Постанова № 14587133, 30.12.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 р. Справа № 2а-7506/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко Андрій Юрійович розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Метал-ЛТД" до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ:

01.07.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна-Метал-ЛТД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами планової виїзної перевірки відповідачем було складено Акт від 05.11.2009 року № 89/231/25001785, відповідно до якого відповідачем неправомірно було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005222301/0 від 10.11.2009 року про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 120300, 00 грн., у тому числі 100250, 00 грн. основного зобовязання та 20050, 00 грн. штрафних санкцій.

Просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 0005222301/0 від 10.11.2009 року, а також прийняті на його підтвердження податкові повідомлення-рішення № 0005222301/1 від 18.01.2010 року, № 0005222301/2 від 01.04.2010 року та № 0005222301/3 від 02.06.2010 року про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Україна-Метал-ЛТД» (далі ТОВ «Україна-Метал-ЛТД») зобовязання з податку на прибуток у сумі 120300 (сто двадцять тисяч триста) грн. 00 коп. (100250, 00 грн. - основного зобовязання та 20050, 00 грн. - штрафних санкцій).

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, причини неявки не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне задовольнити позов повністю з наступних підстав.

Відповідно даних Акту планової виїзної перевірки від 05.11.2009 року, № 89/231/25001785 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Метал-ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2009 року», проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 100250, 00 грн., в тому числі за 2 квартал 2009 року 100250, 00 грн.; пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», № 2181-ІІІ від 20.12.2000 року, внаслідок чого занижено комунальний податок у розмірі 20, 40 грн.; пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», № 889-ІV від 22.05.2003 року, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб у сумі 668, 15 грн.

10.11.2009 року Північною міжрайонною державною податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення № 0005222301/0 про нарахування податкового зобовязання по сплаті податку на прибуток підприємств у сумі 120300, 00 грн., у тому числі 100250, 00 грн. основного зобовязання та 20050, 00 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до пп. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Так, не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням від 10.11.2009 року № 0005222301/0, ТОВ «Україна-Метал-ЛТД» оскаржувало його відповідно до процедури апеляційного узгодження та звернулось до начальника Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі зі Скаргою від 19.11.2009 року, вих. № 19/11 про перегляд податкового повідомлення-рішення № 0005222301/0 від 10.11.2009 року.

В обґрунтування заявленої Скарги, позивач зазначив, що Акт планової виїзної перевірки від 05.11.2009 року, № 89/231/25001785, не може бути підставою для донарахування податкового зобовязання та прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення № 0005222301/0 від 10.11.2009 року, оскільки не містить обставин, які б свідчили про заниження податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 100250, 00 грн. Крім того, позивач вказує, що підставою прийняття рішення про донарахування ТОВ «Україна-Метал-ЛТД» податкового зобовязання по сплаті податку на прибуток було заниження податкового зобовязання внаслідок завищення валових витрат у 2 кварталі 2009 року на суму 401000, 00 грн. сума авансового платежу, здійсненого ТОВ «Україна-Метал-ЛТД» на користь ТОВ «ТД «Метизмаш»; Актом перевірки передбачено, що витрати, які були віднесені до валових витрат за правилами першої події здійснення авансового платежу не вважаються валовими витратами, повязаними з придбанням товарів (робіт, послуг), оскільки так і не були отримані покупцем, крім того, не велась претензійно-позовна робота з приводу стягнення цих коштів, при цьому згідно із компютерними автоматизованими інформаційними системами податкового обліку ТОВ «ТД «Метизмаш» було визнано банкрутом та знято з обліку № Б15/40/263-06 від 26.05.2009 року, внаслідок чого ці витрати вважаються безнадійною заборгованістю.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 18.01.2010 року № 698/10/31-112 Північною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області позивачу було відмовлено у задоволенні скарги та висновок Акту планової документальної перевірки № 89/231-25001785 від 05.11.2009 року залишено без змін.

Тому, 18.01.2010 року відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 18.01.2010 року № 0005222301/1.

Не погоджуючись із висновками Північної міжрайонної державної податкової інспекції за результатами розгляду первинної скарги, 28.01.2010 року позивач звернувся з повторною скаргою до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області вих. № 28/01-10 про перегляд податкового повідомлення-рішення від 10.11.2009 року № 0005222301/0.

Рішенням від 22.03.2010 року у задоволенні скарги позивачу було відмовлено, а податкове повідомлення-рішення № 0005222301/0 від 10.11.2009 року залишено без змін. Північною міжрайонною державною податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення від 01.04.2010 року № 0005222301/2.

31.03.2010 року ТОВ «Україна-Метал-ЛТД» звернулось з повторною Скаргою за вих. № 31-03/10 про перегляд податкового повідомлення-рішення № 0005222301/0 від 10.11.2009 року до Державної податкової адміністрації України.

За результатами розгляду даної скарги Державною податковою адміністрацією України було прийнято Рішення від 26.05.2010 року № 5015/6/25-0115 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення Північної міжрайонної державної податкової інспекції № 0005222301/0 від 10.11.2009 року, а скаргу без задоволення. Тому, 02.06.2010 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0005222301/3.

Суд зазначає, що висновки відповідача, викладені в Акті перевірки від 05.11.2009 року № 89/231/25001785 та в Рішеннях вищих контролюючих органів, прийнятих за результатами розгляду скарг позивача є хибними.

Так, відповідно даних Акту перевірки від 05.11.2009 року підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 10.11.2009 року № 0005222301/0 про донарахування податкового зобов'язання по сплаті податку на прибуток приватних підприємств було заниження позивачем податкового зобов'язання, що полягає у завищенні валових витрат у 2 кварталі 2009 року на суму авансового платежу у розмірі 401 000,00 грн., здійсненого TOB «Україна-Метал-ЛТД» на користь TOB «ТД «Метизмаш». Відповідач вказує, що валові витрати позивача не вважаються валовими витратами, повязаними з придбанням товарів (робіт, послуг), тому, що сплачені товари (роботи, послуги) позивач від TOB «ТД «Метизмаш» не отримав, претензійно-позовну роботу не проводив, адже постановою господарського суду від 26.05.2009 року у справі № Б15/40/263-06 TOB «ТД «Метизмаш» було визнано банкрутом та знято з обліку.

Проте, відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

TOB «Україна-Метал-ЛТД» сплатило на користь TOB «ТД «Метизмаш» авансовий платіж у розмірі 401000, 00 грн. з метою компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються для подальшого використання у власній господарській діяльності платника податку, що підтверджується даними Актом перевірки від 05.11.2009 року № 89/231/25001785. Тому, з огляду на п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач правомірно відніс ці витрати до валових витрат відповідного звітного періоду.

Крім того, відповідно до пп. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Тому, сплата авансового платежу є першою подією, на підставі якої відповідні витрати відносяться на збільшення валових витрат виробництва та обігу відповідного періоду.

Згідно ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» та ст. 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підстави та порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств, у тому числі і підстави та порядок віднесення відповідних витрат платника податків на збільшення або зменшення валового доходу та/чи валових витрат визначаються нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, позивач правомірно збільшив валові витрати відповідного звітного періоду на суму авансового платежу в розмірі 401000, 00 грн., здійсненого на користь ТОВ «ТД «Метизмаш» за правилом першої події. Крім того, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не врегульовано вказані відносини у випадку неотримання передбаченого товару у разі банкрутства контрагента.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Невиконання субєктом господарювання ТОВ «ТД «Метизмаш» своїх зобовязань перед контрагентами розцінюється як звичайний ризик, пов'язаний із підприємницькою діяльністю, а тому не може мати наслідком збільшення податкових зобовязань позивача.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду.

Відповідно до ст. 4 вищевказаного Закону, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Сплачена позивачем сума авансового платежу у розмірі 401000, 00 грн. є витратою ТОВ «Україна-Метал-ЛТД», а тому не може вважатися обєктом оподаткування.

Відповідач посилається на те, що позивачем не проводилась претензійно-позовна робота щодо стягнення виплаченого авансового платежу з боку позивача та вказує, що TOB «Україна-Метал-ЛТД» втратило право на відображення безнадійної дебіторської заборгованості у складі валових витрат.

Проте, дані твердження є невірними, адже відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачений порядок врегулювання платником податку продавцем товарів (робіт, послуг) сумнівної, безнадійної заборгованості, шляхом направлення претензії боржнику, звернення з позовом до суду, здійснення виконавчого напису нотаріусом. А TOB «Україна-Метал-ЛТД» в даному випадку є покупцем товарів (робіт, послуг) ТОВ «ТД «Метизмаш», а саме: метиз продукції, за поставку якої ним й було сплачено авансовий платіж у сумі 401000, 00 грн., а тому положення п. 12.1 ст. 12 вищевказаного Закону України не поширюється на відносини, які виникли між TOB «Україна-Метал-ЛТД» та ТОВ «ТД «Метизмаш». Крім того, в матеріалах справи містяться копії надісланих на адресу ТОВ «ТД «Метизмаш» претензій щодо необхідності виконання зобовязань щодо поставки товарів метиз продукції або повернення виплачених грошових коштів (а. с. 98-103).

Отже, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачає таких наслідків нездійснення покупцем претензійно-позовної роботи з приводу повернення авансового платежу як збільшення податкових зобовязань позивача.

Крім того, згідно Акту перевірки від 05.11.2009 року № 89/231/25001785 ТОВ «ТД «Метизмаш» відповідно до компютерних автоматизованих інформаційних систем контролюючого органу, ТОВ «ТД «Метизмаш» визнано банкрутом 26.05.2009 року (справа № Б15/40/263-06).

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року № 2343-ХІІ передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист своїх прав та інтересів особа здійснює на свій розсуд.

Суд зазначає, що в основі претензійно-позовного порядку врегулювання суперечності лежить принцип диспозитивності, який передбачає можливість вибору варіанту поведінки, а тому й проведення претензійно-позовної роботи є правом субєкта господарювання, а не його обовязком.

Позивач зазначає, що у звязку з відсутністю відповідей на надіслані ТОВ «ТД «Метизмаш» претензії та перспектив повернення авансового платежу, претензійно позовні заходи обґрунтовано не здійснювались.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачає наслідком нездійснення претензійно-позовної роботи щодо стягнення авансового платежу неправомірність його включення до валових витрат.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Метал-ЛТД» по сплаті авансових платежів на користь ТОВ «ТД «Метизмаш» є витратами з метою придбання товарів (робіт, послуг) і тому на підставі п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» правомірно віднесені до валових витрат відповідних податкових періодів.

Отже, дії позивача є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавств. А тому, винесене податкове повідомлення-рішення Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 0005222301/0 від 10.11.2009 року, а також прийняті на його підтвердження податкові повідомлення-рішення № 0005222301/1 від 18.01.2010 року, № 0005222301/2 від 01.04.2010 року та № 0005222301/3 від 02.06.2010 року про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Україна-Метал-ЛТД» зобовязання з податку на прибуток у сумі 120300 (сто двадцять тисяч триста) грн. 00 коп. (100250, 00 грн. - основного зобовязання та 20050, 00 грн. - штрафних санкцій) є неправомірними.

Таким чином суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Метал-ЛТД» до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати недійсними податкове повідомлення-рішення Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 0005222301/0 від 10.11.2009 року, а також прийняті на його підтвердження податкові повідомлення-рішення № 0005222301/1 від 18.01.2010 року, № 0005222301/2 від 01.04.2010 року та № 0005222301/3 від 02.06.2010 року про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Україна-Метал-ЛТД» зобовязання з податку на прибуток у сумі 120300 (сто двадцять тисяч триста) грн. 00 коп. (100250, 00 грн. - основного зобовязання та 20050, 00 грн. - штрафних санкцій).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя

Рищенко Андрій Юрійович