Рішення № 14623940, 09.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/38009.03.11 За позовом Закритого акціонерного товариства «Астрон-Фонд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армандо»

про стягнення 1090082, 72 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Павличко М.Ю.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою стягнення з відповідача попередньої оплати за товар в розмірі 1090082, 72 грн. відповідно до договору купівлі-продажу № 10/АФ-2209 від 04.09.2009 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вищезазначеного договору щодо передачі товару покупцю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.01.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв’язку з неявкою у судові засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 09.03.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство «Золотий колос»(далі –продавець) та Закритим акціонерним товариством «Астрон-Фонд» (далі –покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 10/АФ-22/09, за умовами якого продавець зобов’язався передати у власність покупця товар, що визначений у договорі, вільний від прав і претензій третіх осіб, а покупець зобов’язався прийняти зазначений вище товар і оплатити його вартість.

В п. 1.2. договору зазначено характеристика товару, а саме:

JOHNSTONES лак на водній основі глянцевий Quick Dry Floor Varnish Gloss 5 л. в кількості 950 шт. на суму 501600, 00 грн.;

VIVACOLOR стійка для миття краска для стін Interior 10 л. в кількості 1250, 00 шт. на суму 582000, 00 грн.;

DUFA краска водоемульсійна для внутрішніх робіт RD1a 10 л. в кількості 80 шт. на суму 6582, 72 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору загальна кількість товару: 2280, 00 шт.

Згідно з п. 3.1. договору загальна ціна товару: 1090082, 72 грн.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата за товар здійснюється у такий спосіб: попередня оплата в розмірі 100 % від загальної ціни товару, зазначеної в п.3.1. договору, повинна бути перерахована покупцем на поточний рахунок продавця, зазначений у розділі «Місцезнаходження і реквізити сторін»цього договору, протягом 30 банківських діб із дня укладання цього договору.

Відповідно до п.9.1. договору даний договір вважається укладеним і набирає сили з моменту його підписання сторонами і його скріплення печатками сторін.

Відповідно до п. 4.1. вищезазначеного договору позивач оплатив товар, що підтверджуються наступними платіжними дорученнями: № 2032 від 11.09.2009 р. на суму 14000, 00 грн., № 2034 від 14.09.2009 р. на суму 300000, 00 грн., № 2035 від 14.09.2009 р. на суму 300000, 00 грн., № 2033 від 14.09.2009 р. на суму 400000, 00 грн., № 2038 від 15.09.2009 р. на суму 76082, 72 грн.

27.04.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство «Золотий колос»(далі –первісний продавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Армандо»(далі –новий продавець) та Закритим акціонерним товариством «Астрон-Фонд»(далі –покупець) було укладено угоду про переведення обов’язку виконання зобов’язань за договором, за умовами якої первісний продавець передав новому продавцю, а новий продавець прийняв на себе зобов’язання по виконанню умов договору купівлі-продажу № 10/АФ-22/09 від 04.09.2009 р., укладеного між первісним продавцем і покупцем.

Відповідно до п. 2 угоди за цією угодою новий продавець зобов’язався здійснити замість первісного продавця зобов’язання останнього, а саме постачання товару по договору купівлі-продажу № 10/АФ-22/09 від 04.09.2009 р. на суму 1090082, 72 грн.

Згідно з п. 3 угоди покупець надав згоду на виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу № 10/АФ-22/09 від 04.09.2009 р. новим продавцем в порядку та на умовах, визначених цією угодою.

Пунктом 4 угоди передбачено, що новий продавець зобов’язується виконати всі положення договору купівлі-продажу № 10/АФ-22/09 від 04.09.2009 р.

Відповідно до п. 5 угоди у строк до 30.04.2010 р. первісний продавець зобов’язався передати новому продавцеві всі необхідні документи, якими визначаються обов’язки первісного продавця, що є предметом цієї угоди і які переводяться на нового продавця.

Згідно з п. 7 угоди у випадку якщо новий продавець не зможе виконати у строк згідно договору купівлі-продажу № 10/АФ-22/09 від 04.09.2009 р. покладені на нього обов’язки він повинен повернути покупцю усі кошти сплачені за продукцію по даному договору покупцем первісному продавцю.

Пунктом 9 угоди сторони домовились, що угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за угодою.

28.05.2010 р. відповідач отримав вимогу про перерахування грошових коштів в розмірі 1090082, 72 грн. відповідно договору купівлі-продажу № 10/АФ-22/09 від 04.09.2009 р. та угоди про переведення обов’язку виконання зобов’язань за договором від 27.04.2010 р. протягом двох робочих з моменту отримання зазначеної вимоги.

Крім того, 14.02.2011 р. позивачем повторно на адресу відповідача було направлено вимогу про перерахування грошових коштів в розмірі 1090082, 72 грн. відповідно договору купівлі-продажу № 10/АФ-22/09 від 04.09.2009 р. та угоди про переведення обов’язку виконання зобов’язань за договором від 27.04.2010 р. протягом двох робочих з моменту отримання зазначеної вимоги.

Відповіді на вищезазначені листи відповідач не надав.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму попередньої оплати за товар у розмірі 1090082, 72 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не передано йому попередньо оплачений товар на суму 1090082, 72 грн. відповідно договору купівлі-продажу № 10/АФ-22/09 від 04.09.2009 р. та угоди про переведення обов’язку виконання зобов’язань за договором від 27.04.2010 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Статтею 174 Господарського кодексу передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Отже, позивач уклавши договір купівлі-продажу № 10/АФ-22/09 від 04.09.2009 р., мав на меті прийняти вищезазначений товар та сплатити за нього певну суму, а відповідач передати (поставити) зазначений товар.

Відповідно до ст. 665 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу.

Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначається вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Беручи до уваги, що 28.05.2010 р. відповідач отримав вимогу про повернення суми попередньої оплати протягом двох робочих з моменту отримання даного листа, то в силу положень ст. 530 ЦК України повинен виконати свій обов’язок щодо повернення попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 1090082, 72 грн. протягом двох робочих з моменту отримання вказаного листа, тобто до 01.06.2010 р.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з’явився, доказів, які б спростували заявлені до нього позовні вимоги, не надав.

За таких обставин суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати за товар у розмірі 1090082, 72 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Армандо» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, код 36385660) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Астрон-Фонд» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 3 А, код 30551006) суму попередньої оплати в розмірі 1090082 (один мільйон дев’яносто тисяч вісімдесят дві) грн. 72 коп., 10 901 (десять тисяч дев’ятсот одна) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                 Пригунова А.Б.

Дата підписання 22.03.2011 р.