Ухвала суду № 14589284, 29.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2011 р.Справа № 2-а-2527/10/1570 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.,

суддів Бітова А.І.

Милосердного М.М.

при секретарі Абилгазиновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Відкритого акціонерного товариства «Любашівський елеватор», Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року по справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Любашівський елеватор»до Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Любашівський елеватор»звернулося до суду з адміністративним позовом до Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.11.2009 року №0000852300/0, №0000862300/0, від 24.12.2009 року №0000852300/1, №0000862300/1, від 02.03.2010 року №0000852300/2, №0000862300/2, №0000152300/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту з ПДВ суми фактично сплаченого податку на підставі отриманих із запізненням від контрагентів податкових накладних та правомірно не включив до суми валових доходів суми від реалізації приналежних йому корпоративних прав в іншому підприємстві, оскільки ці операції звільняються від сплати податку на прибуток.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Любашівський елеватор»задоволений частково. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції від 02.11.2009 року №0000852300/0, від 24.12.2009 року №0000852300/1, від 02.03.2010 року №0000852300/2 на суму донарахованого податку на додану вартість та суми штрафних санкцій. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Відкритого акціонерного товариства «Любашівський елеватор»ставиться питання про скасування судового рішення в частині відмови в позові, в звязку з тим, що воно у вказаній частині постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції ставиться питання про скасування судового рішення в частині задоволення позовних вимог, в звязку з тим, що воно у вказаній частині постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг Відкритого акціонерного товариства «Любашівський елеватор», Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що на підставі направлення від 17.09.2009 року №334/2300/00955153/8077 посадовими особами Любашівської МДШ в період з 21.09.2009 року по 16.10.2009 року була проведена планова виїзна документальна перевірка ВАТ «Любашівський елеватор»з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №1005/2300/00955153 від 23.10.2009 року, яким були встановлені порушення позивачем за перевірений період п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.1.2, п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 02.11.2009 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0000852300/0 щодо нарахування податку на додану вартість в розмірі 25511,00 грн., штрафних санкцій 12756,00 грн., а разом 28267,00 грн. та №0000862300/0 щодо донарахування податку з прибутку підприємств в розмірі 92807,00 грн., штрафним санкціям в розмірі 41925,00 грн., а всього 134732,00 грн.

Позивачем проводилась процедура адміністративного оскарження прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, що підтверджується рішеннями відповідача від 18.12.2009 року №12604/10/25-012, Державної податкової адміністрації в Одеській області від 25.02.2010 року №6856/10/25-0007, якими скарги платника податків залишені без задоволення.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.12.2009 року №0000852300/1 (а.с.68), №0000862300/1 та остаточні податкові повідомлення-рішення від 02.03.2010 року №0000852300/2 (а.с.69), №0000862300/2, якими були повторені раніше прийняті рішення податкового органу та додатково прийняте податкове повідомлення-рішення №00001522300/2, яким додатково встановлено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 0,00 грн., штрафним санкціям в розмірі 3591,00 грн., а всього 3591,00 грн.

Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції зазначив, що висновок податкового органу про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року є помилковим, а висновок відповідача про те, що отриманий доход від продажу позивачем частки корпоративних прав повинен був включений позивачем до суми валових доходів, що призвело до не донарахування податку на прибуток підприємств з цієї операції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги).

Пункт 7.4.5. п.7.4 ст.7 вказаного Закону забороняє включати до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Колегія суддів погоджується з висновками апелянта про те, що у позивача, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, в силу приписів п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»було право додати до податкової декларації за звітний податковий період, в якому було придбано товар, заяву зі скаргою на такого постачальника і включити суми цього податку до складу податкового кредиту, однак вважає, що нереалізація отримувачем товару такого права не може позбавити його права сформувати податковий кредит із сум податків, сплачених протягом певного попереднього звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів, у податковому періоді, в якому було фактично отримано податкову накладну, оскільки закон забороняє включати до складу податкового кредиту сплачений (нарахований) податок на додану вартість не підтверджений податковими накладними.

Крім того, нереалізація позивачем права, передбаченого п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість, фактично не призвела до негативних наслідків: заниження податкових зобовязань та завищення податкового кредиту у будь-якому звітному періоді.

У звязку з викладеним колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про скасування та визнання протиправними податкових повідомлень-рішень щодо нарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,до складу валових доходів включаються доходи від торгівлі цінними паперами, зокрема: загальні доходи від продажу товарів, у тому числі від продажу цінних паперів (за винятком операцій з їх кінцевого погашення) (пп. 4.1.1); доходи від торгівлі цінними паперами (пп. 4.1.2); доходи від операцій, передбачених ст. 7 цього Закону (пп. 4.1.3).

Порядок включення до валового доходу доходів від торгівлі цінними паперами визначено в п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка має назву "Оподаткування операцій особливого виду", а тому зміст пп. 4.1.2 має застосовуватись з урахуванням змісту пп. 4.1.3, який вказує на те, що доходи від торгівлі цінними паперами мають бути включені до валового доходу в порядку, визначеному п. 7.6 ст. 7 цього Закону.

Підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами за такими правилами: якщо протягом звітного періоду витрати на придбання цінних паперів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному ст. 6 цього Закону якщо протягом звітного періоду доходи від продажу цінних паперів отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду. Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Підпунктом 7.6.2. пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що норми цього пункту поширюються на платників податку - торговців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Термін - «витрати»слід розуміти як суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості (пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Термін - «доходи»слід розуміти як суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. (пп. 7.6.4. п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 вказаного Закону встановлено, що до валових витрат належать суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Любашівський елеватор» було подано Додаток КЗ до рядка 01.4 Декларації по податку на прибуток, у якому по рядку 1 «Прибуток (+) або збиток від операцій з акціями та іншими, ніш цінні папери, корпоративними правами»задекларовано 0 грн., у тому числі задекларовано відсутність доходів звітного періоду (рядок 1.1 Додатку КЗ), задекларовано відсутність витрат звітного періоду (рядок 1.2 Додатку КЗ), а також задекларовано відсутність від'ємного фінансового результату попереднього звітного року (рядок 1.3 Додатку КЗ).

Отже, законодавством передбачено окремий порядок формування та ведення податкового обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами, з огляду на що позивач при веденні податкового обліку мав керуватись саме нормативними приписами п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у звязку з чим, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу про донарахування позивачеві податку з прибутку підприємств та відповідних штрафних санкцій, що також було обґрунтовано встановлено та відповідно до норм ст.2 КАС України перевірено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Любашівський елеватор», Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 березня 2011 року.

Головуючий:

Судді: