Рішення № 14623064, 10.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/38810.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна компанія Укрексперт»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома Консалтинг»

Про стягнення 4309,58 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Саітгареєва Л.Б. –представник за довіреністю № б/н від 01.12.10.

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна компанія Укрексперт»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома Консалтинг»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором найму № 02/07 від 07.07.10. та Договором № 03/07 від 12.07.10., в розмірі 4309,58 грн. (4217,18 грн. –основний борг та 92,40 грн. –пеня).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання перед позивачем по оплаті орендної плати, відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та наданих комунальних послуг, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна компанія Укрексперт».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.10. порушено провадження у справі № 30/388; розгляд справи було призначено на 18.01.11. о 12-40.

Представники сторін в судове засідання 18.01.11. не з’явились, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 24.12.10. про порушення провадження у справі № 30/388 не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/388 відкладено на 27.01.11. о 09-50.

Представник відповідача в судове засідання 27.01.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 18.01.11. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/388 відкладено на 10.02.11. о 11-30.

07.02.11. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна компанія Укрексперт»просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 4364,54 грн. (4217,18 грн. –основний борг та 147,36 грн. –пеня).

В судовому засіданні 11.02.11. судом встановлено, що місцезнаходженням відповідача є інша адреса, ніж та, що визначена в позовній заяві.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома Консалтинг»є: 04211, м. Київ, вул. Приозерна, буд. 6-А, кв. 108.

Представник відповідача в судове засідання 10.02.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 27.01.11. у справі № 30/388 не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/388 відкладено на 22.02.11. о 09-50.

В судовому засіданні 22.02.11. представником позивача було подано клопотання, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна компанія Укрексперт»просить суд на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжити строк вирішення спору у справі № 30/388.

Представник відповідача в судове засідання 22.02.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 10.02.11. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.11. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 30/388 на п'ятнадцять днів, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/388 відкладено на 10.03.11. о 09-50.

В судовому засіданні 10.03.11. представником позивача було підтримано свої уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 10.03.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 24.12.10. про порушення провадження у справі № 30/388, ухвал Господарського суду міста Києва від 18.01.11., 10.02.11., 27.01.11., 22.02.11. не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунок суми позову не надав, заяв та клопотань не надав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, наданим позивачем.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/388.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

02.04.08. між Національною спілкою художників України (Установник управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія управління проектами АКРОПОЛЬ»(Довірчий управитель) було укладено Договір довірчого управління № б/н від 02.04.08., згідно умов якого Установник управління передає, а Довірчий управитель приймає в довірче управління (за актом приймання-передачі від 02.04.08., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи) будівлі та споруди цілісного майнового комплексу ЛЕКСФ по вул. Мучна, 32 у м. Львові, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах Установника управління та вказаної ним особи (Вигодонабувача).

Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном (ч. 2 ст. 116 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1029 Цивільного кодексу України, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Згідно п. 5 Розділу І Договору довірчого управління від 02.04.08., довірчому управителю належать права володіння користування та розпорядження майном, переданим йому в управління.

Пунктом 9 Розділу І Договору довірчого управління від 02.04.08. встановлено строк довірчого управління –5 років (1826 календарних днів).

07.07.10. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія управління проектами АКРОПОЛЬ»(далі –Наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксіома Консалтинг»(далі – Наймач) було укладено Договір найму № 02/07 від 07.07.10. (далі –Договір найму), відповідно до умов якого (п. п. 1.1-1.3) в порядку та на умовах, визначених даним Договором та чинним законодавством України, Наймодавець зобов’язується передати, а Наймач зобов’язується прийняти в строкове, оплатне користування окремі нежитлові приміщення, що розміщені на території за адресою: м. Львів, вул. Мучна, 32, а саме: приміщення виробничого корпусу, позначене цифрою 35 в технічному паспорті, площею 23,60 кв. м, та приміщення адміністративного корпусу, позначене цифрою 68 в технічному паспорті, площею 17,9 кв. м, загальною площею 41,50 кв. м, які є власністю Національної спілки художників України, та передані в довірче управління Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія управління проектами АКРОПОЛЬ»на підставі Договору довірчого управління від 02.04.08.

Пунктом 3.1 Договору найму сторонами погоджено строк його дії з 07.07.10. по 07.07.11., але не більше строку дії Договору довірчого управління.

Відповідно до п. 4.1 Договору найму, передача найманого приміщення від Наймодавця до Наймача здійснюється у відповідності до акту приймання-передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу майна у найм Наймачу.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.10. між Наймодавцем і Наймачем було підписано та скріплено їх печатками акт приймання передачі від 12.07.10., відповідно до умов якого Наймодавець передав, а Наймач прийняв в строкове, оплатне користування окремі нежитлові приміщення, що розміщені на території за адресою: м. Львів, вул. Мучна, 32, а саме: приміщення виробничого корпусу, позначене цифрою 35 в технічному паспорті, площею 23,60 кв. м, та приміщення адміністративного корпусу, позначене цифрою 68 в технічному паспорті, площею 17,9 кв. м, загальною площею 41,50 кв. м.

Згідно п. 5.1 Договору найму, орендна плата за місяць за наймане приміщення становить 830,00 грн. без ПДВ.

Орендна плата сплачується у національній валюті України на поточний рахунок Наймодавця щомісяця не пізніше 10 календарного дня місяця за поточний розрахунковий місяць (п. 5.2 Договору найму).

Пунктом 5.3 Договору найму встановлено, що розмір плати за кожний місяць визначається Наймодавцем шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції.

Як визначено п. 5.5 Договору найму, обов’язок відшкодування комунальних витрат Наймодавця щодо найманих приміщень покладається на Наймача.

Відповідно до п. 5.4 Договору найму, підставою для орендної плати Наймачем є рахунок, що виставляється Наймодавцем.

Пунктом 6.1.2 Договору найму встановлено, що Наймач зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі вносити передбачені цим Договором платежі.

Після закінчення терміну найму і при відсутності у сторін намірів щодо продовження терміну дії цього Договору, Наймач зобов’язаний повернути Наймодавцю наймане приміщення протягом трьох днів згідно Акту передачі (п. 8.1 Договору найму).

Згідно п. 5.9 Договору найму, після закінчення строку дії Договору, або у випадку відмови Наймача від найму приміщень, орендна плата та інші платежі, передбачені Договором, сплачуються по день фактичної здачі приміщень Наймодавцю згідно з актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 8.4 Договору найму, дія Договору припиняється після підписання сторонами Акту передачі найманого приміщення від Наймача Наймодавцю.

Як вбачається з письмових пояснень позивача та відповідно до матеріалів справи, Акт передачі (повернення) орендованого приміщення між сторонами не підписувався, оскільки термін дії Договору найму ще не закінчився.

Крім того, за твердженням позивача, відповідач виїхав з орендованого ним приміщення без попередження та без підписання Акту повернення приміщення, а орендоване за Договором найму приміщення з 01.01.11. займає інший орендар.

На спростування зазначеного відповідачем жодних пояснень та доказів суду не надано.

12.07.10. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія управління проектами АКРОПОЛЬ»(далі –Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксіома Консалтинг»(далі –Орендар) було укладено Договір про відшкодування витрат Орендодавця на утримання нерухомого майна та наданих комунальних послуг № 03/07 від 12.07.10. (далі –Договір № 03/07), відповідно до умов якого Орендодавець забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Мучна, 32 (далі –будівля), а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Орендодавця на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору № 03/07 Орендар зобов’язується проводити оплату всіх платежів, передбачених цим Договором, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Підставою для відшкодування експлуатаційних витрат Орендарем є рахунок, що виставляється Орендодавцем (п. 3.2 Договору № 03/07).

Факт надання позивачем відповідачу послуг з оренди, комунальних послуг та понесення експлуатаційних витрат підтверджується доданими до матеріалів справи доказами: виставленими відповідачу рахунками-фактурами та підписаними між сторонами актами приймання-передачі робіт (надання послуг) за спірний період.

Щодо непідписаних відповідачем актів приймання-передачі робіт (надання послуг) за жовтень, листопад та грудень 2010 року, то, відповідно до письмових пояснень позивача та згідно з матеріалами справи, зазначені акти направлялися на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома Консалтинг», але підписані ним не були.

На спростування зазначеного відповідачем жодних пояснень та доказів суду не надано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

20.10.10. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія управління проектами АКРОПОЛЬ»(далі –Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна компанія Укрексперт» (далі –Цесіонарій) було укладено Договір уступки вимоги (цесії) № 36/20-10-10 від 20.10.10. (далі –Договір уступки вимоги), відповідно до умов якого (п. 1) на умовах та в порядку визначених цим Договором, Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором найму № 02/07, Договору № 03/07, укладених між Цедентом і ТОВ «Аксіома консалтинг».

Відповідно до п. п. 2, 3 Договору уступки вимоги, за цим Договором Цесіонарій набуває право вимагати від ТОВ «Аксіома консалтинг»належного виконання наступних зобов'язань: зобов'язання боржника здійснити оплату користування окремими нежитловими приміщеннями, що розміщені на території за адресою: м. Львів, вул. Мучна, 32, а саме приміщення виробничого корпусу, позначене в технічному паспорті цифрами 35, загальною площею 23,60 кв. м., та приміщення адміністративного корпусу ,позначене в технічному паспорті цифрою 68, загальною площею 17,9 кв. м., що разом становить 41,50 кв. м., та відшкодування витрат на обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, у розмірі 2 380,21 грн. згідно ст.ст. 2, 5, 6, 9 Договору найму № 02/07 від 07.07.10. Право вимоги засновано на: Договорі найму № 02/07 від 07.07.10., Договорі про відшкодування витрат орендодавця на утримання нерухомого майна та наданих комунальних послуг від 12.07.10., Акту приймання-передачі від 12.07.10.

До Цесіонарія переходять права, які забезпечують зобов'язання ТОВ «Аксіома консалтинг»(п. 6 Договору уступки вимоги).

Пунктом 13 Договору уступки вимоги сторонами погоджено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Згідно п. 8 Договору уступки вимоги, Цедент зобов’язаний повідомити ТОВ «Аксіома консалтинг»про уступку вимоги протягом 5-ти днів з моменту підписання цього Договору.

На виконання вимог п. 8 Договору ТОВ «Аксіома консалтинг»було повідомлено про уступку права вимоги повідомленнями: вих. № 06/20-10-10 від 20.10.10., вих. № 156/08-11-10 від 08.11.10., вих. № б/н від 09.12.10.

Відповідно до п. 1 Додатку № 1 до Договору уступки вимоги, сторони погодили, що уступка вимоги та переведення боргу здійснюється виключно стосовно реально існуючого зобов’язання, а саме зобов’язання боржника здійснити оплату користування окремими нежитловими приміщеннями, що розміщені на території за адресою: м. Львів, вул. Мучна, 32, а саме приміщення виробничого корпусу, позначене в технічному паспорті цифрами 35, загальною площею 23,60 кв. м., та приміщення адміністративного корпусу ,позначене в технічному паспорті цифрою 68, загальною площею 17,9 кв. м., що разом становить 41,50 кв. м., та відшкодування витрат на обслуговування, експлуатацію та ремонт . будівлі, у розмірі 2 380,21 грн. згідно ст. ст. 2, 5, 6, 9 Договору найму № 02/07 від 07.07.10.

Додатковими угодами № № 1, 2 до Договору уступки вимоги, сторони погодили збільшення розміру права вимоги та викладено п. 2 Договору в наступній редакції: за цим Договором Цесіонарій набуває право вимагати від ТОВ «Аксіома консалтинг»належного виконання наступних зобов'язань: зобов'язання боржника здійснити оплату користування окремими нежитловими приміщеннями, що розміщені на території за адресою: м. Львів, вул. Мучна, 32, а саме приміщення виробничого корпусу, позначене в технічному паспорті цифрами 35, загальною площею 23,60 кв. м., та відшкодування витрат на обслуговування, експлуатацію та ремонт . будівлі, у розмірі 4217,18 грн. згідно ст.ст. 2, 5, 6, 9 Договору найму № 02/07 від 07.07.10. та Договору про відшкодування витрат Орендодавця № 03/07 від 12.07.10.

Крім того, сторони погодили викласти п. п. 1, 2 Додатку № 1 до Договору в наступній редакції: зобов’язання боржника здійснити оплату користування окремими нежитловими приміщеннями, що розміщені на території за адресою: м. Львів, вул. Мучна, 32, а саме приміщення виробничого корпусу, позначене в технічному паспорті цифрами 35, загальною площею 23,60 кв. м., та відшкодування витрат на обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, у розмірі 4217,18 грн. згідно ст. ст. 2, 5, 6, 9 Договору найму № 02/07 від 07.07.10. та Договору про відшкодування витрат Орендодавця № 03/07 від 12.07.10.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач не виконав свої зобов’язання перед позивачем по оплаті орендної плати, відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та наданих комунальних послуг, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна компанія Укрексперт».

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Таким чином, з наведеного вбачається, що зміст господарського договору складає сукупність умов, на яких він укладений.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст. 214 Цивільного кодексу України встановлено, що особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як визначено ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прилеглих до будинків територій" від 20.05.99., суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Таким чином, судом встановлено, що зобов’язання щодо оплати орендної плати, відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та наданих комунальних послуг, відповідачем в повному обсязі не здійснені. Відповідач зобов’язання за Договором в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за надані йому послуги та оплати орендної плати належним чином не виконав, в результаті чого за ним виник борг перед позивачем в сумі 4217,18 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду та розгляду справи, заборгованість відповідачем погашена не була.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна компанія Укрексперт»щодо стягнення з відповідача 4217,18 грн. основного боргу слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 9.2.1 Договору найму та п. 3.6 Договору № 03/07 просить стягнути з відповідача на свою користь 147,36 грн. –пені.

Відповідно до п. 9.2.1 Договору найму, у випадку прострочення оплати платежів, передбачених ст. 5 Договору, наймач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нарахована пеня, від суми підлягаючої до оплати, за кожний день прострочення.

Згідно п. 3.6 Договору № 03/07, усі платежі, перераховані несвоєчасно або в повному обсязі, стягуються з Орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Як встановлено п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання, то вимога позивача про стягнення пені визнається судом обґрунтованою та задовольняється у розмірі, відповідно до наданого позивачем обґрунтованого розрахунку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна компанія Укрексперт»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома Консалтинг»(04211, м. Київ, вул. Приозерна, буд. 6-А, кв. 108, код ЄДРПОУ 35094045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна компанія Укрексперт»(03127, м. Київ, просп.. 40-річчя Жовтня, буд. 120, корп.. 1, код ЄДРПОУ 31513443) 4217 (чотири тисячі двісті сімнадцять) грн. 18 коп. –основного боргу, 147 (сто сорок сім) грн. 36 коп. –пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) 00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення складено 15.03.11.