Рішення № 14624115, 21.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/37721.03.11 За позовом          Управління комунального майна Чернігівської обласної ради До           Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір»я»

про           стягнення 25001,94 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Максак Т.Л. –по дов. №01-83 від 27.01.2011р.

Від відповідача Шевченко Ю.В. –по дов. №б/н від 01.10.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Управління комунального майна Чернігівської обласної ради про стягнення з Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір»я»8323,85 грн. заборгованості за фактичне користування майном, 16647,70 грн. неустойки за невиконання обов»язку щодо повернення майна, переданого в орендне користування, після припинення договору оренди, 30,39 грн. 3% річних у зв»язку з неналежним виконанням умов договору оренди № 25 від 29.12.2006р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2010р. порушено провадження у справі № 36/377, розгляд справи призначено на 06.10.2010р.

В судовому засіданні 06.10.2010р. представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі. Представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання не заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2010р., на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, зупинено провадження у справі № 36/377 до закінчення апеляційного провадження у справі № 13/173 за позовом Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір?я»до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання недійсними договорів.

Через канцелярію суду 25.01.2011р. від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 36/377, яке мотивовано тим, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2010р. у справі № 13/173 рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2009р. у справі № 13/173 залишено без змін.

На підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Враховуючи вищевикладене, суд визнав за необхідне поновити провадження у справі № 36/377 та призначити зазначену справу до розгляду на 21.02.2011р.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 21.02.2011р. представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 16.03.2011р.

В судовому засідання 16.03.2011р. оголошувалась перерва до 21 березня 2011р.

В судовому засіданні 21.03.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору після закінчення строку дії договору орендоване майно не повернув, плату за фактичне користування майном після припинення договору оренди не вносить, зокрема відповідачем не оплачені наступні рахунки:

№283 від 12.04.2010р. за фактичне користування майном у березні 2010 року на суму –2785,74 грн.;

№314 від 12.05.2010р. за фактичне користування майном у квітні 2010 року на суму –2777,39 грн.;

№386 від 11.06.2010р. за фактичне користування майном у травні 2010 року на суму –2760,72 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2010 року, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2010р., позов Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, Міністерства культури та туризму України до Чернігівської обласної Ради, третя особа Українське молодіжне аерокосмічне об’єднання “Сузір’я” про визнання за державою в особі Кабінету Міністрів України задоволено повністю.

Визнано за державою в особі Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул.

Грушевського, 12/2) право власності на пам’ятку архітектури національного значення – Палац О. Рум’янцева - Задунайського, що розташований у с. Вишеньки Коропського району Чернігівської області.

Витребувано з володіння Чернігівської обласної ради (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру, 43; код 25618741) пам’ятку архітектури національного значення –Палац О. Рум’янцева - Задунайського, що розташований у с. Вишеньки Коропського району Чернігівської області та передати до державної власності в особі Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2).

Стягнуто з Чернігівської обласної ради (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру, 43; код 25618741) на користь державного бюджету України 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

Між Управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації та Українським молодіжним аерокосмічним об’єднанням «Сузір»я»(далі відповідач) 29 грудня 2006 року був укладений договір нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №25.

На підставі даного договору Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації передало, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення в будівлі, що перебуває на балансі Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації і знаходиться за адресою: Чернігівська область, Коропський район, с. Вишеньки (палац П.О. Рум»янцева –Задунайського), вул. Центральна, 45 у складі:

приміщення, які знаходяться на 1 та 2 поверсі вищевказаної будівлі, загальною площею - 431, 8 кв.м., що має окремий вхід.

Майно передається в оренду і використовується для реалізації статутних завдань орендаря (п.1.2 договору).

29 грудня 2006 року між сторонами по договору був підписаний акт прийому –передачі майна комунальної власності області, розташованого за адресою: вул. Центральна, 45, с. Вишеньки, Коропського району, Чернігівської області.

Відповідно до п. 10.1 договору він діє з 29 грудня 2006 року по 27 грудня 2007 року включно.

01.01.2007р. між Управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації та Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради (далі позивач) був укладений договір уступки вимоги, відповідно до якого Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації уступає, а позивач приймає всі права орендодавця за договору оренди №25 від 29 грудня 2006 року нежитлових приміщень 431, 8 кв.м.,, що розташовані за адресою: Чернігівська область, Коропський район, с. Вишеньки (палац П.О. Рум»янцева –Задунайського), вул. Центральна, 45.

01.01.2007р. між позивачем та відповідачем по справі була підписана додаткова угода №1 до договору оренди №25 від 29 грудня 2006 року нежитлових приміщень 431, 8 кв.м.,, що розташовані за адресою: Чернігівська область, Коропський район, с. Вишеньки (палац П.О. Рум»янцева –Задунайського), вул. Центральна, 45.

На підставі даної додаткової угоди до договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення в будівлі, що перебуває на балансі Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації і знаходиться за адресою: Чернігівська область, Коропський район, с. Вишеньки (палац П.О. Рум»янцева –Задунайського), вул. Центральна, 45 у складі:

приміщення, які знаходяться на 1 та 2 поверсі вищевказаної будівлі, загальною площею - 431, 8 кв.м., що має окремий вхід.

Майно передається в оренду і використовується для реалізації статутних завдань орендаря (п.1.2 договору).

Частина 1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 10.1 договору він діє з 01 січня 2007 року по 28 грудня 2007 року включно.

В подальшому між сторонами були підписані додаткові угоди до договору оренди №3 від 17.12.2007р. та №4 від 05 червня 2008 року, відповідно до яких термін дії договору продовжувався, останній раз до 30.04.2009р.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Положеннями статті 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Листами від 09.02.2009р. за №03-143, від 24.03.2009р. №03-337, від 06.04.2009р. №03-387 та від 22.05.2009р. №03-548 позивач повідомив відповідача про припинення договору оренди №25 від 29 грудня 2006 року у зв’язку із закінченням строку його дії та запропонував відповідачу прийняти участь у конкурсі на право оренди нежитлових приміщень 431, 8 кв.м.,, що розташовані за адресою: Чернігівська область, Коропський район, с. Вишеньки (палац П.О. Рум»янцева –Задунайського), вул. Центральна, 45.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно дол. п. 10.6 договору після закінчення строку дії договору оренди орендоване майно має бути звільнено і передано орендодавцю за катом приймання –передачі. За час фактичного користування об’єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за актом, орендар зобов’язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати.

Згідно додаткової угоди №4 до договору до договору оренди №25 від 29 грудня 2006 року нежитлових приміщень 431, 8 кв.м.,, що розташовані за адресою: Чернігівська область, Коропський район, с. Вишеньки (палац П.О. Рум»янцева –Задунайського), вул. Центральна, 45 сторони виклали п. 3.4 договору в наступній редакції:

п. 3.4. Розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у Додатку №1 до цієї угоди, що є невід»ємною її частиною і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) –2191, 04 грн.

Орендна плата за перший (травень 2008р.) місяць оренди, після перегляду розміру орендної плати, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень 2008року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Всі інші умови вищезазначеного договору, не порушені в цій Угоді, залишаються незмінними, і сторони підтверджують щодо них свої зобов’язання (п.2 Угоди).

Згідно умов договору, а саме п. 3.6 Договору, орендну плату відповідач зобов’язаний перераховувати щомісячно, не пізніше останнього числа поточного місяця, згідно виставлених рахунків.

На підставі п. 5.1.2. Договору відповідач зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п. 3 с. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до. п. 10.6 договору після закінчення строку дії договору оренди орендоване майно має бути звільнено і передано орендодавцю за актом приймання –передачі. За час фактичного користування об’єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за актом, орендар зобов’язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати.

Оскільки після закінчення строку дії договору відповідач не повернув орендоване приміщення за актом позивачу, тому відповідно до п. 10.6 договору зобов’язаний був сплачувати позивачу за фактичне користування приміщенням в розмірі орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з березня 2010р. по травень 2010р. відповідач не виконував свої зобов’язання за договором оренди нежитлового приміщення щодо сплати за фактичне користування приміщенням в розмірі орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості за вказаний період у сумі 8323, 85 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті за фактичне користування приміщенням в розмірі орендної плати за період з березня 2010р. по травень 2010р. за договором оренди нежитлового приміщення в розмірі 8323,85 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 8323, 85 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 30,39 грн. –3% річних.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 16647,70 грн.

Згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідач доказів повернення нерухомого майна, відповідно до п. 10.6 договору суду не надав.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення неустойки в сумі 16647,70 грн. є обґрунтованими, а тому такими що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються оскільки відповідно до наданого позивачем акту приймання –передачі спірне майно передано в державну власність до сфери управління Чернігівської обласної державної адміністрації в особі управління містобудування та архітектури облдержадміністрації 28 грудня 2010 року. Передача майна здійснена на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2010 року, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2010р., доручення Кабінету Міністрів України від 27.09.2010р. №56655/1/1-10 та розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 18.02.201р. №428.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Українського молодіжного аерокосмічного об»єднання «Сузір»я»(02091, м. Київ, вул. Тростянецька, 12, код ЄДРПОУ 00048981) до обласного бюджету м. Чернігова на р/р 332168707000012 ГУДК у Чернігівській області, МФО 853592, КБК 22080400 основний борг в сумі 8323 грн. 85 коп..

Стягнути з Українського молодіжного аерокосмічного об»єднання «Сузір»я»(02091, м. Київ, вул. Тростянецька, 12, код ЄДРПОУ 00048981) на користь Управління комунального майна Чернігівської області (м. Чернігів,

пр. Миру, 43, код ЄДРПОУ 33469166, р/р 35425001002691 в ГУДКУ Чернігівської області в м. Чернігові, МФО 853592, код 33469166) 16647 грн. 70 коп. неустойки, 30 грн. 39 коп. –3% річних, 250 грн. 02 коп. –державного мита, 236 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

СуддяТрофименко Т.Ю. Повний текст рішення складено 23.03.2011р.