Рішення № 14623224, 17.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/2817.03.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овертранс»

до Малого приватного підприємства «Беркут»

про стягнення боргу, пені, 3% річних та інфляційних збитків

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: не зявились;

від відповідача: не зявились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Овертранс»(надалі ТОВ «Овертранс», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Малого приватного підприємства «Беркут»(надалі МПП «Беркут», відповідач) 21069,55 грн. основного боргу, 190,49 грн. 3% річних, 779,57 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2011 року було провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.02.2011 року.

У судовому засіданні 14.02.2011 року оголошено перерву до 17.03.2011 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобовязання за договором № 20/08-09 на перевезення вантажу від 13.08.2009 року щодо оплати за надані послуги. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, у судовому засіданні 14.02.2011 року присутній представник позовні вимоги визнав повністю.

Провадження у справі порушено ухвалою від 19.01.2011 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

14.03.2011 року, від позивача, через канцелярію господарського суду міста Києва надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги просить задовольнити повністю.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2009 року між МПП «Беркут»та ТОВ «Овертранс»укладено договір № 20/08-09 на перевезення вантажу. Згідно з п. 1.1 договору цей договір визначає порядок взаємовідносин сторін, які виникають у звязку з організацією міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів замовника (відповідача у справі) транспортними засобами перевізника відповідно до діючого законодавства України та вимог міжнародних угод та Конвенцій, у відповідності з підписаним сторонами договором.

За умовами договору (п. 1.2, 1.3) порядок та умови перевезення ванатажів визначаються цим договором та конкретизуються сторонами під час оформлення та узгодження заявок, які мають визначати особливості виконання кожного окремого перевезення вантажів та вважатимуться невідємною частиною цього договору. Підтвердженою вважається заявка, підписана представниками сторін і скріплена печатками (штампами) замовника й перевізника. Підтверджена заявка обовязкова для виконання сторонами і є невідємною частиною даного договору. Підтвердження заявки може здійснюватися сторонами за допомогою засобів факсимільного звязку являється дійсною, а також є підставою для розгляду в суді, доотримання сторонами оригіналу заявки.

При виконанні договору сторонами було оформлено заявку № 1 (підтверджена обома сторонами), у якій було визначено особливості виконання перевезення вантажу за маршрутом м. Graasten (Данія) Київ (Україна) автомобілем Volvo FH, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до положень п. 9.1 договору сторони погодились, що договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2010 року та підлягає пролонгації на наступний календарний рік, якщо за один місяць до дати завершення дії договору ні одна зі сторін не заявить про намір його розірвання. Але в кожному разі в частині розрахунків до їхнього повного здійснення Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період наданих послуг згідно акту № 1212 від 25.08.2010 року, за вказаним договором суду не представлено, у звязку з чим такі підтверджують виконання позивачем договірних зобовязань та надання послуг в межах укладеного договору.

Виконання договору як з боку позивача, так і з боку відповідача підтверджується матеріалами справи, та зокрема міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR), актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1212 від 25.08.2010 року на суму 24069,55 грн., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками підприємств. Про оплату наданих послуг свідчить банківська виписка, яка в свою чергу підтверджує отримання документів відповідачем та визнання свого обовязку по оплаті.

Надані в межах договору послуги з перевезення, відповідачем оплачені не у повному обсязі (банківська виписка про часткову сплату рахунку № 1212 від 25.08.2010 року (на загальну суму 3000 грн.) залучена до справи), заборгованість відповідача перед позивачем по договору складає 21069,55 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обовязковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

З урахуванням положень п. 5.2 договору № 20/08-09 на перевезення вантажу від 13.08.2009 року та з врахуванням погоджених у заявці умов оплати, строк виконання зобовязань щодо оплати послуг згідно заявки № 1 від 12.08.2010 року є таким, що настав, розрахунки мали бути здійснені через 14 календарних днів після отримання оригіналів документів, в тому числі рахунку-фактури, CMR/ТТН з відміткою вантажоодержувача про одержання вантажу, акту наданих послуг, а відповідач протягом тривалого часу мав можливість виконати відповідні зобовязання по оплаті.

Заборгованість, що залишилась несплаченою відповідачем за надані послуги складає 21069,55 грн., та враховуючи відсутність повного погашення вказаної суми боргу підлягає стягненню з відповідача в межах заявленого позову.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявного прострочення сплати за надані послуги, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 779,57 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 190,49 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 20/08-09 на перевезення вантажу від 13.08.2009 року відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача у сумі 220,40 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Беркут»(02139, м. Київ, вул. Кібальчича, 19, кв. 107, р/р 260003010046 в ВАТ «КБ «Актив-Банк», м. Київ, МФО 300852, рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 19031196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овертранс»(81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, 23, р/р 26000170236800 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, ідент. код 30626867) 21069,55 грн. (двадцять одну тисячу шістдесят девять гривень 55 копійок) основного боргу, 779,57 грн. (сімсот сімдесят девять гривень 57 копійок) інфляційних збитків, 190,49 грн. (сто девяносто гривень 49 копійок) 3% річних, 220,40 грн. (двісті двадцять гривень 40 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков