Постанова № 14585422, 22.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 р. Справа № 2а-4223/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засіданняБоришполець Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Транспортний союз» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2010р. по справі№2а-4223/10/1670

за позовом Приватного підприємства «Транспортний союз»

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, треті особи Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2, Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3, Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4, Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_5, Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_6

про визнання протиправними податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство «Транспортний союз», звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, в якому просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001932301/0/1084 від 09.04.2010 р., № 0001932301/1/2066 від 23.06.2010 р.

До участі у справі в якості третіх осіб судом залучені контрагенти позивача: ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2010р. у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2010р., позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представника відповідача та представника позивача не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та не заперечується сторонами, що позивач ПП «Транспортний союз» пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання. Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Як вбачається з матеріалів справи, Кременчуцькою ОДПІ на підставі направлень від 04.03.2010 року № 507/000507, від 23.03.2010 року № 662/000662 проведена планова виїзна перевірка ПП "Транспортний союз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року.

Результати перевірки оформлені актом № 1242/23-209/31773307 від 31.03.2010 року ( т. 1, а.с. 43-107).

В акті перевірки відображено порушення позивачем п. п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: занижено податок на прибуток у сумі 601 452 грн., в тому числі за ІІ квартал 2007 року в сумі 1388 грн., за ІІІ квартал 2007 року в сумі 20 500 грн., за IV квартал 2007 року в сумі 17 500 грн., за І квартал 2008 року в сумі 20 000 грн., за IV квартал 2008 року в сумі 20 000 грн., за ІІ квартал 2009 року в сумі 8664 грн., за ІІІ квартал 2009 року в сумі 443 400 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 70 000 грн.

За результатами перевірки та на підставі акту № 1242/23-209/31773307 від 31.03.2010 року податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0001932301/0/1084 від 09.04.2010 року, яким ПП "Транспортний союз" визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 823 654 грн. (в т.ч. за основним платежем - 601 452 грн. та за штрафними санкціями - 222 202 грн.). (т. 1, а.с. 13 ).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення до Кременчуцької ОДПІ та ДПА у Полтавській області ( т. 1, а.с. 14-17, 29-34 ).

Рішеннями Кременчуцької ОДПІ від 15.06.2010 року № 22582/10/25/010 та ДПА у Полтавській області від 20.08.2010 року № 2115/10/25-016 його залишено без змін, а скаргу - без задоволення ( т. 1, а.с. 19-28, 35-42 ).

Разом з тим, Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення № 0001932301/1/2066 від 23.06.2010 року та № 0001932301/2/2827 від 06.09.2010 року, якими ПП "Транспортний союз" визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 823 654 грн. (в т.ч. за основним платежем - 601 452 грн. та за штрафними санкціями - 222 202 грн.), а відтак з ідентичним первинному розміром податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що порядок та підстави прийняття нових податкових повідомлень-рішень після розгляду скарг платників податків в межах процедури адміністративного оскарження визначені в ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і дана норма не передбачає прийняття нових рішень в разі залишення скарги без задоволення та без донарахування податкових зобовязань та/або штрафних санкцій.

Оскільки за результатами розгляду первинної та повторної скарг не відбулося донарахування зобовязань та штрафних санкцій, а скарги були залишені без задоволення, то у Кременчуцької ОДПІ у Харківській області не було законних підстав приймати нові податкові повідомлення-рішення № 0001932301/1/2066 від 23.06.2010 року та № 0001932301/2/2827 від 06.09.2010 року.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині є законними та такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення рішення № 0001932301/1/2066 від 23.06.2010 року та № 0001932301/2/2827 від 06.09.2010 року - скасуванню.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновку відповідача про встановлені порушення позивача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення № 0001932301/0/1084 від 09.04.2010 року) на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Транспортний союз" 01.08.2007 року було укладено договір № 2-Р про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки з ФОП ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 135-137 ).

За наслідками проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем до складу валових витрат підприємства віднесено суми по оплаті послуг з технічного обслуговування автотранспорту в розмірі 816 808 грн., а саме: в ІІ кварталі 2007 року - 5550 грн., ІІІ кварталі 2007 року - 82 000 грн., IV кварталі 2007 року - 70 000 грн., І кварталі 2008 року - 80 000 грн., IV 2008 року - 80 000 грн., ІІ кварталі 2009 року - 34 656 грн., ІІІ кварталі 2009 року - 354 600 грн., IV кварталі 2009 року - 110 000 грн.

Позивач факт виконання ФОП ОСОБА_6 своїх обовязків за договором а отже, як наслідок, правомірність віднесення позивачем вказаних сум до валових витрат, підтверджує актами приймання - передачі наданих послуг ( т. 1, а.с. 138-169 ).

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктами 2.4, 2.16 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З досліджених в судовому засіданні копій актів приймання - передачі наданих послуг, підписаних позивачем з контрагентом, колегією суддів встановлено, що в них зазначено загальну вартість робіт, час, витрачений на виконання робіт. Між тим, не визначено складові адміністративних видатків, вид і кількість матеріалів, які використовувались при виконанні робіт та інші відомості і реквізити, наявність яких є обовязковою для первинного документу у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також, в ході дослідження вказаних актів Кременчуцькою ОДПІ було встановлено, що до них включено аналогічні роботи, а також те, що ОСОБА_6 виконувалися роботи, виконання яких неможливо з технічної точки зору ( т. 1, а.с. 70-71 ).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що акти виконаних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи, не розкривають у повному обсязі суть господарських операцій, що є необхідним для аргументованості та доказовості надання послуг(виконання робіт).

Окрім того, слід відзначити, що судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_6 перебуває в трудових відносинах з ПП "Транспортний союз" з оформленням на роботі належним чином та повною зайнятістю останнього протягом восьмигодинного робочого дня на підприємстві.

Як вбачається з копій табелів обліку робочого часу, ОСОБА_6 в ті самі дні, в які за актами приймання - передачі наданих послуг ним надавалися послуги згідно договору № 2-Р від 01.08.2007 року, фактично був зайнятий повний робочий день на ПП "Транспортний союз".

Відповідно до звітів ФОП ОСОБА_6, як платника єдиного податку, чисельність найманих працівників у останнього становить за 2007 рік - 2 особи, за 2008 - 2009 роки - 1 особа ( т. 1, а.с. 262-263 ).

Враховуючи наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність висновків Кременчуцької ОДПІ щодо фізичної неможливості надання ФОП ОСОБА_6 ремонтних послуг в обсязі, що зафіксований в актах приймання - передачі наданих послуг.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, про неналежність, як доказів виконання робіт, копій договорів оренди приміщень № 6.2 від 01.09.2009 року, № 1 від 01.03.2008 року, № 6.2 від 01.07.2006 року, № 1.9 від 03.01.2007 року, № 1.9 від 03.06.2007 року, № 3/9 від 03.12.2007 року, № б/н від 01.04.2008 року та копії договорів суборенди нежитлових приміщень № б/н від 01.03.2009 року, оскільки позивачем не було надано відомостей про належність даних приміщень саме орендодавцю.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що у ФОП ОСОБА_6 була відсутня матеріально - технічна база для надання послуг за договором № 2-Р від 01.08.2007 року, відсутність звязку даних послуг, повязаних з оплатою послуг ФОП ОСОБА_6, з господарською діяльністю підприємства, контролючий орган дійшов вірного висновку про нікчемність договору про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки, адже він не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Окрім того, судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах доказами, що розрахунки за виконані роботи з ФОП ОСОБА_6 в повному обсязі не проводилися.

Також 01.07.2009 року між ПП "Транспортний союз" (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір про надання послуг з консультаційного обслуговування, згідно з яким Виконавець зобовязується за завданням Замовника надати послуги з консультаційного обслуговування з питань комерційної діяльності та управління, а Замовник зобовязується оплатити Виконавцеві зазначені послуги ( т. 1, а.с. 127-129 ).

На виконання даного договору його сторонами складено акти здачі - приймання робіт (наданих послуг) № 30/08-3 від 31.08.2009 року та № 30/09-2 від 30.09.2009 року ( т. 1, а.с. 130-131 ).

Крім того, ПП "Транспортний союз" 01.07.2009 року було укладено аналогічний договір № 1/1 з ФОП ОСОБА_1 ( т. 1, а.с. 174-176 ).

На виконання даного договору було складено акт здачі - приймання робіт (наданих послуг) № 30/07-3 від 31.08.2009 року ( т. 1, а.с. 178 ).

У вказаних актах здачі - приймання робіт (наданих послуг), отриманих від ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 не зазначено, які саме послуги та в якому обсязі надавалися даними субєктами господарської діяльності. Крім того, на підприємстві відсутні будь-які підтверджуючі документи, що свідчили б про надання даних послуг, відсутній будь-який економічний ефект від отримання вказаних послуг, в періоді надання зазначених послуг у підприємства не зявилося нових покупців транспортних послуг.

Слід також відзначити, що оплата за надані послуги станом на дату розгляду справи позивачем не проведена, що не заперечується та визнається сторонами у справі.

Посилання позивача та третіх осіб на те, що на виконання вищевказаних договорів Виконавцями було підписано протоколи про наміри з ТОВ "Нафтопром - плюс", ТОВ "Євро ТВ - Кремінь", ПП "Елєтон", суд першої інстанції правильно не взяв до уваги, оскільки позивачем не було надано доказів укладення договорів з даними контрагентами, а отже у підприємства відсутній економічний ефект від отримання вказаних послуг.

Окрім того, 01.08.2009 року начебто укладено між ПП "Транспортний союз" (замовник) та ФОП ОСОБА_5 (виконавець) за № 01/01-1 про надання посередницьких послуг ( т. 1, а.с. 180-183 ). Згідно умов вказаного договору Виконавець діє в межах території України у якості посередника в сфері торгівлі паливом.

На виконання даного договору було складено акт № 30/08-11 здачі - приймання робіт (наданих послуг) від 30.08.2009 року ( т. 1, а.с. 184 ).

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки ( т. 1, а.с. 67 ), що позивачем не було укладено будь-яких угод з іншими контрагентами, а також відсутні будь-які наслідки та матеріальні підтвердження отримання підприємством даних послуг.

Крім того, оплата послуг за даним договором (відповідно до акту № 30/08-11 здачі - приймання робіт (наданих послуг) від 30.08.2009 року - 220 000 грн. ) позивачем проведена не була, а число контрагентів позивача за період наданих послуг зменшилось.

Посилання позивача на те, що за участю посередника ФОП ОСОБА_5 ПП "Транспортний союз" було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя з ТОВ "Нафтопромінвест" суд першої інстанції правомірно не прийняв, як належний доказ, оскільки відповідно до умов вказаного договору його укладено в забезпечення виконання зобовязань ТОВ "Нафтапромінвест" за договором про надання фінансової підтримки на поворотній основі від 17.04.2009 року, сума заборгованості за яким складає 3394000 грн. ( т. 2, а.с. 17 ).

Разом з тим, відповідно до п. п. 1.2 - 1.3 п. 1 договору № 01/01-1 ПП "Транспортний союз" дає завдання, а ФОП ОСОБА_5 зобовязується надавати посередницькі послуги в торгівлі паливом ( т. 1, а.с. 180 ). А отже, договір з ТОВ "Нафтапромінвест" не має жодного відношення до виконання ФОП ОСОБА_5 своїх зобовязань за договором про надання посередницьких послуг.

Також, 01.10.2009 р. укладено договір № 11Т, за яким ПП "Транспортний союз" (замовник) дає завдання, а ФОП ОСОБА_4 (виконавець) приймає на себе зобовязання по наданню передбачених цим договором консультаційних та бухгалтерських послуг за плату ( т. 1, а.с. 188-190).

На виконання даного договору було складено акт прийому - передачі наданих послуг від 31.12.2009 року ( т. 1, а.с. 191 ).

Відповідно до п. п. 2.2.1 п. 2 договору № 11Т Виконавець зобовязується, зокрема: здійснювати оформлення та візування первинних бухгалтерських документів та бухгалтерських розрахунків, організовувати облік коштів, товарно-матеріальних цінностей, і основних засобів, що надходять до Замовника ; вчасно відображати на рахунках бухгалтерського обліку операції повязані з рухом, обліком витрат, виконанням робіт (послуг), результати господарсько-економічної діяльності підприємства, а також фінансових, розрахункових та кредитних операцій та всіх інших господарських операцій Замовника.

Натомість, як зафіксовано в акті перевірки, в ході проведення перевірки не було виявлено первинних документів, а саме: податкових та товарних накладних, рахунків, журналів - ордерів, оборотних відомостей, реєстрів тощо які мали б бути складені та підписані ФОП ОСОБА_4 в якості виконавця цих послуг.

01.07.2009 року укладено між ФОП ОСОБА_3 (виконавець) та ПП "Транспортний союз" (замовник) договір за № 01/07-3, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобовязання надавати персоналу Замовника консультації з питань бухгалтерського обігу та податкової політики підприємства.

На виконання даного договору було складено акти приймання - передачі наданих послуг від 31.07.2009 року, 31.08.2009 року, 30.09.2009 року ( т. 1, а.с. 196-198 ).

Вказані акти приймання - передачі наданих послуг, складені на виконання договорів № 11Т та № 01/07-3 не містять обовязкових реквізитів (конкретно визначених обсягів та змісту господарських операцій), а тому в силу ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. п. 2.4, 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку не можуть бути прийняті як первинні бухгалтерські документи.

Беручи до уваги вищевказане та те, що ПП "Транспортний союз" оплата за послуги ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_3 станом на дату розгляду справи не проведена, що не заперечується позивачем, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачем правомірно не включено до складу валових витрат ПП "Транспортний союз" витрати повязані з виконанням зобовязань за договорами № 11Т від 01.10.2009 року та № 01/07-3 від 01.07.2009 року.

Аналізуючи зміст договорів, укладених між ПП "Транспортний союз" та контрагентами колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Крім того, згідно частини 5 даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до приписів статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як встановлено положеннями статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вищевказані договори є нікчемними, оскільки мало місце недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до п. п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону встановлено, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 11, ч.2 ст. 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На виконання приписів ч.ч. 4, 5 ст. 11 КАС України судовою колегією витребувані у судовому засіданні 25.01.11 р. первинні документи на підтвердження використання понесених витрат у власній господарській діяльності, докази наявності у підприємства розумних економічних або інших причин (ділової мети) отримання послуг (робіт).

Розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з бюджету ПДВ. Намір одержати доход лише в зазначений спосіб не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2010р. по справі № 2-а-4223/10/1670 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень - рішень № 0001932301/1/2066 від 23.06.2010 року та № 0001932301/2/2827 від 06.09.2010 року була прийнята без зясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення даного спору, тобто з порушенням вимог чинного матеріального та процесуального законодавства, що є підставою для скасування даної постанови в цій частині.

Доводи апеляційної скарги, висновків суду щодо правомірності прийнятого Кременчуцькою ОДПІ податкового повідомленнярішення № 0001932301/0/1084 від 09.04.2010 року не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Транспортний союз»задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2010р. по справі № 2-а-4223/10/1670 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень - рішень № 0001932301/1/2066 від 23.06.2010 року та № 0001932301/2/2827 від 06.09.2010 року.

Прийняти в цій частині позовних вимог нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги частково.

Скасувати податкові повідомлення- рішення № 0001932301/1/2066 від 23.06.2010 року та № 0001932301/2/2827 від 06.09.2010 року.

В іншій частині Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2010р. по справі № 2-а-4223/10/1670 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддяФілатов Ю.М.

Судді Тацій Л.В. Водолажська Н.С. Повний текст постанови виготовлений 28.03.2011 р.