Ухвала суду № 14588076, 17.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5965/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" березня 2011 р. м. Київ

Справа № 2-а-5965/10/2670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Костюк Л.О.,

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2010 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою задовольнити позов. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно зясовані всі обставини справи, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Службовими особами Державної податкової адміністрації в Київській області була проведена перевірка залу гральних автоматів господарської одиниці Позивача, що розташована за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Жовтнева, 30, за результатами якої складено акт № 0901/26/54/23/30407788 від 26.09.2008р.

Згідно вказаного акта, Позивачем було порушено п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95), а саме: використовувались 24 гральні автомати, які непереведені у фіскальний режим.

На підставі висновків та фактів встановлених під час перевірки та зафіксованих у акті перевірки, 28.10.2008 р. Відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008052305 у розмірі 8160 грн. 00 коп.

У відповідності до п.1 ст. 3 Закону № 265/95, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Тобто, суб`єкти підприємницької діяльності зобов`язані використовувати опломбований та зареєстрований у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій реєстратор розрахункових операцій.

У статті 2 Закону № 265/95 дано визначення таким поняттям: «реєстратор розрахункових операцій»- пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; «автомат з продажу товарів (послуг)»- реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості; «Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій»- перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002 р. «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»передбачено оснащення реєстраторів розрахункових операцій фіскальними блоками, які забезпечують безумовне виконання ними фіскальних функцій, містить вимоги до фіскального блока, фіскальної пам'яті збереження інформації, тощо.

Пунктом 2 зазначеної Постанови визначено поняття «фіскалізація»- це перехід від нефіскального до фіскального режиму роботи реєстратора. Фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації реєстратора (пункт 3 Постанови).

Так, у статті 2 Закону № 265/95 розкривається поняття «фіскалізації»через нижче приведені терміни: фіскальні функції - це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо); фіскальна пам'ять - це запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою; фіскальний режим роботи - це режим роботи реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій.

У відповідності до ст. 11 Закону № 265/95, терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Таким нормативно правовим актом є Постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», згідно якої термін переведення суб'єктів господарювання, які надають послуги гральних автоматів, на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій перенесено на 31 грудня 2006 року.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(чинний на момент виникнення спірних правовідносин) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматам, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону № 265/95 у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

За таких обставин наявність вини суб'єкта господарювання у порушенні ними порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу виключається.

Несумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал»із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб'єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп'ютерно-касовою системою «Фіскал»з технічних причин.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що при розгляді справи у суді першої інстанції не було надано доказів дослідження факту технічної сумісності гральних автоматів, які використовуються Позивачем із комп'ютерно-касовою системою «Фіскал». Вказані обставини можуть бути встановлені шляхом проведення судово-технічної експертизи.

У силу положень ч.1 ст. 71 КАС України, Позивачем не було доведено те, що ним вживалися заходи для виконання вимог ст. 11 Закону № 265/95 та Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій».

Таким чином, Відповідачем було правомірно застосовано штрафні санкції до позивача.

У відповідності до п.2 ст. 17 Закону № 265/95, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

В.А. Твердохліб