Рішення № 14622680, 05.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.04.11 р. Справа № 7/30

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді В.Ю. Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Донецькій області м.Донецьк

Предмет спору: стягнення 3% річних у сумі 40, 34 грн., пені у сумі 4 909, 42 грн.

За участю представників:

від позивача: Пожидаєва В.В.-дов.

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Донецькій області м.Донецьк про стягнення 3% річних у сумі 40, 34 грн., пені у сумі 4 909, 42 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії субспоживачу, приєднаному до мереж основного споживача (електропередавальної організації) №3830 від 16.12.2004р. з додатками та додатковими угодами; рахунки за електроенергію за грудень 2009р. – серпень 2010р.; платіжні доручення №U48235 від 21.01.2010р., №U256275 від 05.02.2010р., №U974606 від 12.04.2010р., №U974605 від 12.04.2010р., №U1156645 від 27.04.2010р., №U1857577 від 24.06.2010р., №U1995341 від 01.07.2010р., №U2651636 від 27.08.2010р., №U2651632 від 27.08.2010р.

У судових засіданнях позивач вимоги підтримав.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, вимоги ухвал суду не виконав, письмовий відзив на позов не надав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріали справи.

У зв’язку з цим, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. ПКЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії субспоживачу, приєднаному до мереж основного споживача (електропередавальної організації) №3830 від 16.12.2004р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами.

Відповідно до п.8.3 Договору та додаткової угоди від 01.01.2010р. до Договору, термін дії Договору встановлено до 31.12.2010р.

Таким чином, у спірний період, сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) електричної енергії постачає електричну енергію субспоживачу (відповідачу), а субспоживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №3 „Порядок розрахунків” до Договору.

Відповідно до п.3 додатку №3 „Порядок розрахунків” до Договору, оплата отриманого субчпоживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 операційних днів.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у грудні 2009р. – серпні 2010р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну та реактивну електроенергію, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі двосторонніми актами прийому-передачі електроенергії за цей період. У виконання умов Договору, позивач виставив відповідні рахунки на оплату, які отримані відповідачем, в підтвердження чого на рахунках містяться відповідні відмітки про отримання.

Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії своєчасно не виконав, виставлені рахунки сплатив з простроченням терміну оплати, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі вищевказаними платіжними дорученнями та доданими до справи позивачем виписками банку.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 02.01.2010Р. по 27.08.2010р. 3% річних в сумі 40,34 грн.

З огляду на вищевикладене, оскільки у відповідача за зазначений період значилась заборгованість перед позивачем, що підтверджено матеріалами справи, у зв’язку із несвоєчасним та неповним виконанням своїх договірних зобов’язань стосовно оплати за спожиту електроенергію, а також з огляду на те, що 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов’язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов’язань, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення суми 3% річних є правомірними.

Розрахунок 3% річних перевірено судом, здійснено позивачем арифметично вірно та згідно приписів діючого законодавства.

Таким чином вимоги про стягнення 3% річних у сумі 40,34 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 4909,42 грн. за аналогічний період, застосовуючи при цьому 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору та з урахуванням додаткової угоди від 17.10.2007р. до Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2,4 Договору, з порушенням термінів, визначених з додатковим №5 „Порядок розрахунків” до Договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Разом з цим, згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторонами у Договорі передбачена відповідальність за порушення строків оплати у вигляді пені в розмірі 1% за кожен день прострочення платежу. При цьому, враховуючи той факт, що застосування цієї санкції здійснюється в судовому порядку, судом здійснено перерахунок пені за вказаний позивачем період, з урахуванням приписів діючого законодавства та із застосуванням розміру пені – подвійної облікової ставки НБУ України.

Пеня складає – 268, 31 грн. та підлягає стягненню саме у цьому розмірі.

Вимоги про стягнення пені в залишковій сумі задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Донецькій області м.Донецьк про стягнення 3% річних у сумі 40, 34 грн., пені у сумі 4 909, 42 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Донецькій області (86125, м.Донецьк, вул.Ходаковського, 10, ЄДРПОУ 23312222) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька обл.., м.Горлівка, вул.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р Центральних електричних мереж 260303021296 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ Центральних електричних мереж 00130903) 3% річних у сумі 40, 34 грн., пеню у сумі 268, 31 грн.

Стягнути з Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Донецькій області (86125, м.Донецьк, вул.Ходаковського, 10, ЄДРПОУ 23312222) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька обл.., м.Горлівка, вул.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26001307550283 в філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464) 6, 36 грн. державного мита, 14, 72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 05.04.2011р.

Суддя Сгара Е.В.