Рішення № 14624286, 02.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/1302.03.11 За позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - "Фрегат"

Простягнення 32 745,84 грн.

СуддяКартавцева Ю.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_2 - представник (дов. б/н від 07.10.2010 р.)

Від відповідачаДружинський А.С. представник ( дов. №16/09/10-1 від 16.09.2010)

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - "Фрегат" про стягнення грошових коштів у розмірі 49 327,05 грн. (39 968, 01 грн. сума заборгованості, 1 879,06 грн. сума індексу інфляції за час прострочення, 2 107,04 грн. сума пені, 4 959,45 грн. 0,1% від суми боргу за кожний день користування грошима Позивача, 413,49 грн. 3% річних) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі продажу № 1121 від 13.06.10 р.

Ухвалою суду від 10.01.11 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 59/13 та призначено розгляд справи на 26.01.11 р.

25.01.11 відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву (вих. б/н від 22.01.11 р.) про відкладення розгляду справи, оскільки він не може з'явитись в судове засідання з причин хвороби.

26.01.11 представник відповідача через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з відрядженням представника відповідача.

В судове засідання 26.01.11 р. представники сторін не з'явились, відповідач відзив на позов не надав.

За таких обставин, а саме в звязку з незявленням в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних доказів, розгляд справи підлягає відкладенню, а отже і клопотання сторін судом задоволені.

Ухвалою суду від 26.01.11 р. відкладено розгляд справи на 09.02.11 р., зобовязано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 10.01.11 р. про порушення провадження у справі № 59/13, зобов'язано позивача надати обґрунтування позовних вимог відносно стягнення 0, 1 % від суми боргу за кожний день користування грошима позивача у сумі 4 959, 45 грн. з посиланням на чинне законодавство, враховуючи вимогу про стягнення пені.

09.02.2011 відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про збільшення суми позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 09.02.11 р. підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача на користь позивача 79775,68грн., що включає суму заборгованості у розмірі 64 127,73 грн., суму індексу інфляції за час прострочення у розмірі 3 603,07 грн., пеню у розмірі 3 403,61 грн., 0,1% від суми боргу за кожний день користування грошима позивача у сумі 7 947,04 грн. та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 667,23 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК України, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи наведене, суд ухвалив прийняти до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Також, 09.02.11 відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з наданням сторонам по справі часу для підписання договору про мирне врегулювання спору.

За таких обставин, відповідно до ст. 77 ГПК України, а саме в звязку з незявленням в судове засідання представника відповідача, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи підлягає відкладенню, а отже і клопотання представника відповідача судом задовольняється.

Ухвалою суду від 09.02.11 р. відкладено розгляд справи на 02.03.11 р.

02.03.11 р. відділом діловодства суду отримано від позивача заяву про відмову від позову в частині стягнення пені, інфляції, 3% річних та 0,1 % користування грошима.

Також 02.03.11 р. відділом діловодства суду отримано заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача лише основний борг в розмірі 32 745,84 грн.

В судовому засіданні 02.03.2011р. представник позивача підтримав заяву про відмову від позову в частині стягнення пені, інфляції, 3% річних та 0,1 % користування грошима та просив її прийняти.

Суд прийняв часткову відмову позивача від позовних вимог в зв'язку із чим судом 02.03.11р. винесено ухвалу про припинення провадження у справі № 59/13 в частині стягнення пені у розмірі 3 403,61 грн., індексу інфляції за час прострочення у розмірі 3 603,07 грн., 0,1% від суми боргу за кожний день користування грошима позивача у сумі 7 947,04 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 667,23 грн.

Також представник позивача підтримав заяву про зменшення позовних вимог та просив суд прийняти її до розгляду.

Враховуючи наведене, суд ухвалив прийняти до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, керуючись ч. 4 ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні представник відповідача подав письмову заяву, відповідно до якої погодився з вимогами позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 32 745,84 грн.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 02.03.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2010 року між ФОП ОСОБА_1 (Позивач) особі ОСОБА_3, діючого на підставі довіреності, з однією сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний Дім „Фрегат" в особі Кримської філії „Меркурій" (Відповідач), в особі директора Яковець А.В., з іншої сторони, був укладений Договір купівлі-продажу № 1121 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець зобов'язаний передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язаний прийняти цей товар, сплатити його вартість та своєчасно повертати тару у відповідності з умовами цього Договору.

Відповідно п.п.3.5, 3.6 Договору Товар переходить у власність Покупця з моменту фактичної передачі товару представнику Покупця. Датою передачі товару є дата підписання товарної накладної представником Покупця.

Відповідно до п.3.7 Договору, товар вважається переданим продавцем та прийнятий покупцем в момент підписання товарної накладної: в кількості- відповідно до кількості та/або до ваги, вказаній в товарних накладних; по якості- відповідно де сертифікатів якості, ДСТУ і стандартів.

Згідно з п. 4.1 Договору оплата за придбаний товар, який передається по цьому Договору, здійснюється Покупцем в національної валюті України, шляхом сплати готівки через касу Продавця (з оформленням прибутково-касових документів), або перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, протягом п'яти банківських днів з дня отримання товару Покупцем.

Згідно умов Договору Продавцем Покупцю був переданий товар на загальну суму 32745,84грн., що підтверджується товарно - транспортними накладними: № ТЯЛ-101770 від 27.08.2010р., на суму 8586,12грн.; № ТСМ-710703 від 25.11.2010р., на суму 20580,60грн.; № ТСМ-7159930 від 30.11.2010р., на суму 3579,12грн.

Проте, вартість отриманого товару відповідачем не оплачена.

23.12.2010 року Позивач направив Відповідачу претензію № 39 з вимогою сплатити суму заборгованості.

Відповіді на свою претензію позивач не отримав. Суму боргу відповідач не оплатив.

На момент подання позову до суду заборгованість відповідача становить 32 745,84грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 32745,84 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім -"Фрегат" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська,1 код ЄДРПОУ 36100206) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (95034, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 32 745 (тридцять дві тисячі сімсот сорок п'ять) грн. 84 коп. основного боргу, 327 (триста двадцять сім) грн. 46 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 09.03.11 р.