Ухвала суду № 14588408, 22.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6844/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у склад колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді Парінов А.Б., Петрик І.Й.

за участі :

секретар с/з Самсонюк В.А.

представник позивача Кирейчук В.Д.

представники відповідача Левківський М.І., Бруякова О.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року у справі за позовом Словечанського споживчого товариства до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції №0000252301/0 від 01.07.2009 року та №0000242301/0 від 01.07.2009 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити повність. При цьому вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що з 13.05.2009 року по 09.06.2009 року Овруцькою міжрайонною державною податковою інспекцією в Овруцькому районі проведено планову виїзну перевірку правильності дотримання вимог податкового та валютного законодавства Словечанського споживчого товариства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року.

В ході перевірки виявлено порушення п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - занижено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 46925,00грн.; п.п.4.1 ст. 4, п.п.5.1.10 п.5.1 ст. 5, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - встановлено завищення податку на додану вартість в розмірі 208243,00грн., про що складено акт №299/23-01-01750252 від 16.06.2009 року.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0000242301/0 від 01.07.2009 року про визначення податку на прибуток підприємств в розмірі 70388,00 грн., а саме: основний платіж - 46925,00грн., штрафні (фінансові) санкції - 23463,00 грн. та №0000252301/0 від 01.07.2009 року про визначення податку на додану вартість в розмірі 312365,00 грн., а саме: основний платіж - 208243,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 104122,00 грн..

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до підпункту 7.4.2 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з придбанням сировини для приготування страв та інших продуктів харчування, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва страв та продуктів харчування учнів у середніх навчальних закладах та професійно-технічних училищах, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва готових страв та продуктів харчування і до податкового кредиту не включаються. Крім того, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1997 року №1200 позивач при здійсненні операції з надання послуг з харчування дітей, що постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС звільнений від оподаткування податком на додану вартість.

Колегія суддів апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції погоджується, виходячи з наступних підстав.

Правовідносини, що виникають у звязку із звільненням платником податку на додану вартість операцій від оподаткування, регулюються статтею 5 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом Закон № 168/97-ВР).

Так, відповідно до абзацу 5 підпункту 5.1.10 пункту 5.1 статті 5 Закону №168/97-ВР звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з поставки в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, послуг з харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоровя.

На виконання вищезазначеної законодавчої норми постановою Кабінетом Міністрів України від 03.11.1997 р. № 1200 затверджено Порядок надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість (надалі за текстом «Порядок № 1200»).

Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що звільняються від оподаткування послуги з харчування учнів у професійно-технічних училищах, загальноосвітніх школах-інтернатах, спеціальних школах, що функціонують самостійно чи у складі комплексу, які надаються за рахунок бюджетних асигнувань в межах натуральних норм, затверджених МОЗ та Міносвіти за погодженням з Мінфіном.

У денних середніх навчальних закладах за рахунок бюджетних асигнувань здійснюється харчування учнів з числа дітей, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей, які проживають у сімях, а також за рішенням педагогічної ради - частково вихованців груп продовженого дня (10 відсотків складу групи - повністю, 15 відсотків - наполовину). Усі інші учні харчуються за власні кошти.

За змістом пункту 5 Порядку № 1200 учні, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, забезпечуються триразовим харчуванням (сніданок, обід, вечеря).

Для організації харчування учнів у денних середніх навчальних закладах, зазначених у пункті 5 Порядку, для яких не встановлюються натуральні норми харчування, застосовуються грошові норми.

Згідно абзацу 1 пункту 7 Порядку № 1200 оплата харчування учнів здійснюється за безготівковим розрахунком, тобто за попередньо придбаними абонементами (талонами), за цінами без додаткового врахування сум податку на додану вартість відповідно до режиму (норми) харчування (сніданок, обід, полуденок, вечеря).

Норми харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах».

На виконання цієї постанови Кабінету Міністрів України наказом Міністерства охорони здоровя України, Міністерства освіти і науки України від 1 червня 2005 р. № 242/329, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 червня 2005 р. за № 661/10941, затверджено Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, який визначає механізм організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах незалежно від їх підпорядкування, типу і форми власності.

Відповідно до пункту 8 Порядку організації харчування між засновником (власником) навчального, оздоровчого закладу та організацією (підприємством громадського харчування), що має відповідні документи, які дають право на проведення торговельної діяльності у сфері громадського харчування, укладається угода.

Абзацом 2 пункту 7 Порядку № 1200 визначено, що відповідно до підпункту 7.4.2 Закону України «Про податок на додану вартість»суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з придбанням сировини для приготування страв та інших продуктів харчування, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва страв та продуктів харчування учнів у середніх навчальних закладах та професійно-технічних училищах, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва готових страв та продуктів харчування і до податкового кредиту не включаються.

Згідно підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є обєктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України № 1538/0/14-08/01 від 20.02.2009 року, переможцем тендеру на закупівлю послуг з організації харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в Овруцькому районі Житомирської області було визначено Підприємство «Першотравневий комбінат громадського харчування».

11.01.2007 р. та 28.02.2008 р. між Міністерством праці та соціальної політики України та Підприємством «Першотравневий КГХ»були укладені договори на організацію безоплатного харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у 2007-2008 роках.

Пунктом 1.1 вказаних договорів встановлено, що виконавець надає послуги з організації харчування дітей за цінами згідно додатку 1 до цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені послуги на умовах та в порядку, визначених Договором.

Також визначено, що відповідно до п.1.6 договорів виконавець має право залучати до виконання умов договору субпідрядників.

Пунктами 5.1 договору визначено, що відшкодування витрат, пов'язаних з харчуванням дітей, проводиться помісячно платіжним дорученням на рахунок виконавця з дотриманням вимог чинного законодавства України. Оплата проводиться за фактично надані послуги згідно рахунку та акту виконаних робіт виконавця по мірі надходження бюджетних коштів.

В додатках до договорів № 2 наведений перелік навчальних закладів в районах та кількість потерпілих дітей, на харчування яких будуть направлятись кошти з Міністерства праці та соціальної політики України, серед яких школи Овруцького району Житомирської області.

14.01.2007 року та 14.01.2008 р. між відділом освіти Овруцької РДА та Словечанським споживчим товариством укладено договори про спільну організацію безкоштовного харчування учнів, які навчаються у 9 ЗОШ і мають статус потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС.

На виконання умов договору Словечанське СТ надав послуги по харчуванню дітей за цінами згідно додатку №2 договору від 11.01.2007 року та додатку № 3 до договору від 28.02.2008 року, а замовник (Підприємство «Першотравневий КГХ») дані послуги прийняв згідно актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) та оплатив безпосередньому виконавцю даних послуг (Словечанське СТ), на що виписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Загальна сума наданих послуг Підприємству «Першотравневий КГХ»за період 01.07.2007 року по 31.03.2009 року становить 1979705,21 грн. без ПДВ.

Словечанське СТ самостійно організувало харчування дітей, а в кінці кожного місяця складало акти щодо підтвердження виконання послуг по харчуванню дітей.

Розрахунки між Словечанським СТ та Підприємством «Першотравневий КГХ»проводились у безготівковій формі.

Зазначені встановлені в акті перевірки, підтверджені матеріалами справи та не заперечуються представниками сторін.

Оплата вказаних послуг через рахунок Підприємство «Першотравневий КГХ»на розрахунковий рахунок позивача проводилась не змінюючи їх цільове призначення, характеру походження, вартості норм харчування та із зазначенням в платіжних дорученнях, в графі призначення платежу: "Оплата послуг по організації харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно договорів без ПДВ", що підтверджується банківськими виписками.

Разом з тим, ні в ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», ні в Постанові Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1997 року №1200 не міститься вимог про те, що даною пільгою при оподаткуванні може користуватись лише особа, яка отримує бюджетні кошти на свій рахунок.

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Аналізуючи наведені вище норми та фактичні обставини справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачеві неправомірно визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість та податку на прибуток і застосовані фінансові санкції за їх донарахування.

Обставини, наведені відповідачем в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно зясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

суддя А.Б.Парінов

суддя І.Й.Петрик