Рішення № 14623823, 15.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/46915.03.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Анна-Д"

до 1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

провизнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 представники

від відповідачівне зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним з моменту укладення Договору купівлі-продажу споруди складу металевого загальною площею 77,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, від 20.10.2007, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5; витребування у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та передання позивачу вказаного майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 став переможцем прилюдних торгів з реалізації спірного у даній справі майна. Однак, постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 у справі № 40/183 визнано недійсними прилюдні торги, проведені 19.12.2005 по реалізації майна, яке належить позивачу, у тому числі спірного у даній справі майна. Позивач вважає, що відповідачі не мали права укладати спірний договір, оскільки станом на момент вчинення такого правочину та досі, майно яке стало предметом договору, перебуває під арештом, накладеним згідно ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 08.11.2006. Станом на даний час спірне майно знаходиться у володінні відповідача-2, який відмовляється повернути його належному власнику, позивачу.

Відповідачі проти позову заперечують та вважають себе добросовісними набувачами спірного майна. Також відповідачі зазначають, що вжиті ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 08.11.2006 заходи забезпечення позову скасовані у відповідності до положень п. 6 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки ухвалою від 07.02.2007 провадження у справі було закрито. Станом на час укладення спірного договору майно під арештом не знаходилось, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру заборони відчуження обєктів нерухомого майна від 20.10.2007.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

01.02.1996 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством покупців членів трудового колективу організації орендарів "Промінь" /магазин будматеріалів № 27/ укладено Договір № 000478/30 купівлі-продажу державного майна (при викупі обєктів приватизації).

За умовами вказаного Договору Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву зобовязалось передати, а Товариство покупців членів трудового колективу організації орендарів "Промінь" /магазин будматеріалів № 27/ - прийняти у власність майно цілісного майнового комплексу магазину будматеріалів № 27 по АДРЕСА_2 у місті Києві.

На підставі вищевказаного договору Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву видано свідоцтво № 521 від 16.05.1997 про власність Організації орендарів "Промінь" на майно цілісного майнового комплексу магазину будматеріалів № 27.

23.10.2003 Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна" здійснено реєстрацію права власності Товариства покупців членів трудового колективу організації орендарів "Промінь" /магазин будматеріалів № 27/ на нежилу будівлю по АДРЕСА_2 у місті Києві та записано в реєстрову книгу № 15п-30 за реєстровим № 2096п.

Згідно з п. 1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" останнє є повним правонаступником Організації орендарів "Промінь".

Як вбачається з матеріалів справи, у процесі виконавчого провадження по виконанню наказів Господарського суду міста Києва № 42/263 від 21.05.2004 та № 42/205 від 13.09.2005 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарницький ринок" грошових коштів, 19.12.2005 Спеціалізованим державним підприємством "Укрспецюст" проведено прилюдні торги по реалізації майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Анна-Д", зокрема, споруди складу металевого (павільйон № 2) загальною площею 77,7 кв.м по АДРЕСА_2 у місті Києві.

Як вбачається з протоколу Спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" № 5280192-2 від 19.12.2005, переможцем прилюдних торгів з реалізації вищевказаного майна визначено ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" на споруду складу металевого (павільйон № 2) загальною площею 77,7 кв.м по АДРЕСА_2 у місті Києві підтверджується наступним.

Київський апеляційний господарський суд, розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2008 у справі № 40/183 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" до Спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст", Державної виконавчої служби Дарницького району міста Києва, Фізичної особи підприємця ОСОБА_6, Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарницький ринок" про визнання торгів недійсними, встановив, що майно складу металевого (павільйон № 2) загальною площею 77,7 кв.м по АДРЕСА_2 у місті Києві, яке було відчужене на прилюдних торгах, проведених Спеціалізованим державним підприємством "Укрспецюст" 19.12.2005, належало позивачу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 у справі №40/183, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду від 25.09.2008, вищевказані прилюдні торги були визнані недійсними у звязку з порушенням порядку реалізації арештованого нерухомого майна.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Київський апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2010 у справі № 48/42 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" до Спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст", Відділу Державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання недійсним реєстраційних документів та витребування майна з чужого незаконного володіння, яким у позові відмовлено, відзначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" не втратило право власності на своє майно - склад металевий (павільйон № 2) загальною площею 77,7 кв.м по АДРЕСА_2 у місті Києві, а відтак в разі, якщо спірне майно вибуло з володіння позивача, останній має право витребувати своє майно від особи, яка без відповідної правової підстави заволоділа ним, а не виконання обовязку в натурі чи визнання права власності на спірне майно.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає встановленим той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" є власником спірного майна складу металевого (павільйон № 2) загальною площею 77,7 кв.м по АДРЕСА_2 у місті Києві.

У відповідності до положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Посилання відповідачів на те, що вони є добросовісними набувачами спірного майна судом не приймається з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 388 Цивільного кодексу України встановлено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Як зазначалось вище, прилюдні торги, на яких Спеціалізованим державним підприємством "Укрспецюст" було реалізовано майно позивача склад металевий (павільйон № 2) загальною площею 77,7 кв.м по АДРЕСА_2 у місті Києві, визнано недійсними, оскільки їх було проведено з порушенням положень, що регулюють порядок виконання судових рішень щодо реалізації арештованого нерухомого майна.

У відповідності до позиції Верховного суду України, яка викладена у постанові від 03.12.2002 у справі № ПД19/139, продаж майна на прилюдних торгах, проведених з порушенням норм чинного законодавства щодо порядку, встановленого для виконання судових рішень, допущених іншими способами, не змінює статусу особи, що придбала майно з прилюдних торгів. Така особа не перестає бути добросовісним набувачем майна, однак, у разі визнання прилюдних торгів недійсними у такої особи придбане з прилюдних торгів майно може бути витребувано.

Таким чином, у добросовісного набувача (особи, яка придбала майно з публічних торгів) майно не може бути витребувано, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Визнання судом порушення такого порядку, є підставою для витребування проданого майна від добросовісного набувача.

Визнання недійсними прилюдних торгів охоплює в собі недійсність протоколу та акту.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України №5/158 від 29.05.2008.

Отже, з урахуванням обставин справи, визнанням недійсними прилюдних торгів з реалізації спірного майна, у звязку з порушенням порядку їх проведення, не дають правових підстав вважати відповідача-1 добросовісним набувачем майна.

Таким чином, відповідач-1 Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем спірного майна.

Як вище зазначалось, постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2010 у справі № 48/42 встановлено, що прилюдні торги, на яких було реалізоване спірне майно, визнані недійсними, а відповідно позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" не втратило право власності на спірне майно.

20.10.2007 між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв від продавця у власність споруду складу металевого, загальною площею 77,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, відповідач-2 - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 також не є добросовісним набувачем, оскільки спірне майно придбане ним у особи, що не мала права його відчужувати.

Однак, твердження позивача, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 20.10.2007 та досі, майно яке стало предметом договору, перебуває під арештом, накладеним згідно ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 08.11.2006, не знайшло свого підтвердження, оскільки в силу положень п. 6 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України ухвала, на яку посилається позивач, втратила юридичну силу, у звязку з тим, що ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 02.04.2007 залишено без змін ухвалу Дарницького районного суду від 07.02.2007 про закриття провадження у справі, в межах якої були вжиті заходи забезпечення позову.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено право власника, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватись належною йому річчю у звязку з її перебуванням у іншої особи, витребувати своє майно.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем-2, станом на час розгляду справи спірне майно перебуває у володінні відповідача-2 на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2007.

Належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності вказаного майна відповідач-2 не надав.

З наведеного вбачається, що у даному випадку позов заявлено власником складу металевого (павільйон № 2) загальною площею 77,7 кв.м по АДРЕСА_2 у місті Києві, який фактично позбавлений можливості володіти та користуватись вищевказаним майном до особи, яка фактично цим майном володіє.

Статтею 386 Цивільного кодексу України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх субєктів права власності.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 147 Господарського кодексу України майнові права субєктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права субєкта господарювання захищаються в спосіб, зазначений у ст. 20 цього кодексу.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси субєктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом, відновлення становища, яке існувало до порушення.

За таких обставин, враховуючи, що права позивача, як власника споруди складу металевого, загальною площею 77,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у місті Києві, було порушено у звязку з відчуженням вказаного майна на прилюдних торгах, які, в свою чергу, були визнані недійними в судовому порядку, та подальшим відчуженням за договором купівлі-продажу, суд приходить до висновку що вимоги позивача про відновлення його порушеного права, шляхом витребування зазначеного майна у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, який є його фактичним володільцем, є обґрунтованими.

Щодо заявленої позивачем вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.10.2007, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Перелік справ, підвідомчих господарським судам, визначено ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Оскаржуваний Договір купівлі-продажу, укладений 20.10.2007 між громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а не з фізичними особами - підприємцями.

Судом не заперечується той факт, що станом на час укладення спірного договору відповідачі були зареєстровані та мали статус фізичних осіб підприємців.

Однак, в даному випадку договір було укладено ними як громадянами фізичними особами, при укладенні спірного договору вони не діяли на підставі свідоцтв про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, про що свідчить текст договору купівлі-продажу від 20.10.2007.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Оскільки оспорюваний Договір купівлі-продажу укладено між фізичними особами, спір про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.10.2007 не підлягає вирішенню в господарських судах України, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати по оплаті державного мита за вимогу про витребування майна та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача-2 на користь позивача.

Державне мито в сумі 85,00 грн., сплачене за розгляд вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 44, 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Витребувати у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (02099, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, реєстраційний номер ФОП ЄДР НОМЕР_2) споруду складу металевого, загальною площею 77,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у місті Києві та передати вказане майно Товариству з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" (02099, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 19135458).

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (02099, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, реєстраційний номер ФОП ЄДР НОМЕР_2, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" (02099, м. Київ, вул. Сормовська, 15, ідентифікаційний код 19135458) державне мито у розмірі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 85 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Провадження у справі № 11/469 в частині вимог про визнання недійсним з моменту укладення Договору купівлі-продажу від 20.10.2007, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України

5. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" (02099, м. Київ, вул. Сормовська, 15, ідентифікаційний код 19135458) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита сплаченого згідно платіжного доручення № 10 від 30.09.2010.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 22.03.2011