Рішення № 14623170, 10.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/110.03.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Шаповалові А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «САВСЕРВІС-МОВА», м.Київ

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ

про: стягнення 37 550,01 грн.

за участю:

представника Позивача Циганенко О.С. (за довіреністю №б/н від 28.01.2011р.);

представника Відповідача не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «САВСЕРВІС-МОВА», м.Київ(далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ(далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 27968,32 грн. основний борг, пеня 927,74 грн., 3% річних 179,55 грн. інфляційні нарахування 83,90 грн. та штраф 8390,50 грн. всього 37 550,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за Договором купівлі-продажу №12760 від 20 травня 2010р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: розрахунок позовних вимог, Договір купівлі-продажу № 12760 від 20.05.2010р., Додаток № 1 до Договору № 12760 від 20.05.2010р., додаток до Договору, копії видаткових накладних, претензію № 1 від 16.11.2010р. доказами направлення її Відповідачу, статутні документи Позивача та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11,15,16,509,525,526,610, 615, 651, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4-5, 12 Господарського процесуального кодексу України.

03.02.2011р. від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (зменшення), відповідно до якої Позивач просить стягнути Відповідача основний борг у розмірі 20838,05 грн., 3% річних у розмірі 208,01 грн., пені у розмірі 1074, 77 грн., інфляційні нарахування у розмірі 243,14 грн. та штраф у розмірі 5971,48 грн. Крім того, Позивач надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: розрахунок позовних вимог (уточнений), супровідний лист від 27.01.2011р. до акту звіряння розрахунків, Акт звіряння розрахунків станом на 25.01.2011р. з доказами направлення його Відповідачу, Витяг з ЄДРПОУ станом на 28.01.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, платіжне доручення № 403 від 11.10.2010р. на суму 6305,33 грн., платіжне доручення № 423 від 13.10.2010р. на суму 4059,95грн., платіжне доручення № 447 від 02.11.2010р. на суму 2000,00 грн., платіжне доручення № 454 від 05.11.2010р. на суму 3033,80 грн., платіжне доручення № 483 від 24.11.2010р. на суму 3449,89грн., платіжне доручення № 487 від 29.11.2010р. на суму 3112,44 грн., платіжне доручення № 489 від 01.12.2010р. на суму 1595,99 грн., платіжне доручення № 381 від 28.09.2010р. на суму 1430,10грн., платіжне доручення № 492 від 06.12.2010р. на суму 500,00 грн., платіжне доручення № 496 від 08.12.2010р. на суму 500,00 грн., платіжне доручення № 499 від 09.12.2010р. на суму 500,00 грн., платіжне доручення № 525 від 18.01.2011р. на суму 300,00 грн., видаткову накладну № 47061524 від 11.12.2010р.,видаткову накладну № 46682470 від 25.11.2010р., видаткову накладну № 46682471 від 25.11.2010р., видаткову накладну № 47061809 від 11.12.2010р.

Позовні вимоги розглядаються з урахуванням їх зменшення на підставі ст.22 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. було відкладено розгляд справи на 25.02.2011р.

У звязку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. на лікарняному, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 24.02.2011р. справу було передано судді Джарти В.В. для вирішення питання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2011р. розгляд справи було відкладено на 10.03.2011р.

В судовому засіданні 10.03.2011р. Позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням їх зменшення та просив їх задовольнити. Крім того, Позивач надав для залучення до матеріалів справи докази направлення заяви про уточнення позовних вимог (поштова квитанція та опис вкладення у цінний лист).

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 17.03.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у звязку з відсутністю Відповідача за його юридичною адресою АДРЕСА_1.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресами, зазначеними в позовній заяві та в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 17.03.2010р.стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача доданої Позивачем до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20 травня2010 року між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №12760(надалі-Договір).

Відповідно п.1.1 Договору Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар на умовах, визначених у даному Договорі.

Згідно п.1.2. Договору найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного Договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються Сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього Договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості Товару.

Відповідно до п.2.3. Договору загальна сума Договору складається із сум, зазначених в накладних, якими оформляється прийом-передача товару, поставленого на підставі даного Договору.

Відповідно до п. 2 Додатку № 1 до Договору № 12760 від 20.05.2010р. Покупець здійснює розрахунки за товар, отриманий відповідно до Договору, протягом 7 календарних днів.

Згідно до п.5.2. Договору моментом виконання Покупцем своїх зобовязань по здійсненню розрахунків за Товар є дата надходження відповідної суми на банківський рахунок або до каси Продавця.

Розділом 7 Договору сторони встановили відповідальність за порушення умов Договору, а саме:

- п.7.1. Договору встановлює, що за порушення строків розрахунків Відповідач сплачує на користь Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

- п.7.4. Договору встановлює, що у випадку прострочки Покупцем оплати вартості товару більше ніж на 60 календарних днів вважається, що Покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобовязаний сплатити на користь Продавця крім установленої Договором пені (п.7.1.), штраф за ухилення від оплати у розмірі 30% від вартості отриманого та неоплаченого в строк товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом одного календарного року. Якщо по закінченні строку Договору жодна з Сторін не заявить про своє бажання розірвати даний договір, останній вважається кожен раз продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах. (п.10.1.Договору).

Як вбачається з наданих Позивачем видаткових накладних, підписаних та засвідчених штампами (печатками) з боку обох сторін, Відповідачу було поставлено продукцію на суму 31 744,82 грн.:

45345416 від 28.09.2010р. на суму 1042,69грн.

45380355 від 29.09.2010р. на суму 1225,55грн.

45377813 від 29.09.2010р. на суму 837,77грн.

45377814 від 29.09.2010р. на суму 417,85грн.

45377815 від 29.09.2010р. на суму 1137,70грн.

45402474 від 30.09.2010р. на суму 748,55грн.

45402475 від 30.09.2010р. на суму 460,02грн.

45441518 від 01.10.2010р. на суму 553,73грн.

45441775 від 01.10.2010р. на суму 1754,59 грн.

45441500 від 01.10.2010р. на суму 756,68грн.

45441502 від 01.10.2010р. на суму 545,46 грн.

45534853 від 06.10.2010р. на суму 917,63грн.

45534856 від 06.10.2010р. на суму 1063,48грн.

45566513 від 07.10.2010р. на суму 883,69грн.

45598871 від 08.10.2010р. на суму 348,44грн.

45598867 від 08.10.2010р. на суму 152,64 грн.

45598872 від 08.10.2010р. на суму 1121,04грн.

45598873 від 08.10.2010р. на суму 1222,94грн.

45598880 від 08.10.2010р. на суму 1309,87грн.

45598875 від 08.10.2010р. на суму 20,28грн.

45598870 від 08.10.2010р. на суму 126,44грн.

45598863 від 08.10.2010р. на суму 192,79грн.

45695909 від 13.10.2010р. на суму 460,43грн.

45721134 від 14.10.2010р. на суму 1318,76грн.

45722822 від 14.10.2010р. на суму 595,75 грн.

45728311 від 14.10.2010р. на суму 2384,22грн.

45722821 від 14.10.2010р. на суму 1061,88грн.

45758878 від 15.10.2010р. на суму 176,47грн.

45758874 від 15.10.2010р. на суму 2723,64грн.

45758872 від 15.10.2010р. на суму 1223,65 грн.

45722821 від 14.10.2010р. на суму 1061,88грн.

45758878 від 15.10.2010р. на суму 176,47грн.

45758874 від 15.10.2010р. на суму 2723,64грн.

45758872 від 15.10.2010р. на суму 1223,65 грн.

45758867 від 15.10.2010р. на суму 654,29грн.

45758866 від 15.10.2010р. на суму 776,18грн.

45916726 від 22.10.2010р. на суму 254,80грн.

45916727 від 22.10.2010р. на суму 554,42 грн.

46682470 від 25.11.2010р. на суму 754,63грн.

46682471 від 25.11.2010р. на суму 732,74грн.

47061809 від 11.12.2010р. на суму 805,64грн.

47061524 від 11.12.2010р. на суму 427,49 грн.

Відповідач частково розрахувався з Позивачем за поставлений товар у розмірі 10906,77грн., що підтверджено платіжними дорученнями.

17.11.2010р. на адресу Відповідача Позивачем була направлена претензія з вимогою про сплату заборгованості за Договором, що підтверджено поштовою квитанцією від 17.11.2010р. та описом вкладення у цінний лист. Відповіді на претензію Відповідач не надав, заборгованість не оплатив.

Посилаючись на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань з оплати продукції згідно умов Договору №12760 від 20.05.2010р., Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньо зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем була поставлена Відповідачу Продукція за Договором на суму 31 744,82 грн., Відповідач не здійснив оплату за надану продукцію на суму 20 838,05грн., в порушення п.2 Додатку № 1 до Договору № 12760 від 20.05.2010р.

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 20 838,05 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.879 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в частині стягнення суми боргу у розмірі 20 838,05грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п.7.1 Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобовязань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 1074,77 грн. за період з 06.10.2010р. по 25.01.2011р.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив: - що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з 06.10.2010р. до 25.01.2011р., не перевищує відповідного розміру, що може бути нарахований за цей період, а отже підлягає стягненню у сумі 208,01 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок інфляційних нарахувань встановив, що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 243,14 грн. за період з листопада 2010р. по грудень 2010р., не перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за вказаний період з моменту прострочення, а отже підлягає стягненню з Відповідача у розмірі 243,14грн.

Відповідно до ч.2,3 ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються зокрема, такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції;, оперативно-господарські санкції; адміністративно-господарські санкції.

Згідно ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязань або у повній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи п.7.4 Договору у випадку прострочки Покупцем оплати вартості товару більше ніж на 60 календарних днів вважається, що Покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобовязаний сплатити на користь Продавця крім установленої Договором пені (п.7.1.), штраф за ухилення від оплати у розмірі 30% від вартості отриманого та неоплаченого в строк товару.

Оскільки, судом встановлено порушення Відповідачем терміну оплати наданих послуг, наданий Позивачем розрахунок сплати штрафу є арифметично вірним, суд задовольняє вимоги про стягнення штрафу у розмірі 5 971,48 грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САВСЕРВІС-МОВА», м. Київ задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САВСЕРВІС-МОВА», м. Київ суму основної заборгованості у розмірі 20838,05 грн., пені 1074,77грн., 3% річних- 208,01грн., інфляційних нарахувань 243,14грн. та штраф у розмірі 5971,48 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САВСЕРВІС-МОВА», м. Київ витрати по сплаті державного мита в розмірі 283,35 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлений 15.03.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева