Рішення № 14623236, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/2716.03.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контактовий дім»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ю-Пей»

простягнення 3066,05 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Музиченко Ю.В. (довіреність № 20 від 07.04.2010); від відповідача –не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

У січні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім»(далі – позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-Пей»(далі –відповідач) про стягнення 2679 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів, 112,80 грн. інфляційних втрат, 40,69 грн. 3% річних, 233,56 грн. пені, всього 3066,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором оренди (оперативного лізингу) обладнання № 21 від 01.03.2010 (далі –Договір), укладеного між позивачем та відповідачем, щодо сплати орендних платежів згідно з пунктом 6.2 Договору. При цьому, позивач зазначає, що за період з травня 2010 року по червень 2010 відповідач допустив прострочення зі сплати орендної плати в сумі 2 679 грн.

У зв’язку із простроченням сплати орендної плати позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) були нараховані відповідачу за період з 11.05.2010 до 11.11.2010 та за період з 11.06.2010 до 11.12.2010 три відсотки річних на загальну сумі 40,69 грн. та інфляційні втрати за період з травня 2010 року до листопада 2010 року на загальну суму 112,80 грн. Крім того, відповідачу за період з 11.05.2010 до 11.11.2010 на підставі положень ситатей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»була нарахована пеня на загальну суму 233,56 грн.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з’явився. Ухвала про порушення провадження у справі надсилалась за адресою місцезнаходженням відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01021, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 28/2, Н.П. № 43.

Відповідно до статті 64 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Розгляд справи відкладався.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2010 між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) був укладений Договір, відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов’язується передати Орендареві, а Орендар зобов’язується прийняти в строкове платне користування на правах оренди Терміналів Орендодавця на визначених цим Договором умовах та на визначений цим Договором термін.

Характеристика Терміналів, що орендуються: тип МТ-40, серійний номер: 07110209; тип МТ-40, серійний номер: 07110225; тип МТ-40, серійний номер: 08040162. (пункт 2.2.1 Договору).

Вартість Терміналів, що орендуються: тип МТ-40, серійний номер: 07110209 –22000 грн.; тип МТ-40, серійний номер: 07110225 –22000 грн.; тип МТ-40, серійний номер: 08040162 –22000 грн. (пункт 2.2.2 Договору).

Відповідно до пункту 6.1 Договору розмір орендної плати за один Термінал за місяць орендного користування складає 705 грн. (у тому числі ПДВ 20% 117,5 грн.). Загальна сума орендної плати за даним Договором становить 2115 грн. (у тому числі ПДВ 20% 352,50 грн.).

Згідно пункту 6.2 Договору орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця щомісяця не пізніше 10-го числа поточного місяця в оплату за наступний місяць.

Пунктом 8.1 Договору визначено, що повернення Орендодавцю Терміналів здійснюється не пізніше ніж за три дні до закінчення строку дії цього Договору, або у строк, обумовлений Орендодавцем –при достроковому розірванні Договору, на підставі акта приймання-передачі, який підписується обома сторонами, та є невід’ємною частиною даного Договору.

01.03.2010 на виконання умов Договору між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) був укладений акт приймання-передачі обладнання № 1, відповідно до якого Орендодавець передав у технічно справному стані, а Орендар прийняв Термінали в кількості 3 (трьох) штук, характеристики та вартість яких визначені в пунктах 2.2.1 та 2.2.2 Договору.

08.06.2010 на виконання умов Договору між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) був укладений акт приймання-передачі обладнання (повернення), відповідно до якого Орендар передав у технічно справному стані, а Орендодавець прийняв Термінали в кількості 3 (трьох) штук, характеристики та вартість яких визначені в пунктах 2.2.1 та 2.2.2 Договору.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач на виконання приписів пункту 6.2 Договору частково розрахувався з позивачем зі сплати орендних платежів в сумі 4 230 грн.

30.09.2010 позивач направив відповідачу претензію № 7/521, відповідно до якої вимагав від відповідача погасити заборгованість зі сплати орендних платежів за травень та вісім днів червеня 2010 року в сумі 2679 грн.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді, а вимоги позивача без задоволення.

Отже, у відповідача перед позивачем залишились не сплачені орендні платежі за травень та вісім днів червеня 2010 року в сумі 2679 грн.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач, як у встановлений пунктом 6.2 Договору строк, так і на дату судового розгляду свого зобов’язання щодо сплати орендних платежів за травень та вісім днів червеня 2010 року в сумі 2679 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 2 679 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача за період з 11.05.2010 до 11.11.2010 та за період з 11.06.2010 до 11.12.2010 трьох відсотків річних та за період з травня 2010 року до листопада 2010 року інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 40,69 грн. 3% річних та 112,80 грн. інфляційних втрат. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства та матеріалам справи.

Позивач також просив стягнути з відповідача 233,56 грн. пені нарахованої на підставі статтей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі не укладався якийсь письмовий правочин (договір) щодо встановлення неустойки у формі пені за несвоєчасну сплату орендних платежів.

Позивачем не наведено норму законодавства на підставі якої ним здійснено нарахування пені (якою встановлений конкретний розмір пені). Тому суд не визнає вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за законну та обгрунтовану, а відтак не вбачає підстав для її задоволення.

При цьому, судом враховано посилання позивача на положення статтей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідно до яких платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, суд зауважує, що вказані норми не встановлюють законну неустойку в формі пені, позаяк для того, що неустойка вважалась законною необхідно, щоб законом або іншим актом цивільного законодавства було визначено її конкретний розмір. У даних ж нормах встановлено граничний розмір саме договірної неустойки.

Враховуючи те, що сторонами не було встановлено неустойку у вигляді пені за прострочення виконання грошового зобов’язання, суд не бере до уваги посилання позивача на вищевказані положення статетей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», як на підставу правомірності нарахування ним заявленої до стягнення суми пені.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-Пей»(01021, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 28/2, Н.П. № 43, ідентифікаційний код 35481405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контактовий дім»(04080, м. Київ, вул. Межигірська, будинок 82, літера А, корпус Б, ідентифікаційний код 35442539) 2679 (дві тисячі шістсот сімдесят дев’ять) грн. боргу, 40 (сорок) грн. 69 коп. 3% річних, 112 (сто дванадцять) грн. 80 коп. інфляційних втрат, а також 94 (дев’яносто чотири) грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 18.03.2011