Рішення № 14622973, 14.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/35714.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібна Хвиля»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Оріон-Прінт»

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Мукоїда Л.В..

від відповідача: Мельник В.В.

від третьої особи: не з’явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про витребування з незаконного володіння відповідача офсетної друкарської машини Hamada В452 Mark ІІ, 2007 року випуску, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2. Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним, на думку позивача, утриманням відповідачем вищевказаного майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2010 р. порушено провадження у даній справі, залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Оріон-Прінт», призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 17.01.2011 р. за участю представників сторін та третьої особи, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що договірні відносини стосовно зберігання спірного майна існували між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»та Товариством з обмеженою відповідальністю Оріон-Прінт», в той час як відповідач був лише орендодавцем приміщення, у якому зазначене майно зберігалось та жодним чином не заперечує права власності позивача на нього та, відповідно, не привласнює і не перешкоджає позивачу у здійсненні прав користування чи розпорядження офсетною друкарською машиною Hamada В452 Mark ІІ, 2007 року випуску.

Розгляд справи переносився через нез’явлення у судове засідання повноважного представника відповідача 2, неналежне виконання сторонами вимог суду та необхідність витребувати додаткові докази у справі.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача 1 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача 2 на виклик суду не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача 2 не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками провадження у справі.

У судовому засіданні 07.02.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          26.03.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»та Товариством з обмеженою відповідальністю Оріон-Прінт»укладено договір зберігання, за умовами якого позивач зобов’язався передати, а третя особа взяла на себе зобов’язання прийняти на відповідальне зберігання офсетну друкарську машину Hamada В452 Mark ІІ, 2007 року випуску та зберігати її за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2.

          Відповідно до пп. 2.1.2. п. 2.1. договору третя особа зобов’язана забезпечити повне збереження майна, а після закінчення строку повернути позивачу те саме майно в тому самому стані, у якому було прийняте на зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей.

          Підпунктами 2.1.7., 2.1.8. п. 2.1. договору встановлено, що третя особа має повернути позивачу майно за першою вимогою останнього не пізніше двох днів з дня одержання вимоги, а також після припинення дії договору за умови здійснення повного розрахунку із позивачем.

          Згідно з пп. 2.2.3. п. 2.2. договору позивач зобов’язаний оплачувати фактичний строк зберігання згідно з розцінками, встановленими договором.

          Договір, відповідно до п. 7.3., набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами.

Відповідно до акту приймання-передачі від 26.03.2009 р. позивач передав, а третя особа прийняла на відповідальне зберігання офсетну друкарську машину Hamada В452 Mark ІІ, 2007 року випуску з місцем зберігання за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником друкарської машини Hamada В452 Mark ІІ, 2007 року випуску на підставі договору № Р949-07/07 від 26.07.2007 р.

16.06.2009 р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Прінт»з листом вих. № 1209/1-06/09 від 15.06.2009 р., я якому зазначив, що 17.06.2009 р. він планує вивезти друкарську машину Hamada В452 Mark ІІ, 2007 року випуску.

Однак, як стверджує позивач, відповідачем було недопущено та заборонено вивіз вищевказаного обладнання. Зазначена обставина відповідачем не спростовується.

Крім того, листом № 27/06 від 07.06.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Срібна Хвиля»повідомило позивача, що на нього покладається обов’язок оплати користування приміщенням та витрат, пов’язаних із знаходженням майна у приміщенні відповідача за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2 та вимагало негайно сплатити нараховані з червня 2009 року суми за користування приміщенням, в якому зберігається обладнання позивача.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неправомірно утримує майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», а саме - друкарську машину Hamada В452 Mark ІІ, 2007 року випуску та вимагає оплати за оренду приміщення, у якому вказане майно знаходиться, оскільки між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Срібна Хвиля»відсутні будь-які договірні відносини з приводу оренди приміщення або зберігання майна.

          Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно о ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною 1 статті 946 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Положеннями ст. 953 Цивільного кодексу України визначено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглядаючи даний спір по суті, судом встановлено, що позивач звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Прінт»з метою повернення обладнання - друкарської машини Hamada В452 Mark ІІ, 2007 року випуску, яка є предметом договору зберігання від 26.03.2009 р., укладеного між позивачем та третьою особою.

Також, судом встановлено та сторонами не заперечується, що друкарська машина Hamada В452 Mark ІІ, 2007 року випуску знаходиться у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2, яке Товариство з обмеженою відповідальністю Оріон-Прінт»орендувало у Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібна Хвиля».

Обґрунтовуючи свої заперечення, Товариство з обмеженою відповідальністю «Срібна Хвиля»зазначає, що не заперечує права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» на спірне обладнання та нічого не має проти звільнення від нього позивачем приміщення, однак оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»є власником друкарської машини Hamada В452 Mark ІІ, 2007 року випуску, яка зберігається у приміщенні відповідача, то позивач має оплатити заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон-Прінт»перед відповідачем за оренду вказаного приміщення.

Суд відхиляє такі твердження відповідача, оскільки між сторонами відсутні будь-які договірні відносини з приводу оренди приміщення по вул. Пшеничній, 2 у місті Києві, а відтак –у позивача відсутні зобов’язання перед відповідачем щодо сплати орендної плати, а питання щодо наявності чи відсутності заборгованості з орендної плати у третьої особи перед відповідачем не є предметом розгляду даної справи

Крім того, між сторонами відсутні будь-які договірні відносини стосовно зберігання, утримання, користування, тощо відповідачем майна позивача - друкарської машини Hamada В452 Mark ІІ, 2007 року випуску.

Таким чином, вищенаведене свідчить, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Срібна Хвиля»неправомірно утримує обладнання позивача - друкарську машину Hamada В452 Mark ІІ, 2007 року випуску.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібна Хвиля»офсетну друкарську машину Hamada В452 Mark ІІ, 2007 року випуску є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Що ж до вимоги позивача про зобов’язання відповідача повернути позивачу офсетну друкарську Hamada В452 Mark ІІ, 2007 року випуску, суд відмовляє у її задоволені з тих підстав, що у матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про передачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»безпосередньо Товариству з обмеженою відповідальністю «Срібна Хвиля»вищевказаного обладнання, а тому і вимоги про його повернення суд вважає безпідставними.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»задовольнити частково.

2. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібна Хвиля»(03148, м. Київ, вул. Пшенична, 2, код ЄДРПОУ 32252870) майно, а саме: офсетну друкарську Hamada В452 Mark ІІ, 2007 року випуску, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібна Хвиля»(03148, м. Київ, вул. Пшенична, 2, код ЄДРПОУ 32252870) ), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(04073, м. Київ, пр. Московський, 9, коп. 5, оф. 101 ) 85, 00 (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.) грн. - державного мита та 118, 00 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині у позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пригунова А.Б.

Повне рішення складено: 21.03.2011 р.