Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 22/2318.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анта-центр»
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Корчук І.С. (довіреність від 18.02.2011р.);
від відповідача не з’явились;
18.03.2011р. в судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна»(надалі ТОВ «Рамірент Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анта-центр»(надалі ТОВ «Анта-центр», відповідач) суми заборгованості у розмірі 152822, 31 грн., суми пені 13236, 75 грн., суми штрафу –10573, 89 грн., 3% річних –7495, 65 грн., суми збитків від інфляції –25387, 79 грн., а всього 209516, 30 грн..
В ході розгляду справи, при врахуванні документального підтвердження заявлених вимог, при наданих на вимоги суду письмових обґрунтуваннях, позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 139536 грн., суму штрафу 13953, 60 грн., суму збитків від інфляції 23842, 18 грн., 3% річних 7773, 11 грн., а всього 185104, 89 грн..
Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором оренди будівельного обладнання № 08/06-1 від 08.06.2006р. не виконуються зобов’язання щодо сплати орендних платежів. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача позивач звернувся з вимогами про її стягнення в судовому порядку разом з нарахованими штрафними санкціями.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 24.02.2011р. наявна у матеріалах справи).
У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Ухвали суду, якими відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилались за адресою вказаною у довідці були повернуті поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.
У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 25.02.2011р..
Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
08 червня 2006р. між ТОВ «Рамірент Україна»та ТОВ «Анта-центр» укладено договір оренди будівельного обладнання № 08/06-1, у відповідності з яким (п. 1.1) орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування за плату, будівельне обладнання, що є власністю орендодавця, для здійснення статутної діяльності.
Додатком № 1 до договору є протокол узгодження цін на майно, що є предметом оренди.
Відповідно до п. 1.2, 4.1 договору найменування обладнання, що передається орендарю, його комплектність, технічні характеристики зазначаються в акті приймання-передачі, що укладається сторонами в момент здійснення дії приймання-передачі обладнання; орендоване обладнання вважається переданим орендарю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі орендованого обладнання та є повернутим після повернення обладнання на склад орендодавця та підписанням відповідного акту приймання-передачі.
Актом прийому-передачі № 0000000130 від 16.06.2006р. підтверджено отримання відповідачем на умовах договору в користування обладнання по зазначених у акті найменуваннях. Частину обладнання було повернуто з оренди, що було оформлено шляхом складання акту № 10000533 від 03.10.2007р..
За умовами договору (п. 5.1, 5.3) орендна плата нараховується на основі діючого тарифу орендодавця за добу або місяць оренди обладнання, та зазначається в Додатку № 1 до даного договору, який затверджується сторонами, та є невід’ємною частиною договору; сума орендного платежу, що належить до сплати орендарем, зазначається в рахунок-фактурі орендодавця, та є невід’ємною частиною договору… орендна плата сплачується безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця, в національній валюті України, протягом 10 банківських днів від дати встановленої в рахунок-фактурі, якщо інше не встановлено в рахунок-фактурі.
Рахунки-фактури, що виставлялись на оплату орендних платежів залучені до справи, а при виконанні договору сторонами складались акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підтверджують надання послуг з оренди обладнання, частина з них підписані обома сторонами, скріплені печатками підприємств, у належним чином засвідчених копіях містяться у матеріалах справи.
Судом також враховано, що у актах № 2/30/01/07-2/3/ДД від 31.03.2009р., № 2/30/01/07-ДЮ від 30.04.2009р., № 2/30/01/07-ДД від 31.05.2009р., № 2/30/01/07-2/Д від 30.06.2009р., № 2/30/01/07ДЮ від 31.07.2009р., № 2/30/02 від 31.08.2009р., № ОУ-0366 від 30.09.2009р., № 2/30/01/07-2/10 від 31.10.2009р., № ОУ-0527 від 30.11.2009р., № ОУ-0594 від 31.12.2009р., підставою передачі обладнання зазначені документи - № 000000264, № 000000292 від 01.03.2008р., натомість такі між сторонами не складались, а посилання на них в актах виконаних робіт зроблено внаслідок технічної помилки, оскільки з 01.03.2008р. на підприємстві було прийнято рішення вести новий облік. Письмові пояснення позивача з цього приводу залучені до справи, а з огляду на відсутність належних доказів повернення орендованого відповідачем обладнання на дату 01.03.2008р., зазначені вище акти, з яких № 2/30/01/07-2/3/ДД від 31.03.2009р., № 2/30/01/07-ДЮ від 30.04.2009р. зокрема підписані відповідачем та скріплені печаткою підприємства підтверджують користування обладнанням на умовах договору № 08/06-1 від 08.06.2006р..
Докази, що підтверджують направлення відповідачу актів здачі прийому-передачі робіт (надання послуг), актів звірки взаємних розрахунків з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., а також станом на 06.05.2010р. залучені до матеріалів справи, і такими є поштові чеки № 1452, 1453 від 16.06.2010р. з описами-вкладеннями до рекомендованих відправлень.
Отримані від відповідача оплати за період з 01.06.2006р. підтверджені довідками з банків за вих. № 1330/ІV від 22.02.2011р. (філія ВАТ «УніКредит Банк»у м. Києві), № 109/12-479 від 23.02.2011р. (Святошинське відділення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»).
Несплаченими та такими, що складають суму боргу в розмірі 139536 грн. є орендні платежі за 2008 рік: березень в сумі 432 грн., квітень –5400 грн., травень –5184 грн., червень –6480 грн., липень –6696 грн., серпень –5400 грн., вересень –5616 грн., жовтень –5832 грн., листопад –5400 грн., грудень –5832 грн.; за 2009 рік: січень –5832 грн., лютий –5184 грн., березень 5400 грн., квітень –5400 грн., травень –4536 грн., червень –5400 грн., липень –5832 грн., серпень –5400 грн., вересень –5616 грн., жовтень –5832 грн., листопад –5400 грн., грудень – 5832 грн.; за 2010 рік (орендні платежі визначені з урахуванням вартості орендної плати встановленої сторонами в акті прийому-передачі від 16.06.2006р.) за січень –5184 грн., лютий –5184 грн., березень –5616 грн., квітень – 5616 грн..
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням положень п. 5.3 договору № 08/06-1 від 08.06.2006р., розрахунок за оренду обладнання мав бути здійснений відповідачем шляхом перерахування суми грошових коштів у вигляді орендної плати протягом 10 банківських днів від дати встановленої в рахунок-фактурі.
Заборгованість в сумі 139536 грн., що утворилась по договору, та складається із суми орендної плати за період з березня 2008р. по квітень 2010р. станом на час вирішення спору відповідачем не сплачена, строк оплати є таким що настав.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно з п. 9.1 (а) договору, у випадку порушення строків сплати орендної плати, орендар сплачує штраф у розмірі 10% від суми орендної плати, що несплачена в строк, визначений згідно п. 5.3 договору.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Оскільки факт прострочення сплати орендних платежів по сумі боргу підтверджений матеріалами справи, сума штрафу, нарахованого згідно з п. 9.1 договору, складає 13953, 60 грн. та у вказаному розмірі підлягає стягненню з відповідача.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в оплаті за договором оренди, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 23842, 18 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 7773, 11 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.
Факт прострочення оплати орендних платежів в періоді березень 2008р. - квітень 2010р. матеріалами справи не спростований, у зв’язку з чим позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача у сумі 1851, 04 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
В іншій частині витрати по сплаті державного мита не підлягають стягненню з відповідача, а відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анта-центр»(02094, м. Київ, вул. Віскозна 3, р/р 26009301332117 в філії Дніпровське відділення Промінвестбанку в м. Києві, МФО 322142; р/р 26004060107558 в Київському ГРУ Приватбанку м. Київ, МФО 321842, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33399073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна»(юрид. адреса: 04074, м. Київ, вул. Бережанська 9, р/р 26004101127820 в Київській регіональній дирекції «Райффайзен банк Аваль»МФО 322904, ідент. код 32664239) 139536 грн. (сто тридцять дев’ять тисяч п’ятсот тридцять шість гривень) основного боргу, 13953, 60 грн. (тринадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят три гривні 60 копійок) штрафу, 23842, 18 грн. (двадцять три тисячі вісімсот сорок дві гривні 18 копійок) інфляційних збитків, 7773, 11 грн. (сім тисяч сімсот сімдесят три гривні 11 копійок) 3% річних, 1851, 04 грн. (одну тисячу вісімсот п’ятдесят одну гривню 04 копійки) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 22.03.2011
Судове рішення № 14623639, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 22/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: