Постанова № 14585074, 15.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1752/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Клопота С.Л.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

суддів:

при секретарі:

за участю:

Федорової Г.Г.,

Аліменка В.О., Дурицької О.М.,

Петриченко Ю.П.,

представників відповідача –Харет І.Л., Лозниці О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «Прогрес»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2010 року по справі за адміністративним позовом Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції до Закритого акціонерного товариства «Прогрес» про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року Варвинська міжрайонна державна податкова інспекція (далі –позивач) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Закритого акціонерного товариства «Прогрес»(далі –відповідач), в якому просила стягнути з відповідача суму утриманого та нарахованого, але несплаченого (неперерахованого) до бюджету податку з доходів фізичних осіб за III-IV квартал 2008 року та І, ІІ, ІІІ, IV квартали 2009 року в сумі 348 893,15 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2010 року позов Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції задоволено.

Стягнуто з ЗАТ «Прогрес»суму утриманого та нарахованого, але несплаченого (неперерахованого) до бюджету податку з доходів фізичних осіб за III-IV квартал 2008 року та І, ІІ, ІІІ, IV квартали 2009 року в сумі 348 893,15 грн.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції –скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ЗАТ «Прогрес» є юридичною особою, зареєстрованою Варвинською районною державною адміністрацією 20.04.2000 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 7).

Згідно довідки з ЄДРПОУ, видами діяльності товариства за КВЕД є: вирощування зернових культур, м’ясне та молочне скотарство (а.с. 8).

Як платник податків ЗАТ «Прогрес»взяте на облік у Варвинській міжрайонній ДПІ 21.07.1997 року за № 163, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідної довідки (а.с. 14).

У період з 27.10.2008 року по 18.11.2008 року службовими особами Варвинської міжрайонної ДПІ було проведено перевірку ЗАТ «Прогрес»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог:

- пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в результаті чого не проведено розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій та не видано особі, яка отримує або повертає товар розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

- пп. 8.1.1. п. 8.1 ст. 8, пп. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого платником за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року недоутримано податку за доходів фізичних осіб в сумі 840,00 грн. в тому числі за 2007 рік 840,00 грн.;

- пп. 8.1.2., 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого станом на 01.07.2008 року до бюджету не перераховано 330 331,07 грн.

За результатами проведеної перевірки Варвинською міжрайонною ДПІ було складено акт № 313/2300/24836128 від 20.11.2008 року, в якому зроблено висновок про наявність у ЗАТ «Прогрес»заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 348 893,15 грн. (а.с. 20-30).

Виявлення вказаного порушення і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Частиною 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-XII (далі –Закон № 509-XII) встановлено, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року № 1251-XII (далі –Закон № 1251-XII) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) (п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону № 1251-XII).

Згідно ст. 9 Закону № 1251-XII, платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Об’єктом оподаткування є прибуток, додана вартість продукції, послуг, вартість певних товарів, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних та фізичних осіб та інші об’єкти, визначені законодавчими актами України.

Відповідно до приписів абз. 2 п. 1.13 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889-IV (далі –Закон № 889-IV) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податок з доходів фізичних осіб –плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.

Згідно п. 1.15 ст. 1 Закону № 889-IV, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або, фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом 8.1.1. п. 8.1 ст. 8 Закону № 889-IV встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку, утримує податок від суму такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.

Статтею 14 Закону № 1251-XII встановлено, що до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) належить в тому числі і податок на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі –Закон № 2181-ІІІ) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що Варвинською міжрайонною ДПІ Чернігівської області проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ЗАТ «Прогрес» за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складено акт від 20.11.2008 року № 313/2300/24836128.

На підставі висновків акту перевірки податкові повідомлення-рішення позивачем не приймались, податкове зобов’язання відповідача зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 330 331,07 грн., яка була зазначена в акті перевірки як неперерахована до бюджету, не визначалось.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ встановлено, у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності –протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобов’язання не сплачена платником податків у строки визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (6.2.1 п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181-ІІІ).

В матеріалах справи не міститься доказів прийняття рішення за результатами перевірки, направлення відповідачу податкового повідомлення та податкових вимог.

Таким чином, заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб не є узгодженою, її не можна віднести до податкового боргу, а відтак, у позивача відсутні підстави щодо його примусового стягнення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на порушення позивачем строків давності визначених ст. 15 Закону № 2181-ІІІ.

Визначений цією статтею строк давності становить 1095 днів. При цьому, наслідки пропущення зазначеного строку регулюються ст. 100 КАС України.

Зі зведених даних наведених в таблиці акту перевірки (а.с. 29 – зворотній бік аркушу) вбачається, що на момент перевірки мав місце залишок неперерахованої суми податку з доходів фізичних осіб до бюджету за період 2005-2006 роки по акту перевірки № 190/2300/24836128 від 20.07.2007 року в сумі 209 924,56 грн. Фактично перераховано до бюджету за період, який перевірявся 11 018,30 грн.

Таким чином, розмір неперерахованого відповідачем податку з доходів фізичних осіб визначено фактично за період 2005 - 01.07.2008 рік.

Отже, строк звернення контролюючого органу з позовом до адміністративного суду щодо стягнення неперерахованої суми податку з доходів фізичних осіб в розмірі 330 331,07 грн. пропущений.

Що стосується заборгованості станом на 31.03.2010 року, то розмір цієї заборгованості жодним документом не підтверджується. В позові контролюючим органом визначена загальна сума заборгованості в розмірі 348 893,15 грн., узгодження якої також не підтверджено.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо пропущення позивачем строків звернення до суду і вважає за необхідне застосувати приписи ч. 1 ст. 100 КАС України в редакції, чинній до 30.07.2010 року.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України (в редакції, чинній до 30.07.2010 року), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, чинній до 30.07.2010 року), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 100 КАС України (в редакції, чинній до 30.07.2010 року) встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Вивчивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із порушенням річного строку звернення до адміністративного суду, оскільки адміністративний позов подано до суду 08.04.2010 року, про що свідчить відповідна відмітка суду першої інстанції, в той час як про несплату задекларованого підприємством податку в сумі 209 924,56 грн. податковому органу позивачу стало відомо 20.07.2007 року (акт перевірки № 190/2300/24836128), несплата подальших платежів встановлена контролюючим органом актом перевірки від 20.11.2008 року. Будь-яких клопотань щодо поновлення пропущеного строку звернення позивач до суду не надавав.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачається підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції до Закритого акціонерного товариства «Прогрес»про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб слід відмовити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Прогрес»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2010 року –задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2010 року –скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції до Закритого акціонерного товариства «Прогрес»про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб –відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя:

Г.Г. Федорова

В.О. Аліменко

О.М. Дурицька

Повний текст постанови складено та підписано –21.03.11р.