Рішення № 14623237, 14.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/22114.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт" Бельведер Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафінад - Медіа"

третя особа-1, яка не

заявляє самостійних

вимог на предмет спору

на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна"

третя особа-2, яка не

заявляє самостійних

вимог на предмет спору

на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю (промислово-

інвестиційне спільне українсько-американське підприємство)

"Італьяно в Україні, Лтд"

про визнання недійсним п. 6.12 Договору № 3009 про надання

рекламних послуг від 30.09.2009р.

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача: Могилка А.В., представник за довіреністю № 778 від 22.10.2010 р.

Від відповідача: не зявились

Від третьої особи-1: Нуржинський П.О., представник за довіреністю № 2/2011 від 17.01.2011р.; Яковенко Д.І., представник за довіреністю № 2/2011 від 17.01.2011р.

Від третьої особи-2: Могилка А.В., представник за довіреністю № 20 від 12.03.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт" Бельведер Груп" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним п. 6.12 Договору № 3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до п. 6.12 наведеного договору, у разі невиконання та/або неналежного виконання Замовником своїх грошових зобовязань за цим Договором, в тому числі, але не виключно, й зі сплати всіх, передбачених цим Договором штрафних санкцій та прострочення належних до сплати коштів більш ніж на 3 робочих дні, Виконавець має право направити вимогу про сплату разом із відповідним рахунком ТОВ "Буассон Еліт" Бельведер Груп" або ТОВ "Італьяно в Україні, Лтд", при цьому обране Виконавцем товариство поручитель, зобовязане сплатити відповідні рахунки Виконавця протягом 3-х робочих днів.

Позивач вважає, що оскільки Договір № 3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 р., укладений між ТОВ "Рафінад - Медіа" (відповідач) та ТОВ "Бельведер Україна" (третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача), з боку позивача не підписувався та не скріплювався печаткою, то п. 6.12 наведеного договору, який стосується прав та обов»язків позивача, не відповідає вимогам закону, а тому повинен бути визнаний недійсним на підставі ст.ст. 203, 207, 215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 23.09.2010 р. порушено провадження у справі № 39/221 та призначено справу до розгляду на 25.10.2010 р. о 11:20 год. До участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна" та в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, ЛТД".

19.10.2010 р. позивач через відділ діловодства суду подав документи по справі.

19.10.2010 р. третя особа-2 через відділ діловодства суду подала письмові пояснення по суті заявлених вимог, відповідно до яких зазначила, що Договір № 3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 р. з боку третьої особи-2 не підписувався та не скріплювався печаткою, а тому третя особа-2 підтримує позовні вимоги про визнання недійсним п. 6.12 наведеного договору.

25.10.2010 р. позивач через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду від 23.09.2010 р.

Відповідно до поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що повним найменуванням третьої особи-2 є - Товариство з обмеженою відповідальністю (промислово-інвестиційне спільне українсько-американське підприємство) "Італьяно в Україні, Лтд", скороченим найменуванням третьої особи-2 є - ТОВ "Італьяно в Україні, Лтд". За таких обставин суд визначає вірне найменування третьої особи-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю (промислово-інвестиційне спільне українсько-американське підприємство) "Італьяно в Україні, Лтд".

25.10.2010 р. третя особа-2 через відділ діловодства суду подала пояснення та документи по справі.

25.10.2010 р. в судовому засіданні представник відповідача подав по справі № 39/221 відзив на позовну заяву про визнання недійсним п. 6.12 Договору № 3009 від 30.09.2009 р., відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки у відповідача наявний примірник спірного договору, підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін, в т.ч. і з боку позивача, при цьому, звернення позивача з відповідним позовом до Господарського суду міста Києва пов»язане, на думку відповідача, з винесенням Господарським судом Черкаської області рішення від 21.09.2010 р. у справі № 18/1647 про стягнення з ТОВ "Буассон Еліт" Бельведер Груп" на користь ТОВ "Рафінад - Медіа" 253000,00 грн. основної заборгованості, 12903,00 інфляційних втрат та 656,11 грн. 3% річних на підставі Договору № 3009 від 30.09.2009 р. Відповідач з посиланням на ч. 1 ст. 207 ЦК України також зазначив, що ним фактично були підписані чотири примірники спірного договору з огляду на укладення цього договору між ним та третьою особою-1 та визначених у п. 6.12 договору поручителів.

В судовому засіданні, призначеному на 25.10.2010 р., було оголошено перерву до 01.11.2010 р. о 14:10 год.

29.10.2010 р. позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Судом клопотання задоволено.

29.10.2010 р. позивач через відділ діловодства суду подав пояснення.

01.11.2010 р. в судовому засіданні відповідач подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи. Судом клопотання задоволено.

Представник позивача в судовому засіданні призначеному на 01.11.2010 р. подав клопотання про призначення судової експертизи.

Представник відповідача проти клопотання позивача про призначення судової експертизи заперечував.

Представник третьої особи-1 клопотання позивача про призначення судової експертизи підтримав.

Представник третьої особи-2 в судовому засіданні на 01.11.2010 р. подав клопотання про призначення судової експертизи. Судом задоволено клопотання позивача та третьої особи-2 про призначення експертизи.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути розяснені судовим експертом.

Представники сторін та третіх осіб в судовому засіданні, призначеному на 01.11.2010 р., подали спільне клопотання про продовження термінів розгляду справи. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою суду від 01.11.2010 р., на підставі ст. ст. 41,69,77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 08.11.2010 р. об 11:40 год. та надано сторонам і третім особам можливість запропонувати суду питання, які на їх думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта.

В судовому засіданні, призначеному на 08.11.2010 р., відповідач надав суду оригінал Договору № 3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 року (обєкт дослідження).

В судовому засіданні, призначеному на 08.11.2010 р., відібрані зразки підпису Кулявець А.Н., зразки відбитків печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт "Бельведер Груп", зразки підпису Карбівничого А.І. та зразки відбитків печатки Товариства з обмеженою відповідальністю (промислово-інвестиційне спільне українсько-американське підприємство) "Італьяно в Україні, Лтд".

В судовому засіданні, призначеному на 08.11.2010 р., відповідач звернувся до суду з клопотанням про долучення додаткових доказів до матеріалів справи. Клопотання відповідача судом задоволено.

В судовому засіданні, призначеному на 08.11.2010 р., відповідач звернувся до суду з клопотанням про витребування у позивача Договору № 3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 р. Позивач проти клопотання відповідача заперечував з огляду на те, що у нього відсутній зазначений договір.

Клопотання відповідача судом відхилено, оскільки до матеріалів справи залучена копія Договору № 3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 р., надана третьою особою-1, яка не містить підписів та печаток позивача і третьої особи-2. Оригінал зазначеного договору було оглянуто в судовому засіданні, призначеному на 25.10.2010 р.

В судовому засіданні, призначеному на 08.11.2010 р., позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення до матеріалів справи оригіналів документів, які містять підпис Кулявець А.Н., відбитки печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт "Бельведер Груп", підпис Карбівничого А.І. та відбитки печатки Товариство з обмеженою відповідальністю (промислово-інвестиційне спільне українсько-американське підприємство) "Італьяно в Україні, Лтд". Клопотання позивача судом задоволено.

В судовому засіданні, призначеному на 08.11.2010 року, позивач підтримав подане ним в судовому засіданні, призначеному на 01.11.2010 р., клопотання про призначення судової експертизи, в якому запропонував перелік питань які, на думку позивача, необхідно поставити на вирішення судовому експерту.

В судовому засіданні, призначеному на 08.11.2010 р., відповідач надав суду перелік питань, які, на його думку, мають бути поставленні на вирішення судовому експерту.

Третя особа-1 наданим їй правом не скористалася та не надала суду перелік питань, які, на її думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта.

Представник третьої особи-2 підтримав подане представником третьої особи-2 в судовому засіданні 01.11.2010 р. клопотання про призначення судової експертизи, в якому запропоновані питання, які, на думку третьої особи-2, необхідно поставити на вирішення судового експерта.

Остаточне коло питань, які повинні бути розяснені судовим експертом, визначаються судом відповідно до ст. 41 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 ГПК України, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Ухвалою суду від 08.11.2010 р., на підставі ст. 41, 42, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, у справі № 39/221 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6), зупинено провадження у справі, зобовязано позивача здійснити попередню оплату експертизи, відповідно до виставленого експертною установою рахунку.

21.02.2011 р. до Господарського суду міста Києва від експертної установи надійшов висновок № 10643/10-11 судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів від 10.02.2011 р. разом з матеріалами справи № 39/221.

Ухвалою суду від 28.02.2011 р. поновлено провадження у справі №29/221, розгляд справи призначено на 14.03.2011 р. о 09:50 год.

10.03.2011 р. через відділ діловодства суду представник третьої особи-1 подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

В судовому засіданні 14.03.2011 р. представником позивача подано письмові пояснення по справі № 39/221 з урахуванням висновку № 10643/10-11 судової експертизи, та клопотання про відшкодування витрат повязаних із проведенням експертизи, відповідачем.

Представники третіх осіб в судове засідання 14.03.2011 р. з»явились, проте вимоги ухвали суду від 28.02.2011 р. про надання письмових пояснень по справі з урахуванням висновку 10643/10-11 від 10.02.2011 р. судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз документів за матеріалами справи № 39/221 не подали, усно позовні вимоги позивача про визнання недійсним п. 6.12 Договору № 3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 р. підтримали.

Представник відповідача в судове засідання 14.03.2011 р. не з»явився, вимоги ухвали суду від 28.02.2011 р. не виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою на зворотньому боці ухвали суду від 28.02.2011 р., через відділ діловодства суду заяв та клопотань не подавав.

За наведених обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.03.2011 р. за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 14.03.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.09.2009 р. між третьою особою-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна" (надалі - Замовник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафінад - Медіа" (надалі - Виконавець) укладено Договір № 3009 про надання рекламних послуг (надалі Договір), відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець на умовах ексклюзивного партнера приймає на себе зобовязання здійснювати на території України Абонентське рекламне обслуговування торгівельних марок, які належать Belvedere S.A., виходячи з видів робіт рекламного характеру, передбачених п. 1.2. Договору.

Умовами п. 5.1. Договору встановлено, що для належного виконання Виконавцем своїх обовязків, Замовник сплачує абонентську плату, яка на дату підписання Договору складає 253000 грн. з ПДВ та податком на рекламу, на один місяць.

Відповідно до п. 6.12. Договору, у разі невиконання та/або неналежного виконання Замовником своїх грошових зобовязань за цим Договором, в тому числі, але не виключно, й зі сплати всіх, передбачених цим Договором штрафних санкцій та прострочення належних до сплати коштів більш ніж на 3 робочих дні, Виконавець має право направити вимогу про сплату разом із відповідним рахунком ТОВ "Буассон Еліт" Бельведер Груп" або ТОВ "Італьяно в Україні, Лтд", при цьому обране Виконавцем товариство поручитель зобовязане сплатити відповідні рахунки Виконавця протягом 3-х робочих днів.

За умовами п. 5.6. Договору абонентська плата за останній місяць абонентського обслуговування у розмірі 253000 грн. разом з ПДВ та податком на рекламу мала бути сплачена Замовником (третьою особою-1) у період з 01.11.2009 р. по 15.11.2009 р., що зі сторони останнього зроблене не було, а тому згідно з п. 6.12. вищезазначеного Договору обовязок по оплаті за поставлені послуги повинен бути здійснений саме поручителем за вільним вибором Виконавця (відповідача).

Не погоджуючись із зазначеним, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт" Бельведер Груп" (за Договором - поручитель) посилається на норми ст. 207 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Стаття 215 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зокрема, позивач зазначає, що наданий суду примірник Договору № 3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 р. містить печатку та підпис від імені директора ТОВ "Буассон Еліт" Бельведер Груп" Кулявець А.Н., вчинений невідомою особою, оскільки директор вказаний договір не підписував та печаткою не скріплював, що вказує на недодержання сторонами при оформленні договору вимог ст. 203 Цивільного кодексу України в частині підписання правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд (ст. 20 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання недійсним п. 6.12 Договору № 3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 р., оскільки даний пункт договору, на його думку, безпідставно зобовязує його як поручителя у даному договорі до виконання невиконаних зі сторони Замовника перед Виконавцем зобовязань зі сплати рекламних послуг.

З метою обєктивного вирішення спору у справі № 39/221, оскільки для встановлення чи спростування фактів, що належать до предмету доказування у справі, необхідні спеціальні знання, судом, відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, призначено судову експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

21.02.2011 р. Господарським судом міста Києва одержано Висновок № 10643/10-11 судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів від 10.02.2011 р. разом з матеріалами справи № 39/221.

Як вбачається з матеріалів справи, проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи було доручено експерту лабораторії судово-почеркознавчих досліджень, судово-технічного дослідження документів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України старшому науковому співробітнику Драпей Н. Г.

На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

1. Чи виконано підпис Договору №3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 р. (об'єкт дослідження) за директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт "Бельведер Груп" Кулявець А.Н. саме Кулявець А.Н.?

2. Чи виконано підпис Договору №3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 р. (об'єкт дослідження) за директора Товариства з обмеженою відповідальністю (промислово-інвестиційне спільне українсько-американське підприємство) "Італьяно в Україні, Лтд" Карбівничого А.І. саме Карбівничим А.І.?

На вирішення судово-технічної експертизи поставлені питання:

1.Чи нанесено відбиток печатки на Договорі №3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 р. (об'єкт дослідження) печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт "Бельведер Груп"?

2.Чи нанесено відбиток печатки на Договорі №3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 р. (об'єкт дослідження) печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю (промислово-інвестиційне спільне українсько-американське підприємство) "Італьяно в Україні, Лтд"?

Для порівняльного дослідження надані зразки підпису Кулявець А. М. (в матеріалах справи №39/221, т.1). Також на дослідження судового експерта були надані зразки відтисків печатки ТОВ "Буассон Еліт" Бельведер Груп" (позивача) та зразки відтисків печатки ТОВ "Італьяно в Україні, Лтд" (третьої особи 2).

При наданні відповіді на поставлені питання експерт дійшов наступних висновків, що стосуються судово-технічної експертизи документів:

1. Відтиск печатки від імені ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп" в графі /Погоджено/ з ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп", відтиск печатки від імені ТОВ "Італьяно в Україні, Лтд" в графі /Погоджено/ з ТОВ "Італьяно в Україні, Лтд" в договорі №3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 р. нанесені не рельєфними кліше печаток, а за допомогою тонеру кольорового струминного принтеру, тобто є їх кольоровими зображеннями. 2. Підпис від імені Кулявець А. М. в рядку директор /Кулявець А.Н./, підпис від імені Карбівничого А.І. в рядку директор /Карбівничий А.І./ в договорі №3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 р. виконані рукописним способом пастою кулькової ручки. При проведенні судово-почеркознавчої експертизи документів судовим експертом встановлено наступне: 1. Підпис від імені Кулявець А.М. в рядку директор/Кулявець А.Н./ в договорі №3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 р. виконаний не Кулявець А. М., а іншою особою з наслідуванням підпису Кулявець А.М. 2. Підпис від імені Карбівничого А.І. в рядку директор /Карбівничий А.І./ виконаний не Карбівничим А.І., а іншою особою з наслідуванням підпису Карбівничого А.І.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема висновками судових експертиз.

Згідно ч. 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Як випливає з Висновку №10643/10-11 від 10.02.2011 р. судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи № 39/221, проведення експертизи було доручено експерту лабораторії судово-почеркознавчих досліджень, судово-технічного дослідження документів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України старшому науковому співробітнику Драпей Н. Г., яка має вищу освіту, кваліфікацію судового експерта другого класу за спеціальностями 1.1 «Дослідження почерку і підписів», 2.1 «Дослідження реквізитів документів»(свідоцтво № 590) і стаж експертної роботи з 1998 року. Про кримінальну відповідальність згідно з ст. 384 Кримінального кодексу України експерта було попереджено.

З огляду на це, суд вважає, що вищенаведений висновок експертизи зроблений кваліфікованим експертом, відповідно до вимог Закону України «Про судову експертизу», а тому приймається судом в якості належного доказу.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне:

При розгляді даного спору судом застосовувались положення параграфу 2 глави 16 розділу IV Цивільного кодексу України (статті 202 - 236) та глави 22 розділу IV Господарського кодексу України про недійсність господарського зобов'язання (статті 207, 208), а також приймались до уваги узагальнені положення, наведені у Листі Верховного Суду України від 24.11.2008 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" та у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Відповідно до п. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З наведеного вбачається, що, у відповідності до ст. 547 Цивільного кодексу України, всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі. А у разі недотримання вказаної вимоги правочин щодо встановлення забезпечення є нікчемним.

Підставою виникнення правовідносин щодо забезпечення виконання зобов'язань є цивільно-правовий, укладений з дотриманням вимог глав 16, 52 та 53 ЦКУ. Порука виникає виключно на підставі договору.

Таким чином наслідком недотримання сторонами простої письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань згідно із ч. 2 ст. 547 Цивільного кодексу України є його нікчемність.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203);

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203);

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Приписами Господарського кодексу України (надалі ГК України) також встановлено, що господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч. 1 ст. 207 ГК України).

Позивач звернувся з позовною вимогою про визнання недійсним п. 6.12 Договору № 3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ч. 4 ст. 179 ГК України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідного до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що відповідно до п. 6.12. спірного Договору у разі невиконання та/або неналежного виконання Замовником своїх грошових зобовязань за цим Договором, в тому числі, але не виключно, й зі сплати всіх, передбачених цим Договором штрафних санкцій та прострочення належних до сплати коштів більш ніж на 3 робочих дні, Виконавець має право направити вимогу про сплату разом із відповідним рахунком ТОВ "Буассон Еліт" Бельведер Груп" або ТОВ "Італьяно в Україні, Лтд", при цьому обране Виконавцем товариство поручитель зобовязане сплатити відповідні рахунки Виконавця протягом 3-х робочих днів.

В процесі розгляду справи було встановлено та підтверджено Висновком №10643/10-11 від 10.02.2011 р. судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи № 39/221, що підписи від імені Кулявець А.М., директора позивача, та від імені Карбівничого А.І., директора третьої особи-2, в Договорі № 3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 р. виконані іншими особами з наслідуванням підписів Кулявець А.М. та Карбівничого А.І., відтиски печатки позивача та третьої особи-2 в спірному Договорі були підроблені, а отже, наведений Договір не містить мокрих печаток та оригіналів підпису уповноважених на те поручителів за Договором - ТОВ "Буассон Еліт" Бельведер Груп" (позивач) та ТОВ "Італьяно в Україні, Лтд" (третя особа-2). А тому пункт 6.12. Договору не носить зобовязального характеру відносно поручителів, а відповідно, Виконавець (відповідач) не має права направляти вимогу про сплату заборгованості разом із відповідними рахунками ТОВ "Буассон Еліт" Бельведер Груп" або ТОВ "Італьяно в Україні, Лтд".

В частині 1 статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Твердження відповідача про підписання Договору № 3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 р. уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін не приймаються судом до уваги, оскільки, як слідує з наданих пояснень учасників судового процесу та підтверджується Висновком №10643/10-11 від 10.02.2011 р. судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи підписи та печатки у спірному Договорі є підробленими.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги позивача про визнання недійсним п. 6.12 Договору № 3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 203, 207, 215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., витрати за проведення судової експертизи в сумі 3876,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 41, 42, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним п. 6.12 Договору № 3009 про надання рекламних послуг від 30.09.2009 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафінад - Медіа" (02099, м. Київ, вул. Російська, буд. 47, кв. 130, ідентифікаційний код 36272953) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна" (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 18, офіс 19, ідентифікаційний код 34413512).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафінад - Медіа" (02099, м. Київ, вул. Російська, буд. 47, кв. 130, ідентифікаційний код 36272953; рахунок № 26002060254057 в філії "Розрахунковий центр "Приватбанка" в м. Києві, код 320649), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт" Бельведер Груп" (18015, м. Черкаси, вул. Б.Хмельницького, 55, ідентифікаційний код 31712600; рахунок № 26007001328054 вАТ "ОТП Банк" в м. Києві, код 300528) 85,00 грн. (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати за проведення судової експертизи в сумі 3876 (три тисячі вісімсот сімдесят шість) грн 00 коп.

4.Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О.В.

Дата підписання повного рішення: 18.03.2011 р.