Рішення № 14623372, 09.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/11709.03.11

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Світло»

До відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Електростиль»

Про                              стягнення 4657,65 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача           Джига О.В. (за дов.)

Від відповідача          не з’явились

Обставини справи:

          До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Світло»до товариства з обмеженою відповідальністю «Електростиль» про стягнення 4657,65 грн. за договором Т-2805/09 від 28.05.2009 р., а саме: 3500,00 грн. основного боргу, 282,15 грн. трьох процентів річних, 875,50 грн. інфляційних витрат.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2011 р. було порушено провадження у справі № 17/117 та призначено її до розгляду на 09.03.2011 р..

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          28.05.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Світло»(продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Електростиль»(покупцем) було укладено договір № Т-2805/09 (далі - Договір).

          Відповідно до умов Договору (п. 1.1) продавець зобов’язався передати у власність покупця товар згідно зі специфікаціями, що є невід’ємними частинами Договору, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити такий товар згідно з умовами, передбаченими даним Договором.

          Згідно з п. 1.4 Договору найменування товару, умови поставки та оплати, його кількісні та якісні характеристики, ціна товару за одиницю та по позиціям, а також загальна вартість товару, поставка якого буде відбуватися згідно з умовами Договору, погоджуються сторонами у специфікаціях.

          Умови постачання товару за Договору регулюється положеннями Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс»у редакції 2000 р., які мають обов’язковий характер для сторін в рамках Договору (п. 2.3).

          Згідно з пунктом 2.6 Договору датою поставки товару вважається дата фактичної передачі товару, про що свідчить дата накладних, товарно-транспортних накладних.

          Відповідно до п. 3.3 Договору загальна сума Договору складається з загальної суми погоджених та належним чином оформлених специфікацій.

Оплата товару покупцем проводиться на підставі рахунків, виставлених продавцем (пункт 3.4).

Судом встановлено, що до вказаного Договору сторони уклали додаток № 1 до Договору «Специфікація № 1», згідно з пунктом 1 якого загальна сума даної специфікації складає 21000,60 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 3500,10 грн.

Пунктом 3 Додатку № 1 до Договору передбачено, що покупець зобов’язаний сплатити за поставлений йому продавцем товар, тобто суму в розмірі з пунктом 2 даної специфікації протягом 12 календарних днів з дати поставки товару. Покупець здійснює передплату в розмірі 50%.

          На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на 21000,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № Т0529-0022 від 29.05.2009 р. та довіреністю на отримання товару № 286 від 28.05.2009 р., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач за вищевказану продукцію розрахувався частково в розмірі 17500,60 грн., після чого залишилась заборгованість в сумі 3500,00 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що позивачем доведено порушення відповідачем строків оплати за Договором, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3500,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що за умовами Договору відповідач повинен був оплатити поставлений йому товар протягом 12 календарних днів з дати поставки товару, тобто до 10.06.2009 р., а тому з 10.06.2009 р. відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційна складова боргу становить 875,15 грн., а три проценти річних - 282,15 грн.

Суд приймає розрахунок боргу, інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Електростиль»( 02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 144-В, рахунок 26000060215875 у Київському ГРУ Приватбанк, МФО 321842, код 31286741) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Світло»(04080, м. Київ, вул. Оленівська, 34а, офіс 22; 03134, м. Київ, а/я 55; рахунок 26007001300345 у ВАТ «БТА Банк», МФО 321723, код 33104255) 3500,00 грн. основного боргу, 875,50 грн. інфляційних збитків, 282,15 грн. трьох процентів річних, 102,00 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 21.03.2011 р.