Рішення № 14624259, 18.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/10718.03.11

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аплінк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "І-БТЛ"

про стягнення 1 881,06 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: Святашов А.М. (дов. б/н від 15.03.2011)

Від відповідача: не з’явився

В судовому засіданні 18.03.2011 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Аплінк" до товариства з обмеженою відповідальністю "І-БТЛ" про стягнення заборгованості в розмірі 1881,06 грн. за невиконання грошового зобов’язання за договором на абонентське обслуговування № 152/06/08 від 18.06.2008.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.02.2011 порушено провадження у справі № 50/107 та її призначено до розгляду на 02.03.2011.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 02.03.2011 не з’явились, вимоги ухвали суду не виконали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Проте, через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв’язку з неявкою представників позивача та відповідача в судове засідання та задоволенням клопотання позивача розгляд справи було відкладено на 18.03.2011.

В судове засідання 18.03.2011 з’явився представник позивача надав докази та дав додаткові пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач в судове засідання повторно не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду з метою ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю «Аплінк»(далі –позивач, виконавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «І-БТЛ»(далі –відповідач, замовник за договором) було укладено договір на абонентське обслуговування № 152/06/08, відповідно до умов якого виконавець зобов’язався надати послуги, а виконавець прийняти та оплатити їх.

Відповідно до умов п. 1.1. договору, виконавець забезпечує створення каналу передачі даних і надає замовнику власний порт для зв'язку обладнання замовника через канал передачі даних з мережею Інтернет.

Згідно положень п. 2.1. договору виконавець зобов’язався:

- підключити канал передачі даних до свого обладнання для зв'язку обладнання замовника з мережею Інтернет. Надати замовнику вихідні дані (картку абонента) для настроювання його обладнання та доступу до статистики стосовно об'єму переданих даних. Підписати Акт здачі - приймання робіт з організації підключення. Акт затверджують замовник і виконавець після завершення організації підключення;

- забезпечувати передачу даних між обладнанням замовника і мережею Інтернет по каналу передачі даних;

- забезпечувати облік об'єму даних, переданих по каналу передачі даних між обладнанням замовника і мережею Інтернет і оперативно надавати цю інформацію замовнику;

- виставляти замовнику рахунки за послуги згідно з даним договором до 5 числа сплачуваного місяця.

У відповідності до умов п.п. 2.2.3. та 2.2.4 договору замовник зобов’язався використовувати послуги, надані виконавцем, з дотриманням вимог діючого законодавства, а також оплачувати послуги, надані виконавцем, відповідно до умов даного договору і додаткових угод до нього. Датою виникнення зобов'язань замовника, передбачених цим пунктом, за послуги по п. 2.1.4 вважати дату виставлення рахунка.

Положеннями розділу 3 договору сторони погодили вартість та порядок розрахунків, а саме оплата замовником послуг виконавця здійснюється в національній валюті на підставі рахунків, виставлених виконавцем.

Замовник оплачує організацію підключення щомісячними платежами у розмірі 200,00 грн. на місяць протягом 4 місяців з моменту підписання цього договору, а також оплачує абонентську плату щомісячними авансовими платежами в строк до 25 числа місяця, що передує оплачуваному місяцю (п. 3.3. договору).

Згідно п. 3.4. договору, датою початку надання послуг доступу до Інтернет вважати дату, зазначену в Акті здачі - приймання робіт з організації підключення.

Положеннями п. 3.5. договору встановлено, що надані виконавцем послуги оформляються Актом виконаних робіт, що підписується уповноваженими представниками сторін і скріплюється печатками. Цей Акт підписується наприкінці того місяця, за який була здійснена передплата.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Аплінк»та товариством з обмеженою відповідальністю «І-БТЛ» було підписано ряд додаткових угод до договору на абонентське обслуговування № 152/06/08 від 18.06.2008, а саме:

-          додаткова угода № 01 від 04.07.2008;

-          додаткова угода № 02 від 10.07.2008;

-          додаткова угода № 03 від 11.07.2008;

-          додаткова угода № 04 від 23.02.2009;

-          додаткова угода № 05 від 02.04.2009;

-          додаткова угода № 05 від 03.04.2009.

Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю «Аплінк»належним чином виконало свої зобов’язання за договором, шляхом надання відповідачу послуг, що підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним сторонами та скріпленим відтисками печаток актом прийому-передачі виконаних робіт № ОУ-0000690 від 31.05.2010 року та актом прийому-передачі виконаних робіт № ОУ-0000847 від 30.06.2010 року, а також виставленими на оплату рахунками-фактури № СФ-0000549 від 15.04.2010 та № СФ-0000713 від 17.05.2010.

Однак, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства України, не виконав взяті на себе зобов’язання по оплаті отриманих послуг. В зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за договором на абонентське обслуговування № 152/06/08 від 18.06.2008 склала 2 300,00 грн. за травень-червень 2010 року.

З метою досудового врегулювання спору 15.09.2010 року позивач на адресу відповідача направив претензію № 619/10 від 09.09.2010 про сплату заборгованості, яка була отримана останнім 16.11.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. У відповідь на претензію, відповідач частково погасив заборгованість в розмірі 700,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.

Таким чином, станом на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем за договором на абонентське обслуговування № 152/06/08 від 18.06.2008 складає 1 600,00 грн.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов’язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно умов ч.1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 1600,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором на абонентське обслуговування № 152/06/08 від 18.06.2008 в сумі 1600,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 281,06 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Відповідно до ст. 216 ГК України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.7. договору, невиконання замовником зобов'язань, передбачених пп. 3.1, 3.2, протягом 5 робочих днів з моменту виникнення зобов'язання є підставою для стягування виконавцем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період оплати, за кожний день затримки платежу, але не більш ніж за півроку, або для призупинення виконання зобов'язань за цим договором.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору (п. 4.7) та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 1600,00 грн. суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 281,06 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмір 1881,06 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором абонентське обслуговування № 152/06/08 від 18.06.2008 в розмірі 1881,06 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов’язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «І-БТЛ» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53-А; код ЄДРПОУ 32921740) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аплінк»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 26; код ЄДРПОУ 33639067) заборгованість в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., пеню в розмірі 281 (двісті вісімдесят одна) грн. 06 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

          Суддя                                                                       Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 23.03.2011