Ухвала суду № 14589282, 29.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2011 р.Справа № 2-а-7092/10/1570 Категорія:10.4.1Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.,

суддів Бітова А.І.

Милосердного М.М.

при секретарі Абилгазиновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Одеської залізниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року по справі за адміністративним позовом Одеської залізниці до Кіровоградського обласного центру зайнятості про скасування рішення , -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2010 року Одеська залізниця звернулася до суду з адміністративним позовом до Кіровоградського обласного центру зайнятості (надалі по тексту - Відповідач) про скасування рішення від 03.06.2010р. №1114-17/01072065.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем помилково зроблено висновок щодо того, що працівник позивача, який має іноземне громадянство та був прийнятий на роботу 18.05.1998р. повинен був мати спеціальний дозвіл на працю, оскільки на той час така вимога не була передбачена чинним законодавством.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року адміністративний позов Одеської залізниці до Кіровоградського обласного центру зайнятості про скасування рішення від 03.06.2010р. №1114-17/01072065 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представника Одеської залізниці ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника Одеської залізниці, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що 17.05.2010р. відповідачем за результатми перевірки позивача складено акт контрольного заходу №112, яким було встановлено, що позивачем використовувалась на умовах договору праця громадянина республіки Білорусь у якого не було належним чином оформленого дозволу, наявність якого передбачено ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення».

03.06.2010р. відповідачем у зв'язку з встановленим порушенням було прийнято оскаржуване рішення №1114-17/01072065, яким до позивача застосовано штраф у сумі 17 680 грн. Крім того, у зв'язку з допущенням помилки в прізвищі іноземного громадянина при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач 13.07.2010р. прийняв зміни до цього рішення з виправленням описки, яке своєчасно було направлене позивачу.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що наказом від 18.05.1998р. №41 ОСОБА_2 був прийнятий позивачем на роботу до Помічнянської дистанційної сигналізації та зв'язку Одеської залізниці на посаду водія про, що зроблений запис до трудової книжки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відносини зайнятості в Україні регулюються Законом України “Про зайнятість населення” та іншими законодавчими актами України, прийнятими відповідно до цього Закону.

Законодавство про зайнятість поширюється на постійно проживаючих в Україні іноземних громадян і осіб без громадянства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону роботодавці мають право на використання праці іноземців на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до «Тимчасового положення про умови і порядок оформлення іноземним громадянином дозволів на працевлаштування в Україні», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1993р. за №85, підприємства можуть використовувати працю іноземних громадян лише за наявністю у них дозволів на працевлаштування.

У разі використання роботодавцем праці іноземців на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом (ст..8 Закону України “Про зайнятість населення”).

Отже, з урахуванням наведених вище положень та встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком про правомірність застосування відповідачем до позивача штрафної санкції, що відповідно до норм ст.2 КАС України було перевірено та обґрунтовано встановлено судом першої інстанції.

Доводи апелянта колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вважає їх такими, які не ґрунтуються на Законі та не спростовують висновків суду про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Одеської залізниці залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 березня 2011 року.

Головуючий:

Судді: