Рішення № 14622678, 28.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.03.11 р. Справа № 37/46пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк аваль” в особі Донецької обласної дирекції, м. Донецьк, ідентифікаційний код 23346741

до Відповідача 1: Приватного підприємства „Нива-В.Ш.” м. Київ в особі філії №05 Приватного підприємства „Нива-В.Ш.”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 36366978

до Відповідача 2: Советського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції , м. Макіївка, ідентифікаційний код 35020853

та Відповідач 3: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: визнання результатів проведення аукціону недійсними

із залученням до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Аттис”, м. Донецьк, ідентифікацій код 34053700

за участю уповноважених представників:

від Позивача Михайличенко Р.І. (за довіреністю б/н від 29.04.2010р.);

від Відповідача 1 Костюк Ю.О. (за довіреністю №05/1/11 від 04.01.2011р.);

від Відповідача 2 Войчук Н.І. (за довіреністю б/н від 28.02.2011р);

від Відповідача 3 ОСОБА_2 (за довіреністю б/н від 22.02.2011р.);

від Третьої особи не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 16.11.2010р. на 29.11.2010р., з 29.11.2010р. на 13.12.2010р., з 13.12.2010р. на 23.12.2010р., з 23.12.2010р. на 27.12.2010р., з 27.12.2010р. на 11.01.2011р., з 11.01.2011р. на 31.01.2011р.

У судовому засіданні 31.12.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк аваль” в особі Донецької обласної дирекції, м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства „Нива-В.Ш.” м. Київ в особі філії №05 Приватного підприємства „Нива-В.Ш.”, м. Донецьк (далі - Відповідач 1) та Советського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, м. Макіївка (далі Відповідач 2) про визнання недійсними результатів проведеного Відповідачем 1 аукціону з реалізації рухомого арештованого майна (23 позиції згідно протоколу №0510540-1 від 22.12.2010р.) боржника ТОВ „Аттис”, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Макіївка, ш.4/13, селище б/н та визнання недійсним акту з реалізації заставного майна від 22.12.2010р., виданий державним виконавцем ВДВС Советського РУЮ м. Макіївки Донецької області Войчук Н.І.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на: здійснення реалізації майна за ціною, яка є нижчої оцінки предмету аукціону; не повідомлення Відповідачем 1 зацікавлених осіб про день, час і місце проведення аукціону та початкову ціну; Відповідач 1 не звертався до Позивача стосовно узгодження питання перегляду арештованого майна; неперерахування коштів від реалізації заставного майна боржника.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав: генеральну кредитну угоду №012/08-3/0628 від 07.12.20206р., договір застави майна 3012/08-3/0628/4 від 07.12.2006р., протокол №0510540-1 від 22.12.2010р., акт про реалізацію предмета застави від 22.12.2010р., протокол №2 від 05.12.2006р. загальних зборів учасників ТОВ „Аттис” з додатком №1, рішення №1 від 03.03.2008р. учасника ТОВ „Аттис”, акт опису й арешту майна від 03.06.2010р., кредитний договір №010/07-175/015 від 07.03.2008р., правоустановчі документи

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 589, 590 Цивільного кодексу України, ст.ст. 50, 52 Закону України „Про виконавче провадження”, п. 3.2. Положення про порядок реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999р. №42/5.

В перебігу розгляду справи Позивач подав:

- клопотання від 22.02.2011р. (а.с.а.с. 45, 46) про забезпечення позовних вимог шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти певні (невизначені конкретно) дії щодо реалізації його права власності на майно;

- додаткові пояснення від 04.03.2011р. (а.с.а.с. 100, 101), в яких наголошувалося лише на задоволення вимог щодо визнання недійними результатів проведеного аукціону з реалізації рухомого арештованого майна;

- додаткові пояснення від 23.03.2011р. (а.с.а.с.116, 117), в яких зазначено про порушення Відповідачем 1 п.п. 3.6., 3.9. Положення про порядок реалізації арештованого майна №42/5 щодо повідомлення зацікавлених осіб про умови реалізації майна, та додаткові документи для залучення до матеріалів справи на виконання вимог суду (а.с.а.с.87-91, 102, 103)

Відповідач 1 надав відзив 3458 від 22.02.2011р. (а.с.а.с.50-52), яким проти позову заперечив, вказуючи на те, що перший аукціон, відносно якого дотримані вимоги порядку повідомлення, з початковою вартістю майна 199603грн. не відбувся через відсутність купівельного попиту; отримання від Відповідача 2 акту переоцінки майна про його уцінку та реалізацію ОСОБА_1, який запропонував найвищу ціну відносно уціненої початкової вартості; нездійснення демонстрації майна через його не передання на відповідальне зберігання до Відповідача 1 та відсутність звернень бажаючих здійснити такий огляд; відсутність вимог законодавства відносно повідомлення сторін виконавчого провадження, у тому числі заставодержателя.

На обґрунтування своєї позиції Відповідачем 1 були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.51-73)

Відповідачем 2 надав письмові пояснення №118 від 18.02.2011р. (а.с.а.с.78-80), якими повідомив про здійсненні в межах виконавчого провадження дій та проти позову заперечив з підстав надсилання повідомлень про проведення переоцінки майна, на яку сторони не зявилися, зменшення початкової ціни продажу в результаті переоцінки майна, проведення Відповідачем 1 спірного аукціону та визначення за його результатами переможця, яким перераховані на користь Відповідача 2 грошові кошти, які в подальшому були перераховані Позивачу.

На виконання вимог суду та підтвердження свої позиції Відповідач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.81-84, 112, 113)

Ухвалою суду від 08.02.2011р. до участі у справу у якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог не предмет спору на стороні Відповідача були залучені:

- ОСОБА_1, статус якого в подальшому ухвалою від 28.02.2011р. був змінений на співвідповідача (далі Відповідач 3);

- Товариство з обмеженою відповідальністю „Аттис” (далі Третя особа).

Відповідач 3 надав заперечення від 17.02.2011р. (а.с.а.с.42-44), в яких наголошено на тому, що оспрюваний аукціон відбувся з ініціативи Позивача, який звернувся до Відповідача 2 з заявою про відкриття виконавчого провадження; реалізаційна ціна є меншою ніж оціночна з огляду на її правомірне зменшення державним виконавцем; Банк нарівні з іншими особами мав можливість зареєструватися на аукціоні та викупити зазначене майно; Відповідач є добросовісним набувачем, у якого майно не може бути витребувано, оскільки було набуте в порядку примусового виконання, встановленого для виконання судових рішень; Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту порушення його прав.

Третя особа надала пояснення №21/02 від 21.02.2011р. (а.с.74) з додатками (а.с.а.с.75, 76), якими підтримано зауваження Позивача щодо здійснення продажу майна за заниженою ціною та зазначено про здійснення розгляду справи без участі представника Третьої особи.

У судовому засіданні 28.03.2011р. представники сторін підтримали свою позиції, викладену письмово, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на її обґрунтування і достатність наявних для вирішення спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації розглядуваних правовідносин, а неявка представника належним чином повідомленої Третьої особи в контексті наданих нею пояснень не може вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи у розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані учасниками справи суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

В межах виконавчого провадження, порушеного за ініціативою Відкритого акціонерного товариства (попередня назва організаційно-правової форми Позивача а.с.а.с.34, 35) „Райффайзен Банк Аваль” (Стягувач) по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аттис”(Боржник) державним виконавцем був складений акт опису й арешту майна від 03.06.2010р. (а.с.а.с.23-27), згідно якого було заарештовано рухоме майно, у тому числі ємності для зберігання ПММ у загальній кількості 20шт, насоси, електродвигун, трубопровід та огородження тощо, які були передані на відповідальне зберігання представнику Позивача.

Заарештоване майно Третьої особи є обєктом застави згідно договору застави майна №012/08-3/0628/4, укладеного 07.12.2006р. між нею та Позивачем (а.с.а.с.16, 17).

Відповідачем 2 на імя директора філії Відповідача 1 подано заявку №9-671 від 27.08.2010р. (а.с.53) на реалізацію арештованого згідно акту опису й арешту майна ТОВ „Аттис” від 03.06.2010р. з початковою вартістю в сумі 199603грн. без ПДВ.

31.08.2010р. між Відповідачем 1 (Спеціалізована організація) та Відповідачем 2 (Відділ) був укладений договір №0510540 про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна (а.с.а.с.55, 56), за умовами п.п.1.2.-1.4.якого Відділ передає спеціалізованій організації рухоме майно Третьої особи, визначеної в згадуваному вище акті опису й арешту від 03.06.2010р. для реалізації на аукціоні із визначеною стартовою ціною в сумі 199603грн. без ПДВ станом на 16.07.2010р.

Пункт 2.4.3. договору до обовязків Спеціалізованої організації відносить публікацію інформації про реалізацію майна на визначеному веб-сайті не пізніше ніж за 15 днів до дня його реалізації, а в п. 3.3. зазначено, що кошти за придбане майно, за винятком визначеної винагороди, перераховуються на депозитний рахунок Відділу.

На виконання умов п. 2.4.3. вказаного договору Відповідачем 1 на відповідному веб-сайті 02.09.2010р. було розміщене повідомлення про торги №267655, згідно якого спірне рухоме майно визначалося за лотом №19 зі стартовою ціною 199603грн., а самі торги призначалися на 20.09.2010р. (а.с.а.с.58-60).

Листом №1883 від 21.09.2010р. (а.с.61) Відповідач 1 повідомив Відповідача 2 про те, що у звязку із відсутністю купівельного попиту аукціон за реалізації арештованого майна за лотом №19 не відбувся та запропонував провести переоцінку майна.

14.10.2010р. державним виконавцем був складений акт переоцінки майна (а.с.62), згідно якого майно було уцінене на 30% до суми 139722грн.

Після отримання означеного акту переоціни Відповідачем 1 знову 22.10.2010р. було розміщене на відповідному веб-сайті повідомлення про торги №285554 із визначенням нової стартової ціни (а.с.а.с.63-65).

22.12.2010р. Відповідачем 1 був проведений аукціон з реалізації арештованого майна, приналежного Товариству з обмеженою відповідальністю „Аттис”, результати якого зафіксовані у протоколі №0510540-1 (а.с.18) та за змістом яких переможцем аукціону було визначено Відповідача 3, який запропонував 139800грн., та до 31.12.2010р. мав з урахуванням сплаченого гарантійного внеску внести на депозитний рахунок Відповідача 2 суму в розмірі 1200228грн. без ПДВ. Цього ж дня на підставі означеного протоколу Відповідачем 2 був складений акт про реалізацію предмета застави (а.с.19), а згідно платіжного доручення №35 від 06.01.2011р. (а.с.82) грошові кошти в сумі 120228грн. вже були перераховані Позивачу.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідачі 1-3 проти позову заперечили з підстав, викладених вище, тоді як Третя особа у своїх вказала на наявність порушень при проведені спірного аукціону щодо здійснення продажу за заниженою ціною.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідачів такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовних вимог та їх обґрунтування, предметом оспорювання у розглядуваній справі є результати проведеного аукціону з реалізації арештованого нерухомого майна в процесі здійснення виконавчого провадження.

За своєю правової природою спірний аукціон опосередковують угоду з купівлі-продажу відповідного майна, сторонами якої є покупець учасник торгів, і продавець відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці торги за договором із державною виконавчою службою. Цей висновок суду узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п. 6 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008р. № 01-8/164.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема Цивільним кодексом України, Законом України „Про виконавче провадження” та відповідними підзаконними актами тощо, у світлі яких судом мають оцінюватися заявлені Позивачем вимоги. При цьому, у світлі приписів ст. 58 Конституції України означені акти судом застосовуються в редакції, що діяла на момент вчинення оцінюваних дій.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного субєктивного права (інтересу) у Позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідача.

Обовязковість доведення наявності факту порушення спірним аукціоном, що опосередковують відповідну угоду, прав та/або інтересів позивача узгоджується і з позицією Вищого господарського кодексу України, викладеною в абз. 1 п. 4. Розяснення „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. № 02-5/111.

Оскільки Позивач є стягувачем у виконавчому проваджені, і кінцевим отримувачем грошових коштів, що сплачуються за придбане арештоване майно, остільки Позивач управнений звертатися до суду з розглядуваним позовом задля захисту своїх майнових інтересів стягувача.

Разом із тим, приведені Позивачем аргументи у світлі встановлених судом на підставі наявних документів обставин не дають підстави для висновку про наявність з боку Відповідачів порушення захищуваних інтересів у вигляді незаконності оспрюваного аукціону.

Так, виходячи із наведених Позивачем підстав позову у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Розяснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, ініціатор позову вважає спірний аукціон незаконними через:

-здійснення реалізації майна за ціною, яка є нижчої оцінки предмету аукціону;

-не повідомлення Відповідачем 1 зацікавлених осіб про день, час і місце проведення аукціону та початкову ціну;

-Відповідач 1 не звертався до Позивача стосовно узгодження питання перегляду арештованого майна;

-неперерахування коштів від реалізації заставного майна боржника.

Позиція суду відносно означених підстав позову полягає у такому:

По-перше, ч. 3 ст. 61 Закону України „Про виконавче провадження” та п.5.12.5. Інструкції про проведення виконавчих дій встановлює право державного виконавця переоцінити майно, якщо його не було продано спеціалізованою організацією. Означене право було реалізоване шляхом прийняття акту від 14.10.2010р., законність якого наразі не оспорюється, а отже це зумовило зміну (зменшення) початкової ціни реалізації порівняно із ціною, що визначалося до того експертом.

По-друге, положення п. 3.6. Порядку реалізації арештованого майна не встановлюють обовязку для Спеціалізованої організації здійснювати персональне повідомлення учасників виконавчого провадження про торги таке повідомлення здійснюється шляхом розміщення відповідної інформації на спеціалізованому веб-сайті,

По-третє, оскільки Позивач не був зареєстрований у якості учасника аукціону і доказів звернення будь-яких інших осіб відносно огляду арештованого майна до справи не надано, суд, враховуючи перебування цього майна з моменту складання акту опису і арешту на відповідальному зберіганні представника Позивача, не вбачає в факті відсутності погодження порядку демонстрації майна ані підстав для піддання сумніву законності проведеного аукціону, ані підстав для висновку про існування у звязку із цим порушень прав або інтересів самого Позивача.

По-четверте, неперахування коштів від реалізації майна не тільки жодною мірою не впливає на законність проведеного аукціону, адже він оцінюється виходячи з фактів, що мали місце саме на дату його проведення, тоді як розрахунок із Стягувачем мав відбуватися пізніше, але й фактично не відповідає дійсності, адже сума грошових коштів у розмірі 1200228грн. були перераховані Позивачу.

Таким чином, суд відхиляє розглядувані позовні вимоги через їх юридичну неспроможність та доказову недоведеність, і з огляду на означений висновок суду залишається без задоволення і заява про вжиття заходів до забезпечення позову, адже встановлена судом необґрунтованість позовних вимог є несумісною з умовами застосування заходів, визначених ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.

Понесені Позивачем судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк аваль” в особі Донецької обласної дирекції, м. Донецьк (ідентифікаційний код 23346741) до Приватного підприємства „Нива-В.Ш.” м. Київ в особі філії №05 Приватного підприємства „Нива-В.Ш.”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36366978), Советського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, м. Макіївка (ідентифікаційний код 35020853) та Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про визнання недійсними результатів проведеного Відповідачем 1 аукціону з реалізації рухомого арештованого майна (23 позиції згідно протоколу №0510540-1 від 22.12.2010р.) боржника ТОВ „Аттис”, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Макіївка, ш.4/13, селище б/н та визнання недійсним акту з реалізації заставного майна від 22.12.2010р., виданий державним виконавцем ВДВС Советського РУЮ м. Макіївки Донецької області Войчук Н.І.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 28.03.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.04.2011р.

Суддя Попков Д.О.