Рішення № 14623052, 14.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/2014.03.11

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до Закритого акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона»

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та штрафних санкцій

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Півень Д.О. (за дов.)

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з’явились

14.03.2011 року у судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім.. Є.О. Патона»про стягнення 84781,99 грн. основного боргу, 3164,76 грн. пені, 9333,04 грн. Інфляційної складової боргу та 2825,21 грн. 3 % річних. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору від 01.11.2004 № 530521 позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію не виконав в повному обсязі.

Ухвалою від 14.01.2011 року було порушено провадження по справі № 10/20 та призначено її розгляд на 10.02.2011 року.

У зв’язку з неявкою представників відповідача, неподанням витребовуваних документів та необхідністю витребування доказів розгляд справи було відкладено до 28.02.2011.

В судовому засіданні 28.02.2011 року, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов.

В судовому засіданні 28.02.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 14.03.2011 року.

Представник відповідача в судове засідання 12.03.2011 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2004 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(далі –постачальник, позивач) та Закритим акціонерним товариством «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона»(далі - споживач, відповідач) було укладено договір № 530521про постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 позивач зобов’язувався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією, крім випадків, зазначених у п. 3.1.7. Договору.

Відповідач в свою чергу, зобов’язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбаченні в Додатку № 4 до Договору. Додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбаченні в Додатку № 7 до Договору.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 4 до Договору, в п.п. 1, 2, 3 цього додатку передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі.

Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі теплозбуту № 5 за адресою: вул. Товарна, буд.1 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент»повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включенні вартість теплової енергії на поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред’являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку № 1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.11.2008 р. по 01.12.2010 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 224464,05 грн., проте, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 139682,06 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 84781,99 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви обліковими картками за спірний період, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи та розрахунком позивача. Судом встановлено, що розрахунок вартості поставленої теплової енергії за спірний період здійснювався позивачем на підставі Розпоряджень КМДА від 30.05.2007 № 643, від 29.04.2009 № 520, від 31.08.2009 № 981, від 15.10.2009 № 1192, від 30.11.2009 № 1333, від 31.05.2010 № 392.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 84781,99 грн. є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

П. 3.5. Додатка № 4 до Договору передбачено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 даного Додатку) енергопостачальні організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0, 5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач керуючись п. 3.5 Додатку № 4 до Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 3164,76 грн. пені.

Здійснивши перерахунок пені в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням п. 3.5, Додатку № 4 до Договору, дати внесення проплат та встановленої суми заборгованості, обмеживши її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в розмірі 3164,76 грн.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційну складову боргу в розмірі 9333,04 грн. та 3 % річних в розмірі 2825,21 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та індексу інфляції, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 2825,21 грн. та інфляційна складова боргу в розмірі 9333,04 грн. за весь час прострочення.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім.. Є.О. Патона»(03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 66, код ЄДРПОУ 05417733) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 84 781 (вісімдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят одну) грн. 99 коп. основного боргу, 3 164 (три тисячі сто шістдесят чотири) грн. 76 коп. пені, 9333 (дев’ять тисяч триста тридцять три) грн. 04 коп. інфляційної складової боргу, 2 825 (дві тисячі вісімсот двадцять п’ять) грн. 21 коп. 3 % річних, 1 001 (одну тисячу одну) грн. 05 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                   О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 17.03.2011р.