Рішення № 14624219, 10.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/4110.02.11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Барельєф" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Комфорт"

про           стягнення 50035, 37 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача: Шафінська Т.М. –представник за довіреністю

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Барельєф" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Комфорт" про стягнення 48635, 23 грн., що становить заборгованість за договором № 1/03 в розмірі 43052, 03 грн., пеня в розмірі 3327, 39 грн., витрати від інфляції в розмірі 2884, 46 грн., три відсотки річних в розмірі 771, 49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не в повному обсязі виконані зобов’язання щодо оплати виконаних позивачем робіт за договором субпідряду № 1/03 від 29.03.2010 р. про виконання робіт по утепленню фасаду на об’єкті будівництва: «Будівництво житлових будинків по проспекту 40-річча Жовтня 30-32 у м. Києві».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2010 р. порушено провадження у справі № 8/41, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 10.02.2011 р., зобов’язано сторін виконати певні дії.

В судове засідання 10.02.11 р. представник відповідача не з’явився, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача подав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору.

В зв’язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

29.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЖК Комфорт" (надалі – підрядник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Барельєф" (надалі - субпідрядник, позивач) був укладений договір № 1/03 (надалі –договір), за умовами якого субпідрядник зобов’язується за завданням підрядника виконати роботи по утепленню фасаду 3-ї секції на об’єкті будівництва: «Будівництво житлових будинків по проспекту 40-річча Жовтня 30-32 у м. Києві».

Відповідно до п. 2.1. договору загальна вартість робіт (договірна ціна) на момент його укладання становить 455000 грн. і уточнюється на підставі щомісячно оформлених актів здачі приймання виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрат по формі № КБ-3.

На виконання умов договору № 1/03 від 29.03.2010 р. позивачем були виконані роботи на загальну суму 110036, 74 грн., про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт: акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2010 р. на суму 53114, 32 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2010 р. на суму 56922, 42 грн.

Договором передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі погодження актів форми № КБ-2 в та довідок форми № КБ-3 протягом 30 календарних днів з дати їх підписання. Кінцеві розрахунки проводяться після передачі субпідрядником і приймання підрядником всіх передбачених договором робіт, у строки передбачені договором, після підписання акту ФКБ-2 та довідки форми № КБ-3.

Проте, свої зобов’язання за договором № 1/03 відповідачем були виконані частково, а саме було перераховано позивачу 64783, 97 грн. що підтверджується банківськими виписками за 20.04.2010 р., за 13.05.2010 р., за 20.05.2010 р. по рахунку № 26009129582 та актом звіряння взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем станом на 08.07.2010 р.

Проаналізувавши зміст укладеного договору № 1/03 від 29.03.2010 р. суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором будівельного підряду.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

Поряд з цим, ч. ч. 1, 3 ст. 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів повного виконання договору щодо оплати робіт не надав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, за проведеним судом розрахунком, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 43052, 03 грн. за договором № 1/03 від 29.03.2010 р. правомірна та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Поряд х цим, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 3327,39 грн. за період з 13.08.2010 р. по 10.02.2011 р. з суми заборгованості в розмірі 45032, 03 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Умовами договору № 1/03 погоджено, що строком закінчення робіт визначається 30 червня 2010 р.

Відповідно до п. п. 4.3, 11.7. договору, розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі погодження актів форми № КБ-2в та довідок форми КБ-3 протягом 30 календарних днів з дати їх підписання. За несвоєчасне виконання підрядником умов договору він сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми прострочення платежу, за кожний день затримки.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 26/08-10/2 про сплату боргу на суму в розмірі 43052, 03 грн.

Станом на день подання позову та розгляду справи відповідач не розрахувався з позивачем, а тому судом визнається що відповідачем не доведено відсутності його вини у невиконання грошових зобов’язань.

Зважаючи на те, що за твердженням позивача, вимога про сплату спірних коштів була направлена відповідачу 26.08.2010 р., суд дійшов висновку про перерахування нарахованих позивачем штрафних санкцій.

Таким чином, за проведеним судом розрахунком, вимога позивача про стягнення пені з відповідача підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 3089,72 грн.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 2884, 46 грн. інфляційних нарахувань з суми заборгованості в розмірі 43052, 03 грн. та 771, 79 грн. відсотків річних з суми заборгованості в розмірі 43052, 03 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань, а саме не перерахував позивачу спірні грошові.

Відповідно до проведеного судом розрахунком, вимога позивача про стягнення збитків від інфляції та відсотків річних підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі стягнення 2410, 91 грн. збитків від інфляції та 598,01 грн. відсотків річних.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 43052, 03 грн. за договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 546, 549, 614, 625, 626, 837, 838, 875 ЦК України, ст. 193, 199, 231 ГК України та ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Комфорт" (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 91/14, офіс 137, ідентифікаційний код 36643872) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Барельєф" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 68, ідентифікаційний код 32657918) заборгованість у розмірі 43052 (сорок три тисячі п’ятдесят дві) грн. 03 коп., пеню в розмірі 3089 (три тисячі вісімдесят дев’ять) грн. 72 коп., збитків від інфляції в розмірі 2410 (дві тисячі чотириста десять) грн. 91 коп., три відсотки річних в розмірі 598 (п’ятсот дев’яносто вісім) грн. 01 коп., 429 (чотириста двадцять дев’ять) грн. 71 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяКатрич В.С. Дата підписання рішення 28.02.2011 року