Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2011 р. Справа № 2а-15305/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПавловського Д.П.
при секретаріБесчасові Д.В.
за участі представника позивачаАверянової Є.В.
представників відповідачаЛукашевич Я.С., Потапчук Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Дніпро Пласт»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про визнання протиправними та скасування рішень, -
в с т а н о в и в :
24 листопада 2010р. до суду надійшов вищезазначений адміністративний позов, у якому позивач, із урахуванням уточнень до позову, просить визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську від 14 червня 2010 року №0000728822/1 (номер якого згідно листа СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську від 06.07.2010 року № 20771 \10\08-03\2-12 необхідно читати як 0000728822\0 від 14.06.10 р.) про визначення ТОВ «ТД Дніпро Пласт»податку на прибуток у сумі 3 008 456 (три мільйони вісім тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 00 коп., з них за основним платежем 1 504 228 (один мільйон чотири тисячі двісті двадцять вісім) грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 504 228 (один мільйон чотири тисячі двісті двадцять вісім) грн. 00 коп.; податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 9 липня 2010 року № 0000728822/1; податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську від 15 вересня 2010 року № 0000728822\2; податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 23 листопада 2010 року № 0000728822\3.
Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 24.11.2010р.
Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов за викладених у ньому підстав.
Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на заперечення на позовну заяву від 11.02.2011р., наявне у матеріалах справи, яким обґрунтована така позиція.
Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії Акту про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ТД Дніпро Пласт»від 01.06.10 р. № 1206\08-03\2-36053559, податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську від 14 червня 2010 року № 0000728822\1, листа СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 06.07.2010 року № 20771 \10\08-03\2-12, податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську від 9 липня 2010 року № 0000728822\1, податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 15 вересня 2010 року № 0000728822\2, договору № 60 про відступлення права вимоги від 05.09.08 р., попереднього договору від 01.09.08 р., договору № Б01\1-08УУС від 05.09.08 р., додаткової угоди № 1 до договору про відступлення права вимоги № 60 від 05.09.08 р., скарги на податкове повідомлення-рішення від 24.06.10 р. № 133, рішення про результати розгляду первинної скарги від 08.07.10 р. № 21139\10\08-15-24, повторної скарги на податкове повідомлення-рішення від 20.07.10 р. № 151, рішення ДПА у Дніпропетровській області про продовження розгляду скарги від 30.07.2010 р. № 20288\10\25-008, рішення ДПА у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги від 09.09.2010 р. № 24404\10\25-008, повторної скарги на податкове повідомленні-рішення від 16.09.10 р. № 210, рішення ДПАУ від 29.09.10 р. № 10028\6\25-0115 про продовження строку розгляду повторної скарги, рішення ДПАУ про результати розгляду скарги від 17.11.2010 р. № 12263\6\25-0115, податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську від 23 листопада 2010 року № 0000728822\3, контракту № 1\08 від 04.09.08 p., контракту № 2\ПР від.04.09.08 p., контракту № з ПР\08 від 04.09.08 p., договору поставки № 7 ПР\08 від 08.09.08 р., договору поставки № 10 ПР\08 від 08.09.08 p., договору поставки № 11 ПР\08 від 08.09.08 p., договору поставки № 14 ПР\08 від 08.09.08 p., договору поставки № 17 ПР\08-В від 08.09.08 p., договору поставки № 15 ПР\08-ФР від 08.09.08 p., договору поставки № 16 ПР\08-ФР від 08.09.08 p., договору поставки № 19 ПР\08 від 08.09.08 p., договору поставки № 39 ПР\08 від 08.09.08 р., додатку № 1.8 до акту перевірки, запиту № 155 від 28.07.10p., податкового роз'яснення від 11.08.10р. № 25917\10\08-03\2-12, контракту №75 ПР\08 від 22.12.2008 р., контракту № 76 ПР\09 від 19.01.2009 р., контракту № 128 ПР\10 від 01.04.2010 р., актів звірки взаєморозрахунків, контракту № 28 РR-Аz від 22.12.2009 р., контракту № 32 РR-Аz від 23.02.2010 р., контракту № 39 РR-Аz від 21.06.2010 р., контракту № 43 РR-Аz від 23.08.2010 р., контракту № UKR008\2010 від 23.12-2010 р., меморіальних ордерів, платіжних доручень, повідомлень ТОВ «Ніагара»про призначення платежів за платіжними дорученнями у якості оплати згідно повідомлення № 2 Хм від 05.09.08р., виписок банку, угоди про проведення розрахунків векселями від 04.06.2010 р., акту прийому-передачі векселів від 04.06.2010 р., акту повернення-приймання векселів від 21.10.2010 р., угоди про проведення розрахунків векселями від 05.03.2010 р., акту прийому-передачі векселів від 05.03.2010 р., акту № П-1 приймання-передачі векселя від 16.03.2010 р., акту повернення-приймання векселів від 29.12.2010 р.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини.
Так, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську (далі - Відповідач або СДПІ) податковим повідомленням-рішенням від 14 червня 2010 року № 0000728822М (номер якого згідно листа СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 06.07.2010 року № 20771\10\08-03\2-12 необхідно читати як 0000728822\0 від 14.06.10 р.) посилаючись на пп."б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та згідно з пп. 17.1.3, пп. 17.1.6 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181) визначила ТОВ «ТД Дніпро Пласт»(надалі - Позивач) суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3 008 456 (три мільйони вісім тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 00 коп.
Не погоджуючись з підставами винесення СДПІ податкового повідомлення-рішення, ТОВ «ТД Дніпро Пласт»розпочало процедуру досудового урегулювання спору - адміністративне оскарження рішення відповідно до п.5.2. ст.5 Закону № 2181. 24 червня 2010 р. ТОВ «ТД Дніпро Пласт»була подана первинна скарга до СДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000728822/1 від 14.06.2010 р. 12 липня 2010 р. від СДПІ було отримане рішення про розгляд первинної скарги № 21139/10/08-15-24 від 08.07.2010 р. (поштове повідомлення № 4910101190928). За результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення було залишене без змін, а скарга - без задоволення. У зв'язку з чим Відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 09.07.2010 р. № 0000728822\1. 20 липня 2010 р. ТОВ «ТД Дніпро Пласт»була подана скарга до ДПА у Дніпропетровській області, 13 вересня 2010 р. отримане рішення № 224404/10/25-008 от 09.09.2010 р. (поштове повідомлення № 4910101190928). За результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення було залишене без змін, а скарга - без задоволення. У зв'язку з чим відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.09.2010 р. № 0000728822\2. 16.09.2010р. ТОВ «ТД Дніпро Пласт»звернулось із скаргою до ДПА України, а 22 листопада 2010р. отримало рішення про результати розгляду скарги від 17.11.2010 р. № 12263/6/25-0115, яким залишене без змін податкове повідомлення-рішення № 0000728822/0 від 14.06.2010 р. та рішення ДПА у Дніпропетровській області від 09.09.2010 р. № 224404/10/25-008, а скарга без задоволення.
Зазначені рішення прийняті на підставі акта перевірки від 1 червня 2010 року №1206\08-03\2-36053559 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ТД Дніпро Пласт», код за ЄДРПОУ 36053559 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.07.08 по 31.12.09»(далі - Акт перевірки).
26 листопада 2010 року Позивачем було отримане як рішення на третю скаргу ТОВ «ТД Дніпро Пласт»податкове повідомлення-рішення, виписане Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 23 листопада 2010р. № 0000728822\3 про визначення ТОВ «ТД Дніпро Пласт»податку на прибуток у сумі 3 008 456 (три мільйони вісім тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 00 коп., з них за основним платежем 1 504 228 (один мільйон чотири тисячі двісті двадцять вісім) грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 504 228 (один мільйон чотири тисячі двісті двадцять вісім) грн. 00 коп.
Необхідно зазначити, що в Акті перевірки, зокрема, вказано: «Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 29.07.08 по 31.12.09 встановлено завищення загальної суми валових витрат у сумі 6 016 913,23 грн., у тому числі за 2008 рік - 6 016 913,23 грн.»(стор. 6 Акту перевірки).
Як свідчить зміст Акта перевірки, Позивач, на думку СДПІ, в порушення пп. 5.5.1 ст. 5 та з урахуванням норм пп. 1.32 та п. 5.1 ст. 5 Закону від 28.12.94 р. № 334-94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі - Закон про прибуток) протягом перевіряємого періоду відніс до складу валових витрат витрати по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, які не використовувались в господарській діяльності підприємства, у сумі 6 016 913,23 грн., утому числі за 2008 рік у сумі 6 016 913,23 грн.
У ході перевірки було встановлено, що у первіряємому періоді Позивач: придбав дебіторську заборгованість ТОВ «Новотрейд»у сумі 137 399 280,60 грн. на підставі договору від 05.09.08 р. № 60 про відступлення права вимоги; придбав у ТОВ «Новотрейд»42 векселі на підставі договору № Б01\1-08VVС від 05.09.08 р. загальною залишковою номінальною вартістю 43 490 525, 59 грн.
В Акті перевірки, також, зазначено, що джерелом придбання дебіторської заборгованості виступили запозичені кошти ПАТ «Приватбанк»(кредитний договір у доларах США № 4Т1596Д від 04.09.08р. з 14 відсотковою ставкою по кредиту, далі - кредитний договір). ПАТ «Приватбанк»згідно кредитного договору № 4Т1596Д від 04.09.08, перераховано на рахунок Позивача платіжним дорученням № 32 від 11.09.08 р. суму 204 929 258,21 грн. У цей же день отримані кредитні кошти Позивач перерахував на поточний рахунок ТОВ «Новотрейд»платіжними дорученнями № 24, № 25 у сумі 137 399 357,98 грн. та 43 490 525,59 грн. за відступлення права вимоги по договору № 60 від 05.09.08 та погашення заборгованості по векселям згідно договору № Б01\1-08VVС від 05.09.08 р. (арк. 12 Акту перевірки).
На думку СДПІ, залучені кредитні кошти, що були використані на придбання дебіторської заборгованості по відступлення права вимоги від ТОВ «Новотрейд», не були використані у господарській діяльності Позивача. Відповідачем в акті перевірки зроблений висновок про порушення пп. 5.5.1 ст. 5 Закону № 2181 з урахуванням п. 1.32 та п. 5.1 Закону про прибуток, що призвело до завищення валових витрат у 2008 році за рахунок віднесення до їх складу витрат у сумі 6 016 913,23 грн. по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, отриманими для придбання права вимоги дебіторської заборгованості.
Суд не може погодитись з висновками викладеними у акті перевірки за наступних підстав.
Зокрема, суд вважає безпідставним висновок акту перевірки, щодо факту віднесення до складу валових витрат по сплаті відсотків за користування коштами, які не використовувались в господарській діяльності підприємства (стор. 9 Акту перевірки). Відповідач в акті перевірки аргументує свій висновок про непов'язаність витрат по сплаті відсотків з господарською діяльністю тим, що вони не відповідають терміну «валові витрати», та помилково приходить до висновку про відсутність доходу за даними операціями (стор. 13 акту перевірки) та помилково пов'язує господарську діяльність з обов'язковою наявністю прибутку. Зазначений висновок спростовується наступним.
За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 5.2.1 Закону про прибуток до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до пункту 5.5.1. Закону про прибуток до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Пунктом 1.32 статті 1 зазначеного Закону передбачено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
За змістом визначення, наведеного в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, як випливає з визначень даних термінів, господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.
Виходячи із юридичного змісту пп. 5.2.1, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 та п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 N 334/94-ВР здійснення підприємницької діяльності спрямоване на отримання доходу, а не прибутку, і відсутність прибутку від конкретної окремо взятої господарської операції, а не від діяльності підприємства в цілому за певний звітний період, не може свідчити про відсутність доходу та про відсутність у підприємства ознак господарської діяльності. У даному випадку необхідно брати до уваги не тільки умови договору про відступлення права вимоги та договорів купівлі-продажу векселів, але і характер обставин, при яких зазначені угоди були укладені та подальші господарські операції, які стали можливими завдяки придбанню дебіторської заборгованості потенційних покупців товарів, які на теперішній час продає ТОВ «ТД Дніпро Пласт», завдяки налагодженню ділових зв'язків з потенційними покупцями, дебіторська заборгованість яких була придбана за договором відступлення права вимоги.
Отже, Позивач у вересні 2008 р. придбав за грошові кошти у ТОВ «Новотрейд»дебіторську заборгованість відповідно до договору № 60 від 05.09.2008 р. та векселі (договір № Б01/1-08VVС від 05.09.2008 р.). Укладенню зазначеного договору передувало укладення попереднього договору від 01.09.08 р. з ТОВ «Новотрейд», на виконання якого і був укладений договір № 60 від 05.09.08 р. Слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 3.1 зазначеного попереднього договору ТОВ «Новотрейд»зобов'язалось надати рекомендації Позивачу та прийняти участь в переговорах в інтересах Позивача та всіляко сприяти укладенню Позивачем договорів поставки Товару зі стратегічними споживачами Товару на ринку України.
Відповідно до пункту 2 Договору № 60 про відступлення права вимоги передбачається, що до Позивача переходить не тільки право вимоги оплати поставленого за Договорами поставки товару, а і сплата передбачених Договорами поставки та чинним законодавством штрафних санкцій, а відповідно до Додаткової угоди № 1 до договору про відступлення права вимоги № 60 від 05.09.08 р., також, до Позивача переходить право вимагати окрім основних сум дебіторської заборгованості, також і процентів відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу, пені, штрафів, будь-яких збитків (у тому числі інфляційних збитків та інших ймовірних вимог будь-якого характеру пов'язаних з їх невиконанням або неналежним виконанням відповідних договорів поставки, право вимоги за якими передається за договором). З огляду на вищезазначене твердження Відповідача в акті перевірки про те, що вказана господарська операція не була направлена на отримання доходу є безпідставним.
Таким чином, укладення та виконання зазначених договорів має прямий зв'язок з господарською діяльністю ТОВ «ТД Дніпро Пласт», оскільки ТОВ «Новотрейд»впродовж довгого часу був ведучим постачальником ПЕТ-продукції в Україні (надалі - товар), мав налагоджені ділові зв'язки з наявними та потенційними покупцями зазначеного товару в Україні. Оскільки ТОВ «ТД Дніпро Пласт»у 2008 році тільки вийшов на ринок торгівлі зазначеним товаром (дата державної реєстрації Позивача як юридичної особи - 29.07.2008 р. відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію), то придбання вказаної заборгованості мало на меті встановлення ділових зв'язків з потенційними покупцями зазначеного товару. Придбання дебіторської заборгованості дозволило Позивачу повністю відмовитися від витрат на рекламу та в подальшому укласти договори на постачання товару з покупцями, права вимоги щодо яких були відступлені на користь Позивача.
Отже, отримані грошові кошти ТОВ «ТД Дніпро Пласт»від ПАТ «Приватбанк»за кредитним договором та направлені на придбання дебіторської заборгованості були використані у господарській діяльності, оскільки отримання кредиту було направлене на підготовку та організацію ТОВ «ТД Дніпро Пласт»господарської діяльності - продажу ПЕТ-продукції. Використання вказаного кредиту повною мірою відповідає вимогам пп. 5.2.1 та пп. 5.5.1 Закону про прибуток. Нараховані та виплачені відсотки за користуванням зазначеним банківським кредитом віднесені до складу валових витрат у 2008 році у розмірі 6 016 913,23 грн. відповідно до вимог п. 5.5.1 п. 5.5. ст. 5 Закону про прибуток правомірно, оскільки така виплата та нарахування здійснені у зв'язку з веденням господарської діяльності, так як операції по придбанню дебіторської заборгованості та векселів були направлені на отримання доходу, що відповідає визначенню господарської діяльності, відповідно до п. 1.32 Закону про прибуток. Отже сукупність господарських договорів, фінансово-господарських операцій, та загальної суми затрат за ними нарахованих (сплачених) банківських відсотків за користування кредитними коштами, використаних на придбання дебіторської заборгованості, векселів, здійснено у зв'язку з підготовкою та організацією продажу товару ТОВ «ТД Дніпро Пласт»та має всі ознаки валових витрат відповідно до п. 5.2.1 Закону про прибуток.
Крім того, неправомірними є висновки акту перевірки про заниження податку на прибуток за 2008 рік у сумі 1 504 228 грн., також, у зв'язку з наступним. Як зазначено у акті перевірки ТОВ «ТД Дніпро Пласт»самостійне здійснило коригування валових витрат за 2009 рік у сумі 87 164 045 грн. (витрати від курсової різниці, які не були віднесені підприємством у повному обсязі до складу валових витрат у 2008 році). У подальшому вищезазначені витрати відображені у Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року, 1 півріччя 2009 року, 9 місяців 2009 року, 2009 рік по рядку 05.2 «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів». Таким чином, самостійно виявлені помилки минулих податкових періодів слід ураховувати при розрахунку податкових зобов'язань минулого податкового періоду, а отже, за результатами 2008 року ТОВ «ДТ Дніпро Пласт»має від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 78 164 045,00 грн. Позиція Позивача підтверджується наступним. Порядок виправлення самостійно виявлених помилок, які були допущені в минулих податкових періодах при розрахунку податку на прибуток, встановлений п. 5.1., п. 17.2 Закону № 2181 та п. 2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПАУ від 29.03.03 р. № 143 (надалі - Порядок № 143). Відповідно до зазначених правових норм, виявлена помилка може бути виправлена одним із наступних способів: шляхом подання уточнюючого розрахунку; шляхом зазначення уточнюючих показників у новій декларації, що подається за наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені (або через поточну декларацію або через нову декларацію, якщо помилка виявлена до закінчення граничних строків подання декларації).
Відповідно до п. 2 Порядку № 143, виправлення помилок минулих податкових періодів у новій декларації здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників валового доходу, валових витрат та амортизаційних відрахувань у складі валового доходу у рядку 02.2 та рядку 05.2. При цьому, якщо помилка приводить до факту недоплати в бюджет податку на прибуток, то підприємство при її самостійному виправленні на підставі п. 17.2 Закону № 2181 зобов'язане нарахувати та сплатити як саму недоплату податку, так і 5 % штрафу від суми такої недоплати.
Позивач відповідно до вищевказаних норм Закону використав своє право на самостійне виправлення помилки та в Декларації з податку на прибуток за 2009 рік у рядку 05.2 «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»відображені затрати від курсової різниці по банківському кредиту, отриманому в доларах США, у розмірі 78 164 045,00 грн., які не були відображені у складі валових витрат 2008 р. (стр. 14 акту). Зазначена помилка не призвела до недоплати податку за 2008 рік. Відповідно підприємство за результатами 2008 року має від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 78 164 045,00 грн. Даний факт підтверджується результатами перевірки на сторінці 14 акту перевірки, де зазначено, що проведеною перевіркою не встановлено завищення або заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.2 декларацій «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів».
У випадку, якщо б у 2009 році ТОВ «ТД Дніпро Пласт»виправило помилку 2008 року через подання уточнюючого розрахунку (має статус податкової декларації та проводиться в картці облікового рахунку платника податків), то в майбутньому підприємство зобов'язане було відобразити показники такого уточнюючого розрахунку в наступній поточній декларації у рядку 04.9 «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року»у розмірі 78 164 045,00 грн.
ТОВ «ТД Дніпро Пласт» вибрало варіант самостійного виправлення помилки, допущеної у 2008 році через її відображення в поточній декларації 2009 року. Обидва ці варіанти виправлення помилки з точки зору Закону № 2181 є рівнозначними (взаємозамінними) та не мають пріоритетності по відношенню один до одного, а відповідно - призводять до одного й того ж фінансового результату.
Окрім зазначеного, безпідставним є посилання у акті перевірки на п. 5.2.6 п. 5.2 ст. 5 Закону про прибуток, так як факт відсутності документів з розрахунку курсової різниці по банківському кредиту та їх втрата, знищення або зіпсуття у ході перевірки не встановлено та не зазначено про це в акті перевірки.
У разі, якщо у ТОВ «ТД Дніпро Пласт»дійсно зазначені документи були втрачені, знищені або зіпсовані, то їх відображення відбувалося б звичайному порядку у складі витрат поточного періоду, а не у рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів».
Таким чином, донарахування Відповідачем податку на прибуток у сумі 1 504 228 грн. та штрафних санкцій у сумі 1 504 228,00 грн. є неправомірним та базується на акті перевірки, який містить необґрунтовані дані, а також, суб'єктивні припущення перевіряючих, що відповідно до п. 2.3.4 Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 10.08.05 р. N 327 не допускається.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. N 334/94-ВР (далі - Закон про прибуток), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Суд вважає, що грошові кошти за договором про відступлення права вимоги № 60 від 05.09.2008 р. були витрачені у зв'язку з веденням господарської діяльності, оскільки операції за даним договором були не тільки направлені на отримання доходу, але за ними був фактично отриманий дохід, який відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженим наказом Мінфіну від 29.11.99 р. № 290 визначається, зокрема як збільшення економічних вигод підприємства у майбутньому у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань. Терміни П(С)БУ 15 «Дохід»у даних правовідносинах застосовуються завдяки положенням п. 1.43. ст. 1 Закону про прибуток, відповідно до яких інші терміни зазначеного закону використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.
Укладення договору № 60 від 05.09.2008 р. на виконання Попереднього договору від 01.09.08 р. дозволило Позивачу у подальшому укласти договори зі стратегічними клієнтами, такими як ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич». Слід зазначити, що економічні вигоди підприємства у зв'язку з цим зросли, що підтверджується як контрактами, так і актами звірки взаєморозрахунків (наявними у матеріалах справи).
Таким чином, можна зробити висновок про те, що грошові кошти за договором № Б01\1-08VVС купівлі-продажу векселів від 05.09.08 р. були витрачені у зв'язку з веденням господарської діяльності, оскільки операції за даним договором не тільки були направлені на отримання доходу, а за ними фактично був отриманий дохід у сумі 43 490 525,59 грн., що підтверджується Актом перевірки, у якому, зокрема, зазначено, що векселі пред'явлені емітентам для погашення та станом на 31.12.2009 р. заборгованість за векселями повністю погашена (сторінка 12 акту перевірки).
Отже, за вищевикладених підстав, суд доходить висновку щодо протиправності винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень та їх протиріччя нормам Закону.
Позовні вимоги є доведеними, і суд вважає за необхідне задовольнити їх у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську від 14 червня 2010 року №0000728822/1 (номер якого згідно листа СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську від 06.07.2010 року № 20771 \10\08-03\2-12 необхідно читати як 0000728822\0 від 14.06.10 р.) про визначення ТОВ «ТД Дніпро Пласт» податку на прибуток у сумі 3 008 456 (три мільйони вісім тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 00 коп., з них за основним платежем 1 504 228 (один мільйон чотири тисячі двісті двадцять вісім) грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 504 228 (один мільйон чотири тисячі двісті двадцять вісім) грн. 00 коп.; податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 9 липня 2010 року № 0000728822/1; податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську від 15 вересня 2010 року № 0000728822\2; податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 23 листопада 2010 року № 0000728822\3.
Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Дніпро Пласт» документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 3 (три)грн.40коп.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова складена у повному обсязі 16.03.2011р.
Суддя
Д.П. Павловський
Судове рішення № 14618127, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 05.04.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-15305/10/0470. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: