Ухвала суду № 14589280, 23.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 р.Справа № 2-а-1711/08/2170 Категорія:8.2.13Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Крусян А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

при секретарі Радовинчик М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська пересувна механізована колона-10»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська пересувна механізована колона-10»до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

          12.06.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонська пересувна механізована колона-10»(далі - ТОВ «Херсонська пересувна механізована колона-10») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області (надалі –ДПІ у Білозерському районі Херсонської області), в якому, згідно з уточненнями до позову, просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.12.2007р. №0002601701/0, №0002611701/0, №0002621701/0; від 26.12.2007р. №0006381501/0, №0006361501/0 в частині застосування штрафних санкцій, оскільки всі граничні терміни стягнення податкового боргу витекли, а визначені податковими повідомленнями – рішеннями суми, підлягають списанню за мінуванням строку позовної давності (1095грн.). /арк.61-65/

          Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.02.2009р. у задоволенні позову відмовлено.

          Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та постановите нове про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.12.2007року відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань дотримання встановлених чинним законодавством граничних строків сплати податку з власників транспортних засобів, про що складено акт №257/17-0-28/2138300, на підставі якого, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: від 19.12.2007р. №0002601701/0, №0002611701/0, № 0002621701/0 за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку з юридичних осіб - власників транспортних засобів, на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивача зобов'язано сплатити штраф на загальну суму 3891,45грн.

26.12.2007 року відповідачем проведено камеральну перевірку позивача, про що складено акт №353/15/02138300, на підставі якого відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 26 грудня 2007 року:

- №0006361501/0 за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб, на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 956,11грн.;

- №0006381501/0 за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з комунального податку, на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17,1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 204,52грн.

Відповідно до пп. «в» пп. 18.2.1. ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном «безнадійний»слід розуміти: податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Згідно пп. 15.1.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», «Про Державний бюджет України на 2006 рік», зупинено на 2005-2006 роки дію підпунктів "в" і "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підпунктом 9 п.3 р. II «Прикінцеві положення»Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування»зупинено на 2007 рік дію підпунктів "в" і "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ці норми законів на момент винесення спірних рішень не змінені, не визнані неконституційними, тому борг не підлягає списанню, а стягується.

З урахування строку дій зазначених норм законів, строк позовної давності не минув.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.97 року №4-зп зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Зі змісту пункту 3 частини 1 статті 4 Бюджетного кодексу України випливає, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема, закон про Державний бюджет України.

При виконанні бюджетного процесу в Україні положення правових актів застосовуються лише в частині, які не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України і Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік (ст.4 Бюджетного кодексу України).

Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Закон про Державний бюджет України на поточний рік регулює бюджетні відносини, зокрема, у сфері наповнення бюджету через механізми справляння податків. Отже, дія зазначеного закону поширюється, у тому числі, і на податкові правовідносини, оскільки одним із джерел формування доходної частини Державного бюджету на поточний рік є податки, які справляються за встановленими ставками. Закон про Державний бюджет України на поточний рік передбачає розмір кожної доходної статті бюджету, зокрема шляхом визначення розміру податкових ставок, зупинення дії податкових зобов'язань для визначеного кола суб'єктів і звільнення окремих суб'єктів господарювання від сплати певних видів податків.

Таким чином, закон про Державний бюджет України встановлює, зокрема, основи регулювання податкових відносин у частині спрямування податків до Державного бюджету як елементу його доходної частини. Виходячи із зазначеного, цим Законом може зупинятися дія окремих положень податкових законів, вводитися податкові пільги та інше.

За вказаних обставин, судова колегія дійшла висновку про зупинення дії визначених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»правових підстав щодо списання безнадійного податкового боргу у 2005-2007 роках, отже суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська пересувна механізована колона-10»- залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2009 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

          Судді :