Постанова № 14586773, 28.03.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2011 р. Справа №42/264-10

Колегія суддів у складі: головуючого судді-доповідача Лакізи В.В.,

судді Пуль О.А., судді Шевель О.В.,

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю представників сторін:

позивача - Проценко О.М., за довіреністю №78/11.5.2 від 14.02.2011 року;

відповідача - Скоркіна І.С., за довіреністю б/н від 27.12.2010 року;

третьої особи - не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Ольга” (вх.№806Х/2) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2011 року по справі №42/264-10,

за позовом Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк”, м. Київ,

до Відкритого акціонерного товариства “Ольга”, м. Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю “Тагіт”, м. Харків,

про звернення стягнення в сумі 12133311,41 дол. США та 67529342,22 грн. на предмети іпотеки, -

встановила:

10.02.2011 р. господарським судом Харківської області було винесено додаткове рішення по справі №42/264-10, яким викладено абзац п’ятий резолютивної частини рішення господарського суду Харківської області від 27.08.2010 р. по справі № 42/264-10 в наступній редакції:

“Звернути стягнення заборгованості в загальному розмірі 67347817,41 грн. (в т.ч. 41000000,00 грн. –заборгованість по кредиту: 9995753,45 грн. –заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 11659726, 03 грн. –30% річних, нараховані на суму заборгованості по кредиту; 3403000,00 грн. інфляційні витрати, нараховані на суму заборгованості по кредиту; 806444,20 грн. –пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом; 482893,73 грн. –інфляційні витрати, нараховані на суму заборгованості по відсоткам за користування кредитом) та 12133311,41 доларів США (в т.ч. 8217820,00 дол. США –заборгованість по кредиту; 1405247,26 дол. США –заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 2369471,43 дол. США - 30% річних, нарахованих на суму заборгованості по кредиту; 114917,40 дол. США –пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом; 25855, 32 до. США –3% річних, нараховані на суму заборгованості по відсоткам за користування кредитом) з Відкритого акціонерного товариства “Ольга” на користь Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26 квітня 2007 р. № 115-Z/1, а саме: на нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків пр-т Гагаріна, 167/1, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу предмету іпотеки в сумі 36435700,00 грн.”

Відповідач, ВАТ “Ольга”, не погоджуючись з додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 10.02.2011 р. по справі № 42/264-10, подав апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2011р. по справі № 42/264-10 скасувати. Апелянт посилається на те, що висновки господарського суду Харківської області не відповідають фактичним обставинам справи. Судом першої інстанції при прийнятті рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, а саме статей 22, 33, 43, 109 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для його скасування.

Апелянт зазначає, що господарський суд Харківської області прийнявши додаткове рішення без виклику сторін в судове засідання порушив права відповідача передбачені ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник посилається на той факт, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, вказавши суму 36435700,00 грн., посилаючись на пункт 2.2 договору іпотеки та не призначив судову експертизу для визначення оціночної вартості предмету іпотеки, що суперечить приписам статті 41 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.03.2011 року.

16.03.2011 року представник позивача надав через канцелярію відзив на апеляційну скаргу (вх.№2808) в якому просить відмовити ВАТ «Ольга»в задоволені апеляційної скарги та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2011 року по справі №42/264-10 залишити без змін. Також, позивачем було подано клопотання (вх.№2807) про заміну сторони її правонаступником, а саме Відкрите акціонерне товариства «Ольга»на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ольга.», оскільки воно було реорганізовано, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Відповідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов’язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов’язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення клопотання позивача та заміни ВАТ «Ольга»її правонаступником ТОВ «Ольга.».

Представник відповідача 16.03.2011 року надав через канцелярію суду клопотання (вх.№2824) про призначення судової будівельно-технічної експертизи для з’ясування питання, яка ринкова вартість нежитлової будівлі літ. «А-2», загальною площею 3435,7 кв.м. розташованої за адресою: м.Харків, пр-т. Гагаріна, 167/1 та просив доручити проведення судової експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора Н.С.Бокаріуса.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ТОВ «Тагіт»у судове засідання 16.03.2011 року не з’явився, однак надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із відрядженням уповноважено представника до м.Києва та неможливістю бути присутнім у судовому засіданні.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Колегія суддів, розглянувши заявлене клопотання, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки відсутність представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача не є перешкодою для розгляду справи по суті. Крім того, колегія суддів вважає зазначене клопотання необґрунтованим, оскільки, третьою особою не надано суду доказів які б підтверджували неможливість бути присутнім у судовому засіданні та не надано доказів перебування представника у відрядженні.

В судовому засіданні 16.03.2011 року було оголошено перерву до 21.03.2011 року для забезпечення повного, всебічного, об’єктивного розгляду справи та у зв’язку із необхідністю надання сторонами обгрунтованих письмових пояснень та заперечень щодо заявленого клопотання про призначення та проведення судової будівельно-технічної експертизи.

21.03.2011 року представник відповідача надав додаткові пояснення (вх.№3044) стосовно клопотання про призначення експертизи, в яких зазначив, що ст. 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Однак, суд першої інстанції визначивши початкову ціну продажу предмету іпотеки в сумі 36435700,00 грн. на підставі п.2.2 договору іпотеки дійшов хибного висновку, оскільки, договір було укладено в 2007 році, тобто три роки назад. Крім того, з договору вбачається, що експертна вартість нерухомого майна, що передавався в іпотеку на момент укладення договору складала 52051000,00 грн. За таких обставин, ринкова вартість об’єкта на момент винесення додаткового рішення було змінена в порівнянні з 2007 роком, а отже і ціна предмету іпотеки також змінилась. Також, апелянт зазначає, що він не погоджувався з початковою ціною продажу предмету іпотеки, визначеною судом.

В судовому засіданні 21.03.2011 року представник відповідача підтримав заявлене ним клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи та доводи апеляційної скарги у повному обсязі. Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача та апеляційної скарги заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

30.07.2010 року позивач - ВАТ «ВТБ Банк», назву якого змінено на ПАТ «ВТБ Банк», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26.04.2007 р. №115-Z/1, а саме: на нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків пр-т Гагаріна, 167/1 на загальну суму –67 529 342 грн. 22 коп. та 1213331,41 доларів США, яка складається з: 41000000,00 грн. та 8217820,00 доларів США 00 центів –сума основного боргу –неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 9995753,45 гривень 45 копійок та 1404247 доларів США 26 центів –прострочені відсотки за користування кредитом за період з квітня по червень 2010 р. по кредитному договору від 26 квітня 2007 р. № 115-Ю; 806444 грн. 20 копійок та 114917 доларів США 40 центів –пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01 травня 2009 року по 08 липня 2010 р., 181524 грн. 81 коп. та 25855 доларів 32 цента США –3 % річних за прострочення процентів як сплати за кредит за період 01 травня 2009 року по 08 липня 2010 року; 3403000 грн. 00 коп. –інфляційні витрати за період з вересня 2009 р. по квітень 2010 р., що виникли в результаті порушення строку повернення кредиту; 482893 грн. 73 коп. –інфляційні втрати за період з травня 2009 року по квітень 2010 р., що виникли в результаті порушення строків оплати відсотків як плати за кредит, а також покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.08.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.

27.08.2010 року рішенням господарського суду Харківської області від по справі № 42/264-10 (суддя Яризько В.О.), з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.09.2010 р., позов задоволено частково. Звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26.04.2007 р. №115-Z/1, а саме: на нежитлову будівлю літ. “А-2” загальною площею 3435,7 кв.м, що розташована за адресою м.Харків, пр.-т Гагаріна, 167/1 на користь Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” на загальну суму –67347817,41 грн. та 12133311,41 доларів США. В задоволенні звернення стягнення на суму 181524,81 грн. відмовлено. Стягнуто з ВАТ “Ольга” на користь ПАТ “ВТБ Банк” витрати по сплаті державного мита у сумі 10541,70 грн. та 1894,42 дол. США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

22.09.2010 року відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення від 27.08.2010 року, яка ухвалою суду від 24.09.2010 року прийнята до провадження.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду 16.11.2010 року прийняла постанову, якою клопотання ВАТ “Ольга” та ТОВ фірми “Тагіт” про зупинення провадження у справі №42/264-10 залишила без задоволення; клопотання ВАТ “Ольга” про припинення провадження по справі №42/264-10 залишила без задоволення; клопотання ВАТ “Ольга” про призначення судової експертизи залишила без задоволення; клопотання ТОВ фірми “Тагіт” про відкладення розгляду справи залишила без задоволення; апеляційну скаргу ВАТ “Ольга” залишила без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 27.08.2010 року по справі №42/264-10 залишила без змін.

Відповідач з постановою Харківського апеляційного господарського суду не погодився та звернувся з касаційною скаргою, яка ухвалою Вищого господарського суду України від 22.12.2010 року прийнята до провадження та призначена до розгляду.

26.01.2011 року Вищим господарським судом України винесено ухвалу, якою касаційне провадження у справі №42/264-10 зупинено та справу передано до господарського суду Харківської області для вирішення питання щодо постановлення додаткового судового рішення в порядку ст.88 Господарського процесуального кодексу України.

01.02.2011 року господарським судом Харківської області отримано матеріали справи.

10.02.2011 року господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване додаткове рішення.

Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Вищий господарський суд України виносячи ухвалу від 26.01.2011 року вказав, що переглядаючи судові рішення у цій справі у касаційному порядку, зокрема і дотримання судом першої інстанції вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що розглядаючи позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та надаючи правову оцінку нерухомому майну, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя суд не прийняв рішення і не зазначив у ньому про початкову ціну предмета іпотеки, для його подальшої реалізації, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», не здійснив опис майна.

Таким чином, Вищий господарський суд України ухвалою від 26.01.2011 року направив справу до суду першої інстанції, роз’яснивши з яких питань місцевий господарський суд не прийняв обґрунтоване рішення та надав вказівки, щодо вирішення питань та постановлення додаткового рішення.

Додаткове рішення –засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішені деяких питань, що стояли перед судом.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийняв додаткове рішення у відповідності до вказівок Вищого господарського суду України, які є для суду першої інстанції обов’язковими та виправивши таким чином неповноту судового рішення.

Щодо посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме прийняття додаткового рішення без виклику сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Чинним господарським процесуальним законодавством України, зокрема ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, не передбачає обов’язкової участі сторін при прийнятті судом додаткового рішення по справі. Суд першої інстанції дійшов висновку про можливість винесення додаткового рішення по справі за наявними в матеріалах справи доказами без виклику в судове засідання сторін або їх повноважних представників, що не суперечить приписам діючого законодавства.

Таким чином, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Щодо посилання апелянта, що господарський суд Харківської області неправомірно самостійно визначив спосіб реалізації предмета іпотеки, а також встановив початкову ціну продажу предмета іпотеки, то колегія суддів зазначає, що зазначені твердження спростовуються матеріалами справи та діючим законодавством.

26.04.2007 року між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір №115Z/1 в забезпечення виконання кредитного договору №115-Ю про надання мультивалютної кредитної лінії від 26.04.2007 року укладеного між позивачем та третьої особою.

Пунктом 2.2 іпотечного договору встановлено, що вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем та становить 36435700,00 грн., тобто сума вартості предмета іпотеки погоджена сторонами.

Крім того, пунктом 6.2.2 іпотечного договору встановлено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється у розмірі встановленим п.2.2 цього договору або на підставі оцінки майна.

Отже, суд першої інстанції встановив початкову ціну продажу предмета іпотеки згідно умов підписаного та нотаріально посвідченого іпотечного договору №115-Z/1 від 26.04.2007 року, в якому сторони погодили всі істотні умови договору.

Також колегія суддів зазначає, що п. 5.1 договору іпотеки встановлено, що у разі невиконання (або неналежного виконання) зобов’язань позичальника (ТОВ «Тагіт») за кредитним договором та іпотекодавцем за цим договором, іпотекодержатель має право достроково стягнути наданий кредит та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Така умова відповідає приписам ст. 33 Закону України «Про іпотеку».

Пунктом 6.1 договору іпотеки №115-Z/1 від 26.04.2007 року встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання (шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання або шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем від свого імені). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється способом за вибором іпотекодержателя.

Позивачем –іпотекодержателем обрано спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором на підставі рішення суду.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку»передбачена реалізація предмета іпотеки за рішенням суду та встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього закону.

Таким чином, господарським судом Харківської області у відповідності до норм чинного законодавства України цілком правомірно зазначено в додатковому рішенні спосіб реалізації предмета іпотеки та початкову ціну продажу предмета іпотеки за іпотечним договором №115-Z/1 від 26.04.2007 року, погоджену сторонами в самому договорі.

Враховуючи викладене, колегія суддів розглянула заявлене відповідачем клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи та дійшла висновку, щодо відмови у його задоволенні.

Стаття 41 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що для роз’яснення питань, що виникають при вирішені господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідач в обґрунтування призначення експертизи посилався на те, що необхідно за результатом проведеної експертизи встановити початкову вартість реалізації предмета іпотеки. Однак, як вже зазначалось, суд дійшов висновку, що ціна предмету іпотеки встановлена в самому договору іпотеки №115-Z/1 від 26.04.2007 року, зокрема пунктом 2.2.

В суду не виникає питання щодо встановлення початкової ціни реалізації предмета іпотеки, яка визначена договором та погоджена сторонами, отже необхідності в призначенні експертизи немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення господарського суду Харківської області по справі №42/264-10 від 10.02.2011 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Клопотання Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” про заміну сторони її правонаступником, а саме Відкрите акціонерне товариства «Ольга»на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ольга.»- задовольнити.

Замінити Відкрите акціонерне товариства «Ольга»на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Ольга.»

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тагіт»про відкладення розгляду справи - відмовити.

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольга.»про призначення судової будівельно-технічної експертизи –відмовити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольга.»залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2011 року по справі №42/264-10 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя           Лакіза В.В.

Суддя           Пуль О.А.

Суддя Шевель О.В.

Повний текст постанови складено 28 березня 2011 року.