Рішення № 14623822, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/32416.03.11 За позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Трейд"

про розірвання договорів, стягнення боргу та штрафу

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Трейд"

до Державного комітету України з державного матеріального резерву

про зобов’язання Відповідача виконати зобов’язання в натурі та

належним чином, відповідно до умов укладених договорів

За участю Генеральної прокуратури України

Суддя О.О.Хрипун

Представники сторін:

Від прокуратури Шокіна Т.В. –заст.нач.від., Орленко А.О.-ст.прок.відділу,

Ходаківський М.П. –прок.відділу, Лук’яненко В.В. –ст.прок. відділу

Від позивача Брега Т.М. –предст., Браіловська К.Е. –предст.

Від відповідача Мартинович А.Б. –предст., Кантемір В.І. –предст., Берсон В.О. –керівн.

Обставини справи:

Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Трейд" про зобов’язання відповідача поставити відповідно до умов біржових контрактів № 28, № 30 від 17.02.2010 до державного резерву 22150,00 тонн цукру ДСТУ 4623:2006. Позивач також просить стягнути штраф за прострочення поставки у сумі 121825000,00 грн. згідно із п. 3 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв". 02.07.2010 позивачем подано до Господарського суду міста Києва заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить розірвати біржові контракти від 17.02.2010 № 28 та від 18.02.2010 № 30 та стягнути з відповідача кошти, сплачені за контрактами, у сумі 243650 000,00 грн. та штраф у сумі 121825000,00 грн.

Відповідач позовні вимоги заперечив, вказавши, що відсутність актів за формою Р-11, передбачених п. 2.4 специфікації до біржових контрактів, за наявності фактів поставки виникла не у зв’язку з невиконанням зобов’язань ТОВ "Гермес-Трейд", а у зв’язку з фактичним неприйняттям (безпідставними затримками) Держкомрезервом матеріальних цінностей.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2010 для сумісного розгляду з первісним було прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Трейд" до Державного комітету України з державного матеріального резерву, в якому заявлені вимоги про зобов’язання Державного комітету України з державного матеріального резерву виконати зобов’язання в натурі та належним чином, відповідно до умов укладених договорів та вимог чинного законодавства, прийняти поставлені до державного резерву матеріальні цінності за біржовим контрактом ТБ "Київська агропромислова біржа" № 28 від 17.02.2010 та біржовим контрактом ТБ "Київська агропромислова біржа" № 30 від 17.02.2010.

Зустрічний позов мотивований тим, що поставка до комбінатів системи Держкомрезерву України розпочалася з значними ускладненнями, оскільки зазначені комбінати, посилаючись на вказівки Держкомрезерву, приймаючи матеріальні цінності, не надають акти прийняття форми Р-11, а в окремих випадках, взагалі, не здійснюють прийняття товарно-матеріальних цінностей.

22.12.2010 представником відповідача до Господарського суду міста Києва подано клопотання про зупинення провадження у справі № 32/324. В обґрунтування заявленого клопотання Відповідач зазначив, що результат розгляду справи № 42/404 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Трейд" до Державного комітету України з державного матеріального резерву про зміну договорів від 17.02.2010 № 28 та від 18.02.2010 № 30 безпосередньо впливає на розгляд справи № 32/324.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2010 провадження у справі № 32/324 було зупинено до остаточного вирішення господарської справи № 42/404 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Трейд" до Державного комітету України з державного матеріального резерву про зміну договорів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2011 провадження у справі № 32/324 поновлено та призначено розгляд справи на 09.02.2011.

16 березня 2011 року Державний комітет України з державного матеріального резерву подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить розірвати біржові контракти № 28 від 17.02.2010 та № 30 від 18.02.2010, стягнути з відповідача 162 709 250,00 грн. коштів, сплачених за біржовими контрактами; стягнути 121 825 000,00 грн. штрафу.

Вимоги мотивовані закінченням терміну дії контрактів та істотним порушенням умов контракту відповідачем щодо строків поставки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.02.2010 між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ТОВ "Гермес-Трейд" був укладений біржовий контракт ТБ "Київська агропромислова біржа" № 28, відповідно до умов якого, специфікації до біржового контракту № 28 від 17.02.2010 та додатку № 1 від 19.03.2010 до біржового контракту № 28 від 17.02.2010 ТОВ "Гермес-Трейд" зобов’язався поставити до державного резерву матеріальні цінності (цукор ДСТУ 4623:2006) у кількості 20 000,00 тонн на загальну суму 220 000 000,00 грн. протягом 3 місяців з дати отримання коштів та надати Держкомрезерву приймальні акти за формою Р-16 (Р-11). Умови поставки –EXW –комбінат системи Держкомрезерву України. Факт закладення матеріальних цінностей до державного резерву оформляється приймальним актом за формою Р-11.

18.02.2010 між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ТОВ "Гермес-Трейд" був укладений біржовий контракт ТБ "Київська агропромислова біржа" № 30, відповідно до умов якого, специфікації до біржового контракту № 30 від 18.02.2010 та додатку № 1 від 19.03.2010 до біржового контракту № 30 від 18.02.2010 ТОВ "Гермес-Трейд" зобов’язався поставити до державного резерву матеріальні цінності (цукор ДСТУ 4623:2006) у кількості 2 150,00 тонн на загальну суму 23 650 000,00 грн. протягом 3 місяців з дати отримання коштів та надати Держкомрезерву приймальні акти за формою Р-16 (Р-11). Умови поставки –EXW –комбінат системи Держкомрезерву України. Факт закладення матеріаль-них цінностей до державного резерву оформляється приймальним актом за формою Р-11.

На виконання зазначених вище контрактів Держкомрезерв України здійснив попередню оплату за цукор, перерахувавши відповідачу 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 214 від 19.02.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 217 від 19.02.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 212 від 18.02.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 213 від 18.02.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 215 від 18.02.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 216 від 18.02.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 218 від 18.02.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 219 від 18.02.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 220 від 19.02.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 221 від 03.03.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 222 від 03.03.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 224 від 03.03.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 223 від 03.03.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 226 від 03.03.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 225 від 03.03.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 228 від 03.03.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 227 від 03.03.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 233 від 03.03.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 229 від 15.03.2010; 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 230 від 15.03.2010; 16.03.2010 –20 000 000,00 грн. (згідно з випискою з рахунку); 5 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 234 від 19.03.2010; 5 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 235 від 19.03.2010; 5 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 236 від 19.03.2010; 5 000 000,00 грн. за платіжним дорученням № 237 від 19.03.2010; 3 650 000,00 грн. за платіжним дорученням № 238 від 19.03.2010.

Відповідач свої зобов’язання за контрактами виконав частково, поставивши за контрактом № 28 від 17.02.2010 до державного матеріального резерву 7 358,25 тонн цукру (копії приймальних актів у матеріалах справи). Контракт № 30 від 18.02.2010 відповідачем не виконано.

Судом не приймаються твердження відповідача щодо того, що прострочення поставки сталося з вини позивача, а саме викликане безпідставною відмовою державних комбінатів від видачі актів форми Р-11, оскільки дані твердження не підтверджені належними доказами.

Відповідач не надав суду доказів відмови позивача прийняти закладений до матеріального резерву цукор.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з правилами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За вимогами п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Договором може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов’язку передати товар.

Відповідно до погоджених сторонами умов поставки згідно із ІНКОТЕРМС (редакція 2000 року) EXW - "франко-завод": продавець вважається таким, що виконав свої зобов’язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Продавець зобов’язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. Якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах місця поставки, яка найбільш відповідає його цілям. Продавець зобов’язаний дати покупцю достатнє повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державний матеріальний резерв" поставка матеріальних цінностей до державного резерву – це закупівля та (або) відвантаження (доставка) матеріальних цінностей на підприємства, в установи і організації для їх зберігання. Статтею 11 вказаного Закону передбачено розміщення запасів матеріальних цінностей державного резерву на підприємствах, в установах і організаціях, спеціально призначених для зберігання матеріальних цінностей державного резерву.

Порядок приймання матеріальних цінностей, що закладаються до державного резерву, визначений нормами Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 № 1129.

Так, відповідно до пунктів 8 - 10 вказаного Порядку, поставка матеріальних цінностей до державного резерву підприємствами-постачальниками здійснюється за договорами, що укладаються з Держкомрезервом, підприємствами, установами і організаціями-зберігачами. Матеріальні цінності, що закладаються до державного резерву підприємствами, установами і організаціями системи державного резерву, приймаються на місці постійного зберігання відповідно до нормативно-правових актів Держкомрезерву. Матеріальні цінності вважаються закладеними до державного резерву після підписання акта про їх приймання, розміщення на місці постійного зберігання та оформлення відповідних бухгалтерських документів складського обліку.

Умовами контрактів також визначено, що належним доказом поставки відповідачем матеріальних цінностей до державного резерву є саме акт по формі Р-16 (Р-11).

Відповідач в обумовлений контрактами строк поставку цукру не здійснив.

Згідно із п. 3 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" за прострочення поставки, недопоставку (неповне закладення) матеріальних цінностей до державного резерву постачальник (виготовлювач) сплачує неустойку в розмірі 50 відсотків вартості недопоставлених (незакладених) матеріальних цінностей. Неустойка стягується до фактичного виконання зобов'язання з урахуванням недопоставленої кількості продукції в попередньому періоді поставки.

Оскільки загальна вартість непоставленого (поставленого із простроченням) цукру складає 243 650 000,00 грн., суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення штрафу у сумі 121 825 000,00 грн.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за непоставлений товар є правомірними.

Суд визнає обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача 162 709 250,00 грн. –вартості недопоставленого цукру.

Згідно із Стаття 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи, що порушення строків поставки цукру до матеріального резерву є істотним порушенням умов контрактів, суд вважає правомірними вимоги про їх розірвання у судовому порядку.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач за зустрічним позовом не надав суду доказів обґрунтованості своїх вимог, не довів належного виконання ним зобов’язання за біржовими контрактами щодо поставки цукру відповідачу за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, вимоги позивача за первісним позовом визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вимоги позивача за зустрічним позовом визнаються необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Розірвати укладені між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гермес-Трейд" біржові контракти № 28 від 17.02.2010 та № 30 від 18.02.2010.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Трейд" (01004, м. Київ, вул. Горького 13, оф. 3; код 36134036) на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28; код 00034016) 162 709 250,00 грн. коштів, сплачених за біржовими контрактами.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Трейд" (01004, м. Київ, вул. Горького 13, оф. 3; код 36134036) до державного бюджету на реєстраційний рахунок Державного комітету України з державного матеріального резерву 121 825 000,00 грн. штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Трейд" (01004, м. Київ, вул. Горького 13, оф. 3; код 36134036) до державного бюджету 25 585 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У зустрічному позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ГПК України.

Суддя                                                                                 О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 21.03.2011