позивач взяті на себе зобов'язання, передбачені договором виконав в повному обсязі.

Відповідач прийняв виконану роботу належним чином, що підтверджується підписаними Актами прийому-передачі №1 та №2 від 31.12.2008р., та здійснив часткову оплату, в розмірі 23800,00 грн. Залишкова сума боргу становить 80 139,20 грн.

01.11.2009р. Позивач направив на адресу Відповідача Претензію №180-ю, у якій просив сплатити суму заборгованості в розмірі 80 139,20 грн. та суму нарахованої пені в розмірі 14 212,53грн.

Відповіді на претензію Позивач не отримав. Суму заборгованості Відповідач не сплатив.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 4 722,72 грн., 3% річних, що згідно розрахунку становить 4 821,53 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 14 825,75 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 80 139,20 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 10.2 Договору зазначено, що у випадку порушення зобов’язань по Договору, в тому числі строків оплати за виконані та прийняті роботи, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 4722,72 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 4722,72грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 4821,53 грн., збитків від інфляції –14825,75 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 4821,53 грн. та збитків від інфляції у розмірі 14825,75 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО –ІНВЕСТ ГРУП" (03143, м. Київ, вул. Заболотного,15; код ЄДРПОУ 34181477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "САЛД ЛТД" (08150, Київська область, Києво-Святошенський район, м. Боярка, вул. Білогородська, 61; код ЄДРПОУ 20572483) 80139 (вісімдесят тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 20 коп. –сума основного боргу, 4722 (чотири тисячі сімсот двадцять дві) грн. 72 коп. пені, 4821 (чотири тисячі вісімсот двадцять одну) грн. 53 коп. 3% річних, 14825 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. 75 коп. збитків від інфляції, 1045 (одну тисячу сорок п'ять) грн. 09 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                    Ю.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 21.03.11 р.