Рішення № 14623059, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/2916.03.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Артіос", м. Київ

ДоПриватного акціонерного товариства "Газсервіс", м. Київ,

Простягнення 23 250,01 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаПанчоха О.С. - пред. по довір., Соколовський В.В. - директор

Від відповідачаМаслов Ю.А. голова правління

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 23250,01 грн. заборгованості, інфляційних втрат, трьох відсотків річних за виконання ремонтно-будівельних робіт приміщень третього поверху за адресою вул. Підгірна, 7/36, м. Києва, посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, договірних зобов'язань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-31/13168 від 09.11.2010р. було повернуто позовну заяву без розгляду на підставі п. 4,10 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2010р. апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва № 05-5-31/13168 від 09.11.2010р. скасовано, а матеріали позовної заяви повернуто для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 27.01.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2011р. розгляд справи було відкладено на 17.02.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2011р. розгляд справи було відкладено на 02.03.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 16.03.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та надав суду лист пояснення, в якому зазначив, що ним було подаровано прості іменні акції ОСОБА_1, яка в свою чергу мала зарахувати вимоги та не заявляти претензій щодо стягнень з юридичної особи відповідача.

Позивачем було подано заяву про накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача з метою забезпечення позову згідно ст. 66, 67 ГПК України.

Розглянувши подані на розгляд суду матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивачем не представлено безумовних доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Відповідачем було здійснено зміну найменування, а саме організаційно-правової форми з «акціонерного товариства закритого типу»на «приватне акціонерне товариство». Судом взято до уваги вказану зміну, тому у назву відповідача вносяться відповідні зміни.

В судовому засіданні 16.03.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2007 року між сторонами було укладено Підрядний договір № 20, згідно п. 1.1. якого відповідач, як замовник, доручив, а позивач, як підрядник, взяв на себе відповідальність за виконання ремонтно-будівельних робіт приміщень третього поверху за адресою: вул. Підгірна, 7/36.

П. 2.1. Договору сторонами було визначено, що вартість робіт, що доручені для виконання підряднику, визначається сторонами Протоколом погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною договору (Додаток 1) і складає 42 708 грн. 01 коп., в тому числі ПДВ 20 % - 7 118 грн.

Позивач, на виконання умов Договору, повністю виконав роботи, що підтверджується Актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками без зауважень та приймається судом, як належний доказ виконання позивачем договірних зобовязань.

Відповідач, на виконання умов Договору, сплатив грошові кошти частково у розмірі 25 529 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем документально підтверджується наведеними обліковими даними та розрахунком до позову і складає 17 170,01 грн.

Відповідно до ст. 854 ЦК України замовник зобовязаний сплатити підряднику обумовлену ціну після здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов Договору, не здійснив своєчасної та повної оплати за виконані роботи.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

На суму боргу позивач нараховує 3% річних у розмірі 1 179 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4 892 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог. Наведені відповідачем пояснення щодо переходу корпоративних прав приймаються судом до уваги, але не можуть служити підставою звільнення від виконання господарських зобовязань, які виникли між двома юридичними особами ( на підставі підрядного договору).

За вказаних обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на сторони порівну (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Газсервіс»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 22, кв. 7, код ЄДРПОУ 19034289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіос»(03124, м. Київ, бул. Лепсе, 8, поштова адреса: 02166, м. Київ, пр-т Лісовий, 21, кв. 47, код ЄДРПОУ 33343476), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі 17179 (сімнадцять тисяч сто сімдесят девять) грн. 01 коп., інфляційні втрати у розмірі 4892 (чотири тисячі вісімсот девяносто дві) грн., три відсотка річних у розмірі 1179 (одна тисяча сто сімдесят девять) грн., державне мито у розмірі 116 (сто шістнадцять) грн. 25 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Решту судових витрат покласти на позивача.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 21 березня 2011 року.