Рішення № 14622969, 18.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/1718.03.11 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до Житлово-будівельного кооперативу «Хімік-13»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Півень Д.О. (довіреність № Д07/2011/02/01-1 від 01.02.2011р.);

від відповідача: Бойков О.С. (довіреність від 17.02.2011р.);

Рогачова Г.Г. (довіреність від 17.02.2011р.);

18.03.2011р. в судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(надалі позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Хімік-13»(надалі ЖБК «Хімік-13», відповідач) 168163, 18 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 11592, 88 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 4319, 05 грн., пеню сумою 15112, 05 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 1630051 від 01.12.1998р. рахується заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка на 01.12.2010р. становила 168163, 18 грн.. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума боргу, 3% річних, інфляційних збитків та пені, нарахування якої, передбачено договором.

Відповідач надав відзив на позов, у якому зазначив про необґрунтованість вимог позивача, оскільки договір на який зроблено посилання у позовній заяві між сторонами не укладався, додані позивачем до позовної заяви розрахунок ціни позову, довідка про надходження коштів за спожиту теплову енергію за договором № 1630051, табуляграми за спірний період не є належним підтвердженням об’єму наданої позивачем відповідачу послуги з постачання теплової енергії для послуги гарячого водопостачання. Окрім того, відповідач зазначає про невірне застосування позивачем тарифів, які не зареєстровані у встановленому законом порядку в Головному управлінні юстиції м. Києва.

Врахувавши відзив відповідача, позивачем подано заяву від 18.03.2011р. у якій зазначено про допущення описки при складанні позовної заяви, а саме в частині дати договору, що є підставою для вимог позивача про стягнення заборгованості, і таким є договір № 1630051 від 01.12.1998р..

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          01 грудня 1998р. між АЕК «Київенерго»та ЖБК «Хімік-13»укладено договір № 1630051 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предмет якого визначений у розділі 1 договору і таким є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених договором.

Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількостях та обсягах згідно з додатком №1 до договору, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов’язаний своєчасно сплачувати.

Відповідно до п.2 додатку № 4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ). Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 3 додатку № 4 (Порядок розрахунків за теплову енергію), і такі відповідачем у відношенні суми боргу що виникла за період з 01.12.2009р. по 01.12.2010р. порушені.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999 року (п. 8.1. договору). За п. 8.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом спірного періоду за договором теплової енергії на суму 287420, 12 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію, з урахуванням зарахованої оплати в сумі 111761, 15 грн. в погашення боргу, який складає 168163, 18 грн. при наявній переплаті станом на 01.12.2009р. в сумі 7495, 79 грн..

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 4) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі, з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення нарахованої за період з 01.12.2009р. по 01.12.2010р. суми основного боргу в розмірі 168163, 18 грн..

При цьому суд приймає до уваги доводи відповідача наведені у відзиві на позов, однак об’єми наданих послуг поставки енергії у спірному періоді підтверджені доданими до позовної заяви документами (довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію за договором № 1630051, табуляграми за спірний період, відомості обліку споживання теплової енергії що затверджені ЖБК «Хімік-13»), обсяги споживання енергії є не спростованими з боку відповідача, а суми сплачених коштів у спірному періоді, які зазначені в довідці позивача підтверджені самим відповідачем при складанні акту звіряння розрахунків за теплову енергію, який підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та залучений до справи в оригіналі.

У вказаному періоді для нарахування плати за відпуск теплової енергії застосовувались тарифи згідно Розпорядження КМДА № 1192 від 15.10.2009р. «Про затвердження тарифів на опалення і постачання гарячої води для населення», які введені в дію з 01.10.2009р. та про що відповідача повідомлено листом за вих. № 048-21-12373/1630051/6 від 02.11.2009р. (залучено до справи), а також тарифи введені в дію з 01.01.2010р. Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації від 30.11.2009р. № 1333 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення», про які відповідача повідомлено листом за вих. № 048-21-14497/1630051/6 від 09.12.2009р. (залучено до справи).

Твердження відповідача з приводу відсутності підстав для застосування зазначених тарифів через те, що такі не зареєстровані у Головному управлінні юстиції м. Києва судом відхиляються, оскільки відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Указу Президента України від 03.10.1992р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992р. «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й інтереси громадян або мають міжвідомчий характер»рішення органів місцевого самоврядування (зокрема щодо затвердження тарифів) не підлягають державній реєстрації. Зазначене викладено також і у постанові Вищого господарського суду України від 23.02.2011р., яка в копії надана до справи.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

В силу положень договору (п. 6.3.4) абонент (відповідач у справі) несе відповідальність за виконання порядку розрахунків за теплову енергію, викладених в додатку № 4 договору.

Згідно з п. 3.5 Додатку № 4 у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 додатку) «енергопостачальна організація»нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем виходячи з облікової ставки НБУ діючої в періоді, в якому нараховується пеня, в межах встановленого законом строку (не більше ніж за 6 місяців) та складає 15112, 05 грн. (розрахунок є додатком до позовної заяви).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 11592, 88 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 4319, 05 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення перерахування позивачу коштів по договору № 1630051 від 01.12.1998р. відповідачем не спростовано, у зв’язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне відзначити наступне. Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 199187, 16 грн., тобто заявлено позовні вимоги майнового характеру.

Відповідно до пп. «а» п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито»державне мито із позовних заяв майнового характеру складає 1% від ціни позову. Платіжним дорученням № 12184 від 29.12.2010р. позивачем сплачено 2109, 60 грн. державного мита, тобто в розмірі більшому ніж передбачено чинним законодавством (відповідно до розміру суми, заявленої до стягнення). За таких обставин, зайво сплачене державне мито в розмірі 117, 73 грн. підлягає поверненню позивачеві з видачею довідки.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1991, 87 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Хімік-13»(02222, м. Київ, вул. Беретті 5, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 22885631) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(на рахунок 260070130718 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627, ідент. код юрид. особи 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова 31, ідент. код 26187763) 168163, 18 грн. (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят три гривні 18 копійок) боргу за спожиту теплову енергію.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Хімік-13»(02222, м. Київ, вул. Беретті 5, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 22885631) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(на рахунок 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк»МФО 322669, ідент. код юрид. особи 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова 31, ідент. код 26187763) 15112, 05 грн. (п'ятнадцять тисяч сто дванадцять гривень 05 копійок) пені, 11592, 88 грн. (одинадцять тисяч п’ятсот дев’яносто дві гривні 88 копійок) інфляційних збитків, 4319, 05 грн. (чотири тисячі триста дев’ятнадцять гривень 05 копійок) 3% річних, 1991, 87 грн. (одну тисячу дев’ятсот дев’яносто одну тисячу 87 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 21.03.2011