Рішення № 14623937, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/5516.03.11 За позовомСубєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1

доІноземного підприємства «Аврора»

простягнення 127353,80 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача ОСОБА_2 (довіреність № 290 від 01.03.2011); від відповідача Миськов С.О. (довіреність б/н від 01.08.2010). СУТЬ СПОРУ:

У лютому 2011 року Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач або Підприємець) звернулась до господарського суду з позовом до Іноземного підприємства «Аврора»(далі відповідач або Підприємство) про стягнення 107 000 грн. заборгованості за надані послуги, 6 197,60 грн. інфляційних втрат, 2 186,22 грн. 3% річних, 11 969,98 грн. пені, всього 127 353,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Підприємством своїх зобов'язань за договором на комплексне прибирання № 01-10/К від 01.04.2010 (далі Договір), укладеного між Підприємцем та Підприємством, щодо оплати вартості наданих послуг згідно з пунктами 3.3 та 4.4 Договору.

При цьому, позивач зазначає, що Підприємство несвоєчасно здійснило оплату вартості наданих послуг за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № АС-0000007 від 30.04.2010 на суму 101 800 грн., № АС-0000013 від 31.05.2010 на суму 107 000 грн., № АС-0000014 від 30.06.2010 на суму 106 500 грн., № АС-0000019 від 02.08.2010 на суму 106 300 грн., а за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АС-0000025 від 31.08.2010 на суму 107 000 грн. Підприємство не розрахувалось з Підприємцем за надані послуги на суму 107 000 грн.

У зв'язку із простроченням та не сплатою коштів за надані послуги Підприємцем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) були нараховані Підприємству за періоди з 07.05.2010 до 06.06.2010, з 08.06.2010 до 24.06.2010, з 08.07.2010 до 08.08.2010, з 10.08.2010 до 01.09.2010 та з 09.09.2010 до 09.02.2011 три відсотки річних на загальну сумі 2 186,22 грн. та інфляційні втрати на загальну суму 6 197,60 грн., а також на підставі пунктів 2.9, 4.4 Договору була нарахована пеня на загальну суму 11 969,98 грн.

Відповідач позов не визнав. Свої заперечення мотивував тим, що ним протягом серпня 2010 року було пред'явлено позивачу декілька претензій щодо надання послуг неналежної якості, а відповідно до пункту 2.11 Договору у випадку несвоєчасного усунення недоліків у прибиранні, замовник має право зменшити оплату вартості робіт на суму, що не перевищує розмір оплати за один день робіт за Договором, про що робляться відповідні записи в актах недоліків у прибиранні. Отже, керуючись вказаними положеннями Договору та у зв'язку з неналежним виконанням робіт позивачем, відповідачем було зменшено розмір вартості робіт за серпень місяць 2010 року, про що відповідач письмово повідомив позивача шляхом надіслання відповідних листів. Протягом місяця було складено актів про виявлені недоліки у прибиранні на загальну суму 18 983,86 грн.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до пункту 3.3 Договору оплата робіт по договору повинна здійснюватися відповідачем на підставі рахунку, виставленого позивачем. Проте, рахунок за оплату робіт виконаних у серпні 2010 року на адресу відповідача не надходив та на руки представнику не передавався. Посилання на положення пункту 4.4 Договору, яким передбачено обов'язок відповідача здійснити оплату за послуги протягом п'яти днів з моменту розірвання Договору, відповідач також визнав неправомірним. Оскільки рахунок на оплату робіт виконаних у серпні 2010 року позивачем відповідачу після розірвання Договору також не виставлявся. Тому, відповідач вважає, що у даному разі діє положення частини 4 статті 612 ЦК України, відповідно до якого прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Оскільки прострочення відповідачем платежів не відбулося, то позивач, на думку відповідача, неправомірно застосовує до відповідача відповідальність передбачену статтею 625 ЦК України.

У судовому засіданні призначеному на 16.03.2011 представником відповідача через канцелярію суду були подані два клопотання про витребування додаткових доказів, а саме: документального підтвердження того, що поштові повідомлення, надані позивачем, підтверджують факт відправлення на адресу відповідача саме претензій, які позивач надав до позову; документального підтвердження узгодження з відповідачем виконання робіт з генерального прибирання торгівельного центру; чіткого переліку робіт, виконаних позивачем у серпні 2010 року.

Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, керуючись статтею 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відмовив у задоволенні даних клопотань, позаяк зазначені відповідачем докази не мають значення для справи.

Розгляд справи відкладався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2010 між Підприємцем (Виконавець) та Підприємством (Замовник) був укладений Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець бере на себе зобов'язання з виконання комплексу робіт з щоденного прибирання торгівельного комплексу, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, будинок 120, щоденного прибирання прилеглої території, підтримуючого прибирання, генерального прибирання площ, зазначених в додатку № 2 «Схеми приміщень, які підлягають прибиранню»(на восьми сторінках).

На виконання умов Договору Підприємцем був виконаний комплекс робіт з щоденного прибирання торгівельного комплексу, прилеглої території за період з квітня по серпень 2010 року, про що між сторонами були складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- № АС-0000007 від 30.04.2010 на суму 101 800 грн.,

- № АС-0000013 від 31.05.2010 на суму 107 000 грн.,

- № АС-0000014 від 30.06.2010 на суму 106 500 грн.,

- № АС-0000019 від 02.08.2010 на суму 106 300 грн.,

- № АС-0000025 від 31.08.2010 на суму 107 000 грн.

Всього був виконаний комплекс робіт на загальну суму 528 600 грн.

Пунктом 2.7 Договору передбачений обов'язок Замовника оплачувати роботи у строк і формі, вказаних у даному Договорі.

Відповідно до пункту 3.1 Договору оплата Замовником виконаних Виконавцем робіт за даним Договором провадиться в національній валюті України в порядку щомісячної оплати, згідно з пунктом 3.2 даного Договору.

Вартість всіх робіт за місяць з щоденного прибирання становить 107 000 грн. ПДВ не передбачено (пункт 3.2 Договору).

Згідно з пунктом 3.3 Договору Замовник протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання акта виконаних робіт підписує його або надає в письмовому виді мотивовану відмову, у випадку його не підписання. У випадку невиконання Замовником таких дій протягом 3 робочих днів після надання йому акта виконаних робіт для підписання, даний акт вважається погодженим з Замовником, а роботи прийнятими без зауважень. Оплата робіт за Договором провадиться Замовником протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання акта прийому-передачі виконаних робіт, на підставі рахунку, який виставляє Виконавець.

Підприємство свої зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт виконало частково, а саме розрахувалось за роботи виконані у квітні - липні 2010 року, про що свідчать наявні у матеріалах справи банківські виписки з розрахункового рахунку позивача № 26003101304660 в AT «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528. З вказаних виписок вбачається, що Підприємство сплатило Підприємцю за Договором 20 000 грн. 26.05.2010, 10 000 грн. 01.06.2010, 76 800 грн. 07.06.2010, 102 000 грн. 25.06.2010, 30 000 грн. 03.08.2010, 10 000 грн. 05.08.2010, 66 500 грн. 09.08.2010, 106 300 грн. 02.09.2010, всього було сплачено 421 600 грн.

За роботи виконані у серпні 2010 року на підставі акта № АС-0000025 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2010 на суму 107 000 грн. відповідач з позивачем не розрахувався.

Заперечуючи проти позову відповідач, посилаючись на пункт 2.11 Договору, зазначає, що протягом серпня 2010 року позивачу були пред'явлені претензії щодо надання послуг неналежної якості, у зв'язку з чим відповідачем було зменшено розмір вартості робіт за серпень 2010 року на загальну суму 18 983,86 грн. При цьому, відповідач посилається на листи адресовані позивачу від 03.08.2010, від 17.08.2010, від 20.08.2010, у яких зазначається про те, що в зв'язку із виявленням недоліків у прибиранні та у зв'язку із відсутністю представника позивача за місцем надання послуг, були складені акти про виявлені недоліки в односторонньому порядку та із залученням представника третьої особи, а саме іноземного підприємства «Малахіт». До вказаних листів були додані акти про виявленні недоліки у прибиранні:

- від 02.08.2010 (підписаний з боку лише відповідача);

- від 11.08.2010, від 12.08.2010, від 16.08.2010, від 17.08.2010, від 20.08.2010 (підписані з боку відповідача та у графі «Виконавець»з боку іноземного підприємства «Малахіт»).

Проте, суд не бере до уваги зазначені заперечення відповідача та докази, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2.11 Договору у випадку виявлення Замовником недоліків у роботі Виконавця, уповноваженими представниками сторін за даним фактом складається двосторонній Акт про недоліки прибирання (додаток № 3). Після підписання Акта Виконавець зобов'язаний усунути вказані недоліки протягом дня їх виявлення. У випадку несвоєчасного усунення таких недоліків Замовник має право зменшити вартість робіт на суму, що не перевищує розмір оплати за один день робіт за Договором, про що робляться відповідні записи в Актах про недоліки прибирання. Повноваження представників Сторін на об'єкті прибирання повинні підтверджуватися довіреностями на представництво їх інтересів за даним Договором, що включають право на підписання Актів про недоліки в прибиранні (додаток № 3), які можуть зменшувати вартість робіт за місяць, у якому були виявлені та своєчасно не усунуті недоліки у прибиранні. Довіреності, що підтверджують вищевказані повноваження представників Сторін повинні бути надані в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

Враховуючи дане положення Договору, надані відповідачем акти про недоліки у прибиранні, у яких відсутні підписи уповноважених представників позивача, не можуть бути належними і допустимими доказами у даній справі, а тому до уваги судом не приймаються.

Крім того, як убачається з Акта № АС-0000025 здачі-приймання робіт (надання послуг), складеного між Підприємством та Підприємцем, затвердженого, зокрема, директором відповідача та скріпленого відбитком печатки останнього, за серпень 2010 року відповідачем були прийняті роботи з щоденного прибирання торгового комплексу, прилеглої території, генерального прибирання на загальну суму 107 000 грн. При цього, у зазначеному акті вказано, що «Сторони претензій одна до одної не мають.».

Отже, роботи з прибирання у серпні 2010 року були прийняті відповідачем у повному обсязі без претензій на загальну суму 107 000 грн.

01.09.2010 між Підприємцем (Виконавець) та Підприємством (Замовник) було укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якого сторони дійшли згоди про розірвання Договору з 01.09.2010.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що в будь-якому випадку припинення дії цього Договору, усі фінансові та майнові розрахунки здійснюються сторонами відповідно до умов даного Договору. Всі види договірних санкцій (відповідальності) і інших платежів, включаючи відшкодування будь-якого збитку, які залишились не виконаними будь-якою стороною, повинні бути виконані (сплачені) протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня припинення дії даного Договору. У випадку перевищення будь-якою стороною вказаного в цьому пункті строку розрахунків (платежів), сторона, яка допустила таке перевищення, сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, прийнятої на день виплати суми пені, від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення.

Відповідач після розірвання Договору обов'язки закріплені в пункті 4.4 Договору не виконав, та суму заборгованості за надані у серпні 2010 року роботи не погасив.

У зв'язку із простроченням виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивачем на підставі пункту 4.4 Договору та статті 625 ЦК України були нараховані пеня, інфляційні втрати та 3% річних.

За таких обставин справи позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України (далі ГК України) цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Статтею 4 ГК України передбачено, що не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються ЦК України (частина 1). Проте, частиною 2 цієї статті передбачено, що особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Вказані положення кореспондуються з частиною 1 статті 175 ГК України, згідно з якою майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідачем оплачувались надані позивачем роботи (послуги) з прибирання за квітень липень 2010 року з порушенням вимог пункту 3.3 Договору, а саме - з простроченням платежу, а роботи (послуги) з прибирання за серпень 2010 року не були оплачені, як у термін встановлений пунктом 3.3 Договору, так і у строк передбачений пунктом 4.4 Договору.

Заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 107 000 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що оскільки позивачем у супереч вимогам Договору не були виставлені рахунки на оплату робіт (послуг) з прибирання, то його прострочення не настало. При цьому, відповідачем робиться посилання на положення частини 4 статті 612 ЦК України, відповідно до якої прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Статтею 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (частини 1 та 2).

Враховуючи дані положення ЦК України, кваліфікуючою ознакою прострочення кредитора є неможливість виконання боржником свого обов'язку без вчинення відповідних дій з боку кредитора.

У матеріалах справи містяться виставлені позивачем Підприємству рахунки фактури № АС-0000008 від 30.04.2010 на суму 101 800 грн., № АС-0000014 від 31.05.2010 на суму 107 000 грн., № АС-0000017 від 25.06.2010 на суму 106 500 грн., № АС-0000022 від 02.08.2010 на суму 106 300 грн., № АС-0000028 від 31.08.2010 на суму 107 000 грн., всього на суму 528 600 грн. Водночас, у справі не містяться докази надіслання або вручення відповідачу зазначених рахунків-фактур.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи (зокрема зазначених вище банківських виписок), відповідачем здійснювалися оплати отриманих робіт (послуг) з прибирання на рахунок позивача № 26003101304660 в АТ «ОТП Банк», м. Київ, який зазначений у Договорі (реквізити сторін). Доказів зміни рахунку позивача матеріали справи не містять, як і не містять доказів того, що відповідачем проводилась оплата робіт (послуг) за серпень 2010 року на вказаний рахунок, і кошти були повернуті відповідачеві в зв'язку із неможливістю їх зарахування на вказаний рахунок позивача.

Крім того, статтею 537 ЦК України передбачено, що боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.

Отже, відповідач у випадку «бажання»мав можливість виконати свій обов'язок щодо оплати отриманих ним робіт (послуг) з прибирання за серпень 2010 року, і без рахунку.

Дія положення Договору щодо здійснення оплати на підставі рахунку мала б юридичне значення, якщо би встановлювався факт належного виконання обов'язку відповідача, у разі здійснення ним оплати на інші реквізити позивача ніж зазначені у виставленому позивачем рахунку.

Таким чином, посилання відповідача на положення частини 4 статті 612 ЦК України є безпідставними, позаяк встановленого статтею 613 ЦК України прострочення кредитора (позивача) не відбулося.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Підприємства 107 000 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 2 186,22 грн. трьох процентів річних та 6 197,60 грн. інфляційних втрат. Розрахунок інфляційних втрат (проведений станом на 31.12.2010) та 3% річних (проведений станом на 09.02.2011) відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Договору. Судом враховано, що вказані нарахування здійснювались позивачем як на несплачену відповідачем суму заборгованості за роботи (послуги) з прибирання за серпень 2010 року, так і за прострочення оплати робіт (послуг) з прибирання за квітень - липень 2010 року.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пунктом 2.9 Договору в разі прострочення платежів Замовник виплачує Виконавцю пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, у відповідності з умовами даного Договору. Сплата пені не звільняє Замовника від сплати робіт за Договором. У пункті 4.4 Договору також передбачено, що у випадку перевищення будь-якою стороною вказаного в цьому пункті строку розрахунків (платежів), сторона, яка допустила таке перевищення, сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, прийнятої на день виплати суми пені, від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені нарахованої станом на 09.02.2011 підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 11 969,98 грн. Розрахунок пені відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пунктам 2.9 та 4.4 Договору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Іноземного підприємства «Аврора»(03035, м. Київ, вулиця Урицького, будинок 45, літера «А», офіс 418, ідентифікаційний код 34756588) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61166, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 107 000 (сто сім тисяч) грн. боргу, 2 186 (дві тисячі сто вісімдесят шість) грн. 22 коп. трьох процентів річних, 6 197 (шість тисяч сто дев'яносто сім) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 11 969 (одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 98 коп. пені, а також 1 273 (одну тисячу двісті сімдесят три) грн. 54 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 18.03.2011