Рішення № 14623854, 14.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/5514.03.11

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»

про стягнення 14843,56 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропік» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»про стягнення 14843,56 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Тропік»(позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»(відповідачем) було укладено договір № 16/01 від 24.09.2008 року, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобовязується поставити товар, а покупець прийняти його та оплатити вартість товару на протязі 14 календарних днів з дати отримання товару. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що свідчить момент передачі товару.

Згідно п.5.2. договору постачальник здійснює поставку товару згідно видаткової накладної встановленого зразку. Покупець приймає від постачальника товар по кількості та якості, у відповідності з Інструкцією № П-6, П-7, згідно супровідних документів, виданих постачальником.

Відповідно п. 4.2. договору ціна за товар вказується в накладній.

На виконання умов договору, позивач забезпечив поставку товару на загальну суму 207666,17 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар у сумі 229500,00 грн., що підтверджується довідкою філії АБ «Південний»за вих. № 10/50 від 17.01.2011 р. та розгорнутою банківською випискою по рахунку 26006310001001, доданими до позовної заяви.

Таким чином, на день подання позовної заяви основна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 14843,56 грн. (з врахуванням заборгованості за попередні періоди у розмірі 36677,39 грн.).

Позивач направив на адресу відповідача вимогу за вих. № 692 від 20.10.2010 року про сплату 14843,24 грн. заборгованості за поставлений товар, що підтверджується копією фіскального чеку ДП УДППЗ «Укрпошти»від 21.10.2010 року. Вимога була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2500,00 грн.

На підставі викладеного вище позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.02.2011 року порушено провадження у справі № 33/55 і призначено до розгляду на 21.02.2011 року.

У судове засідання 21.02.2011 року представники сторін не зявились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача через загальний відділ діловодства подав клопотання про розгляд справи без його участі та виконав вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/55 від 09.02.2011 року.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України суд відклав розгляд справи на 14.03.2011 року у звязку із неявкою представників сторін в судове засідання.

У судове засідання 14.03.2011 року представники сторін не зявились, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача через загальний відділ діловодства подав клопотання про розгляд справи № 33/55 без участі представника товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік».

В позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 14843,56 грн., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2500,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 148,43 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Тропік»(позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»(відповідачем) було укладено договір № 16/01 від 24.09.2008 року, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобовязується поставити товар, а покупець прийняти його та оплатити вартість товару на протязі 14 календарних днів з дати отримання товару. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що свідчить момент передачі товару.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.5.2. договору постачальник здійснює поставку товару згідно видаткової накладної встановленого зразку. Покупець приймає від постачальника товар по кількості та якості, у відповідності з Інструкцією № П-6, П-7, згідно супровідних документів, виданих постачальником.

Відповідно п. 4.2. договору ціна за товар вказується в накладній.

Відповідно п. 4.5. договору загальна сума даного договору складається із суми всіх накладних до даного договору.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору, позивач забезпечив поставку товару на загальну суму 207666,17 грн., по видатковим накладним № 4734/1 від 06.07.2010 р. на суму 2235,31 грн., № 4735/1 від 06.07.2010 р. на суму 2247,18 грн., № 4829/1 від 09.07.2010 р. на суму 4009,79 грн., № 4736/1 від 06.07.2010 р. на суму 1260,00 грн., № 4830/1 від 09.07.2010 р. на суму 900,00 грн., № 6275/1 від 01.09.2010 р. на суму 3796,37 грн., № 6276/1 від 01.09.2010 р. на суму 486,00 грн., № 6431/1 від 06.09.2010 р. на суму 1595,52 грн., № 6432/1 від 06.09.2010 р. на суму 378,00 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар у сумі 229500,00 грн., що підтверджується довідкою філії АБ «Південний»за вих. № 10/50 від 17.01.2011 р. та розгорнутою банківською випискою по рахунку 26006310001001, доданими до позовної заяви.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар з врахуванням заборгованості за попередні періоди у розмірі 36677,39 грн., становить 207666,17 грн.+ 36677,39 грн.- 229500,00 грн. = 14843,56 грн.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу за вих. № 692 від 20.10.2010 року про сплату 14843,24 грн. заборгованості за поставлений товар, що підтверджується копією фіскального чеку ДП УДППЗ «Укрпошти»від 21.10.2010 року. Вимога була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 14843,56 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Також, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2500,00 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні: договір № 19/01/11 про надання правової допомоги від 19.01.2011 року між ТОВ «Тропік» та ОСОБА_1, адвокатом (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 20.11.2008 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи), платіжне доручення № 253 від 26.01.2011 року на суму 2500,00 грн.

Відповідно до п.1.1. договору № 19/01/11 про надання правової допомоги від 19.01.2011 року в порядку та на умовах, визначених цим договором, адвокат приймає на себе доручення клієнта про надання правової допомоги такого виду: підготовка позовної заяви та повязаних з нею документів (вимог, довідок, витягів з ЄДР і т.д.) для звернення ТОВ «Тропік»в Господарський суд м. Києва із позовом до ТзОВ «Хортиця-2000»про стягнення заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

Відповідно до абзацу 3 пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Пунктом 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи ціну позову, розумну необхідність у здійсненні таких витрат, обсяг проробленої роботи, та виходячи з розумної необхідності зазначених судових витрат для даної справи витрати на оплату послуг адвоката підлягають частково задоволенню у сумі 742,18 грн., та виходячи з розумної необхідності зазначених судових витрат для даної справи.

В частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 1757,82 грн. відмовити.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»(02160, м. Київ, просп. Воззєднання, буд. 1; п/р 2600519588001 в АБ «Київська Русь»м. Києва, МФО 319092; код ЄДРПОУ 31168778) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік»(79010, Львівська обл., м. Львів, Личаківський район, вул. Некрасова, буд. 35А, кв. 12; п/р 26006310001001 у філії АБ «Південний»м. Львова, МФО 385532, код ЄДРПОУ 20831737) суму основного боргу 14843 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок три) грн. 56 коп., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 742,18 (сімсот сорок дві) грн. 18 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 148 (сто сорок вісім) грн. 43 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 1757,82 грн. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 21.03.2011 року.